вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"09" вересня 2020 р. Cправа № 902/670/20
Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" (вул. Польова, буд. 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область, 81500)
до: Приватного підприємства "ТРАНЗИТ-ТРАНС" (вул. Островського, буд. 24, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)
про стягнення 76100,83 грн.
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" з вимогою до Приватного підприємства "ТРАНЗИТ-ТРАНС" про стягнення 76 100,83 грн, з яких: 60 611,00 грн - основний борг; 2849,54 грн - пеня; 518,09 грн - 3% річних; 12122,20 грн - штраф.
Правовими підставами звернення до суду позивача з даним позовом стало неналежне виконання Приватним підприємством "ТРАНЗИТ-ТРАНС" зобов'язань за Договором поставки № 546788 від 18.02.2019 в частині проведення розрахунків за поставлений товар.
Ухвалою суду від 10.07.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/670/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву. При цьому такі строки були продовжені на строк дії карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX.
Вказана ухвала вручена усім учасникам справи, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.
27.07.2020 до суду надійшла заява б/н від 22.07.2020 за підписом представника позивача - адвоката Венглевського Б.Б. про долучення до матеріалів справи доказів, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу та вирішення питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 651,00 грн
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло. При цьому суд враховує, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 №731-IX.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
18.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" (Постачальник, позивач) та Приватним підприємством "ТРАНЗИТ-ТРАНС" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 546788 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.
Предметом Договору є поставка запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів та розхідних матеріалів, далі за текстом «Товар», за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури Постачальника. (п. 1.2. Договору).
Згідно з п.2.1. Договору Товар передається Постачальником Покупцю за асортиментом, ціною та якістю відповідно до замовлення останнього.
Кількість фактично переданого Товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію Товару. (п. 2.2. Договору)
Назва, асортимент та ціни за кожну окрему одиницю товару, а також загальна ціна товару вказуються у видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною даного Договору. (п. 5.2. Договору).
Товар передається, на умовах оплати згідно п. 5.5. даного Договору з моменту підписання видаткової накладної на товар або декларації (накладної на вантаж) у випадку доставки товару кур'єрськими фірмами. (п. 5.3. Договору).
Ціна до моменту виставлення рахунку може підлягати змінам в односторонньому порядку по ініціативі Постачальника. Ціни на товар, вказані в рахунку, дійсні до того часу, доки дійсний рахунок. (п. 5.4. Договору).
Оплата Товару здійснюється Покупцем на основі даного Договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару. (п. 5.5. Договору).
Згідно з п. 6.1. Договору сторони дійшли згоди, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення Постачальника до суду.
Пунктом 6.3. визначено, що у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів Покупець окрім пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого Товару.
В п. 6.6. Договору Сторони домовились, що позовна давність стосовно пені та штрафів, встановлених даним Договором, становить два роки.
Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами. При цьому суд зважає, що Сторонами не визначено закінчення строку дії Договору. (п. 7.1. Договору)
За доводами позивача, на виконання умов Договору позивачем здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 60 611,0 грн.
Факт поставки товару за Договором на загальну суму 60 611,00 грн підтверджується відповідними видатковими накладними:
- №FTM00046922/20 від 02.03.2020 на суму 1992,00 грн;
- № FTM00049354/20 від 04.03.2020 на суму 37 924,00;
- №FTM00054991/20 від 11.03.2020 на суму 7 545,00грн;
- № FTM00057394/20 від 13.03.2020 на суму 13 150,00 грн.
Разом з тим відповідач за поставлений Товар не розрахувався, і станом на 02.02.2020 за останнім утворилась заборгованість в розмірі 60 611,00 грн .
Внаслідок прострочення виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2849,54 грн - пені, 518,09 грн - 3% річних та 12 122,20 грн - штрафу.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №US-46 від 25.04.2018.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено статтею 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи слідує, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором, не було здійснено оплати вартості поставленого позивачем Товару на суму 60 611,00 грн відтак позов в частині стягнення 60 611,00 грн суми основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.
Окрім суми боргу позивачем заявлено до стягнення 2849,54 грн - пені, 518,09 грн - 3% річних та 12 122,20 грн - штрафу за Договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення Постачальника до суду.
Крім того, в пункті 6.3. Договору сторонами визначено, що у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів Покупець окрім пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого Товару.
Детально досліджуючи наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум пені, 3% річних суд встановив наявність помилок при визначенні періодів нарахування останніх.
Зокрема, при здійсненні розрахунку позивачем не враховано приписи ст.253 Цивільного кодексу України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Разом з тим, допущені помилки в періодах нарахування не вплинули на загальні суми відсотків річних та пені, що заявлені позивачем до стягнення.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені та 3% підлягають до задоволення в заявлених розмірах, а саме 2849,54 грн - пені, 518,09 грн - 3% річних.
Перевіривши розрахунок штрафу судом встановлено, що останній є арифметично правильним, відтак вимога позивача про стягнення 12 122,20 грн підлягає до задоволення.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача, в т.ч. доказів погашення наявної заборгованості.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
В силу приписів ст.129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача.
Окрім того, при вирішенні питання судових витрат у даній справі судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 11 651,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати, що останні мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 р. у справі № 509/2669/15-ц).
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Як вбачається із матеріалів справи 27.12.2019 між Адвокатським об'єднанням «ЛЮРЦ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» укладено договір № 19/5 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1. якого, Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати на підставі звернення Клієнта правову допомогу, а саме: представляти інтереси Клієнта та вести від імені Клієнта справи, в тому числі судові спори, у судах усіх інстанцій, передбачених законодавством України, зокрема але не виключно у місцевих (районні, районні у містах, міських, міськрайонних, господарських судах, адміністративних судах, а також інших судах) апеляційних (апеляційних судах областей, господарських судах АРК та областей, адміністративних апеляційних судах, а також інших судах), Верховному Суді, в усіх державних органах України, в т. ч. органах Державної податкової служби, органах Державної митної служби, прокуратури, поліції, інших правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування, державної виконавчої служби, а також перед іншими підприємствами, установами і організаціями.
За умовами розділу 2 даного Договору послуги надаються Адвокатським об'єднанням Клієнту шляхом: усного консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, позовів, скарг, претензій, позовних заяв тощо; надання послуг щодо захисту інтересів Клієнта в органах державної, в т. ч. судової влади, поліції, прокуратури, а також перед іншими підприємствами, установами і організаціями.
Відповідно до п. 3.1. Договору Клієнт оплачує послуги Адвокатського об'єднання, передбачені в розділі 1 цього Договору у розмірі, визначеному окремою угодою або в актах наданих послуг (виконаних робіт).
30.06.2020 між Адвокатським об'єднанням «ЛЮРЦ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» укладено Додаткову угоду № 26 до Договору про надання правової допомоги № 19/5 від 27.12.2019 пункт 1 якої визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги у спорі про стягнення заборгованості з Приватного підприємства «ТРАНЗИТ-ТРАНС» за поставлений та неоплачений товар згідно Договору поставки №546788 від 18.02.2019.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди гонорар (вартість послуг) за підготовку документів та ведення справи у судових органах становить 12 000,00 грн. Остаточний розмір гонорару (вартість послуг) за ведення справи визначається сторонами у акті виконаних робіт чи іншому аналогічному документі.
Оплата гонