08 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/9502/20
категорія 113040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" про застосування заходів реагування,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Управління Держпраці у Житомирській області із позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал "Довбиський фарфоровий завод", а саме: заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на Грузлівецькому III родовищі пегматитів в частині:
- ведення гірничих робіт;
- експлуатації ТТЗ:
- екскаватора CLG 225С LIU GONG серійний № НОМЕР_1 ;
- навантажувача FOTON FL 956 F серійний № НОМЕР_3;
- КрАЗ 6510 держ.№ НОМЕР_2 ;
- експлуатації дробарно-сортувального устаткування а саме:
- конвеєрних стрічок - 6 одиниць;
- дробарки щокової з живильником РЕХ - 250x1000:
- експлуатації КТП №389 10/0,4 кВ, до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 19.06.2020 №595/11-0106.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Управлінням Держпраці у Житомирській області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також, використання і переробкою мінеральної сировини, гігієни праці, за результатами проведення якої виявлено порушення ЗУ "Про охорону праці" №2694, які зазначені у розділі 5 акту від 19.16.2020 №595/11-0106. А тому просить застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.
Вказана ухвала направлялась відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Щорса, 1, смт.Довбиш, Баранівський р-н, Житомирська обл, 12724), яка отримана представником 11.07.2020.
Відповідачем відзив на адміністративний позов не подано.
Суд зазначає, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, задля дотримання права відповідача на його подання, та вчинення інших процесуальних дій, означений строк, і, відповідно, строк розгляду даної справи, судом був продовжений, у відповідності до положень п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.
Також, розділом II Прикінцеві та перехідні положення, означеного Закону №731-IX від 18.06.2020, закріплено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Станом на час розгляду справи, будь-яких заяв від відповідача щодо продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом №731-IX, для подачі відзиву на адміністративний позов не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України: у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до наказів від 26.06.2020 №01-58-в та від 05.08.2020 №01-72В головуючий суддя Шуляк Л.А. в період з 14.07.2020 по 31.07.2020 та в період з 17.08.2020 по 01.09.2020 перебувала у щорічній оплачуваній відпустці.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно направлення на проведення перевірки №595/11 від 11.06.2020 та на підставі наказу №686 від 11.06.2020 посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області було проведено планову перевірку ТОВ "Машбудпроект" на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також, використання і переробкою мінеральної сировини, гігієни праці.
На підставі виявлених порушень позивачем складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 19 червня 2020 року №595/11-0106, який було підписано директором (а.с. 5-13).
Згідно із розділом V цього акту, під час перевірки було виявлено ряд порушень, які створюють загрозу життю працівників. Зокрема, перевіркою суб'єкта господарювання зафіксовані наступні порушення статті 13 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ, а саме:
- відсутній план розвитку гірничих робіт на 2020 рік, що є порушенням пункту 1.2 частини 1, розділу IV НПАОП 0.00-1.24-10 Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом;
- відсутній план ліквідації аварій, що є порушенням пункту 1.4 розділу 1 Наказу №87 від 31.03.2003 Інструкції зі складання планів ліквідації аварій для кар'єрів (розрізів) та збагачувальних фабрик;
- конвеєрні лінії не обладнані: пристроєм для аварійної зупинки конвеєра з будь-якої точки його довжини; сигналізацією про початок пуску; засобами що зменшують пилоутворення; датчиками від бокового сходження стрічки; захисними пристроями в місцях проходу під конвеєрами; пристроєм що вимикають привід у разі розриву стрічки, що є порушенням пункту 3.3 частини 3, розділу VIII НПАОП 0.00-1.24-10 Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом;
- прохід вздовж робочої і холостої ланки конвеєрів (6 од.) не обладнаний дверима зблокованими з приводом конвеєра, що є порушенням пункту 3.6 частини 3, розділу VIII НПАОП 0.00-1.24-10 Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом;
- частини, що обертаються (ремінні на живильнику щокової дробарки РЕХ - 250x1000, муфти електродвигунів з барабанами) приводні, натяжні, кінцеві станції стрічкових конвеєрів (6 од.) не огороджені, що є порушенням пункту 3.6 частини 3, розділу VIII НПАОП 0.00-1.24-10 Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом;
- на підприємстві відсутні високовольтні випробування трансформатора, що є порушенням п.8.7.3 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів;
- відсутній паспорт трансформатора, що є порушенням п. 8.7.3 НПАОП 40.1 -1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів;
- на підприємстві відсутні протоколи виміру: опору розтікання на заземлюючих пристроях та опору петлі "фаза-нуль", що є порушенням п. 8.7.3 НПАОП 40.1- 1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
Враховуючи встановлені контролюючим органом факти порушення суб'єктом господарювання Закону України "Про охорону праці" та необхідність застосування до суб'єкта господарювання заходів реагування у сфері державного нагляду, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 43 Конституції України проголошено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулювання за участю відповідних органів державної влади відносин між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлення єдиного порядку організації охорони праці в Україні визначено Законом України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2694-XII)
Частиною першою статті 4 Закону №2694-ХІІ встановлено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Приписами статті 8 Закону №2694-ХІІ визначено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
Положеннями статті 13 Закону №2694-ХІІ закріплено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону №2694-ХІІ, державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Частиною першою статті 39 Закону №2694-XII встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V).
За приписами частини п'ятої статті 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V закріплено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці" від 11 лютого 2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №96)
Пунктом 1 Положення №96 передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
У відповідності до підпункту 1 пункту 3 Положення №96, основними завданнями Держпраці, зокрема, є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Приписами пункту 4 Положення №96 закріплено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.
Пунктом 7 Положення №96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Відповідно до Положення про Головне управління (Управління) Державної служби з питань праці в області, затвердженого наказом Мінсоцполітики №340 від 27 березня 2015 року та Положення про Управління Держпраці у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04 лютого 2016 року №8, Управління Держпраці у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Пунктом 1.2 частини 1, розділу IV НПАОП 0.00-1.24-10 Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом передбачено, що гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт відповідно до Гірничого Закону України повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу; технічний проект розробки родовища корисних копалин, затверджений і погоджений в установленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми). У разі зміни гірничо-геологічних умов технічний проект розробки родовища корисних копалин необхідно переглядати, але кожного разу він повинен охоплювати весь період до кінця розробки родовища до проектної глибини та проектного контуру родовища. Відхилення від проекту необхідно узгоджувати з проектною організацією.
Пунктом 2.7 частини 2, розділу VІІІ НПАОП 0.00-1.24-10 вказаних вище Правил передбачено, що експлуатацію великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів в кар'єрах необхідно проводити лише після їх технічного огляду згідно з Порядком проведення державного технічного огляду великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 січня 2010 року № 9, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2010 року за № 163/17458 (НПАОП 0.00-6.01-10).
Кожен автомобіль повинен мати технічний паспорт, що містить його основні технічні та експлуатаційні характеристики. Кар'єрні автомобілі, що знаходяться в експлуатації, укомплектовують: засобами пожежогасіння; знаками аварійної зупинки; медичними аптечками; упорами (башмаками) для підкладання під колеса; двома дзеркалами заднього виду; засобами зв'язку; комплектом інструменту, передбаченим заводом-виробником; фарами для освітлення робочого майданчика і дороги; звуковою сигналізацією, яка вмикається під час руху заднім ходом.
Також, пунктом 3.3 та 3.6 частини 3, розділу VІІІ НПАОП 0.00-1.24-10 встановлено, що Конвеєрні лінії та установки повинні бути обладнані: пристроєм для аварійної зупинки конвеєра з будь-якої точки вздовж його довжини; сигналізацією про початок запуску; пристроями, що блокують і унеможливлюють дистанційний пуск після спрацювання захисту конвеєра; засобами, що зменшують пилоутворення і надходження пилу в повітря робочої зони; пристроєм, що вимикає конвеєр у разі зупинки стрічки при ввімкненому приводі; пристроями, що запобігають боковому сходу стрічки, і датчиками від бокового сходу стрічки, що вимикають привід конвеєра у разі сходу стрічки більше ніж на 10% її ширини; місцевим блокуванням, що запобігає пуску конвеєра з пульта керування; перехідними містками з відстанню між ними не більше ніж 100 м, огородженими поручнями висотою не менше ніж 1 м і обладнаними неслизьким помостом шириною не менше ніж 0,7 м; захисними пристроями в місцях проходу працівників під конвеєрами для захисту їх від падаючих шматків матеріалу, що транспортується; пристроями, що вловлюють вантажну ланку стрічки під час її розривання, або пристроями, які контролюють цілісність тросів стрічки, якщо конвеєр встановлено з кутом нахилу більше ніж 10 град.; пристроями для механізованого очищення стрічки і барабанів від налиплого матеріалу; пристроєм, що вимикає привід конвеєра у разі заштибовки розвантажувальних воронок і жолобів; автоматично діючим гальмівним і храповим пристроєм, що спрацьовує під час зупинки приводу і запобігає переміщенню навантаженої ланки стрічки в зворотному напрямку, якщо конвеєр встановлено з кутом нахилу більше ніж 6 град.; пристроями, що вимикають привід у разі розриву і пробуксовки стрічки, розриву тросів натяжних пристроїв.
Усі частини, що обертаються (ремінні та інші передачі, муфти), приводні, натяжні, відхиляючі та кінцеві станції стрічкових конвеєрів необхідно огороджувати. Огородження необхідно зблокувати з приводним двигуном конвеєра так, щоб виключалась можливість пуску його в роботу, якщо знято огородження. З боку основного проходу для працівників по всій довжині робочої і холостої ланок стрічки їх необхідно огороджувати суцільним нероз'ємним, не зблокованим з приводом конвеєра огородженням. З боку монтажного проходу ролики робочої і холостої ланок конвеєра можуть не огороджуватися за умови обладнання входів у цю зону дверима, зблокованими з приводом конвеєра, що запобігають входу працівників у цю зону під час роботи конвеєра.
Огородження можуть бути виготовлені із суцільного листового металу, сітки та інших міцних матеріалів. Розмір вічка сітки повинен бути не більше ніж 25х25 мм. Допускається огородження барабанів конвеєрів з розмірами вічка до 40х40 мм.
Зубчаті та ланцюгові передачі необхідно огородити огородженням із суцільного матеріалу.
Підпунктом 23 та 26 пункту 8.7.3 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів передбачено, про наявність паспортних карток або журналів з описом електрообладнання, що експлуатується, і захисні засоби з зазначенням технічних характеристик і зазначенням інвентарних номерів; протоколів перевірок і випробування електрообладнання, апаратури, пристроїв РЗ і А, електромереж і заземлювальних пристроїв.
Надаючи оцінку доводам позивача про необхідність та обґрунтованість застосування заходів реагування, суд зазначає наступне.
Так, згідно із змістом акту перевірки суб'єкта господарювання від 19 червня 2020 року №595/11-0106 встановлено порушення Закону №2694-ХІІ.
Відповідачем в порушення пункту 4 частини п'ятої статті 44, частини першої статті 77, частини третьої статті 79, пункту 1 частини четвертої статті 162 КАС України не було надано жодних доказів на спростування виявлених контролюючим органом порушень. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач у встановлений процесуальний строк не скористався. Сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження повного усунення вищезазначених порушень відповідачем також не надавалося.
При цьому, суд звертає увагу, що попри часткове усунення порушень відповідачем, наявність хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей є самостійною підставою для застосування заходів реагування.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Факт неусунення відповідачем у повному обсязі порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а тому позовні вимоги Управління Держпраці у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд також звертає увагу відповідача, що відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до положень частини другої статті 139 КАС України понесені позивачем - суб'єктом владних повноважень судові витрати по сплаті судового збору присудженню або стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м. Житомир, 10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39790560) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" (вул. Щорса, 1, смт. Довбиш, Баранівський район, Житомирська область, 12724. РНОКПП/ЄДРПОУ: 30825081) про застосування заходів реагування - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал "Довбиський фарфоровий завод", а саме: заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на Грузлівецькому III родовищі пегматитів в частині:
- ведення гірничих робіт;
- експлуатації ТТЗ:
- екскаватора CLG 225С LIU GONG серійний № НОМЕР_1 ;
- навантажувача FOTON FL 956 F серійний № НОМЕР_3;
- КрАЗ 6510 держ.№ НОМЕР_2 ;
- експлуатації дробарно-сортувального устаткування а саме:
- конвеєрних стрічок - 6 одиниць;
- дробарки щокової з живильником РЕХ - 250x1000:
- експлуатації КТП №389 10/0,4 кВ, до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 19.06.2020 №595/11-0106.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 08 вересня 2020 року.
Суддя Л.А.Шуляк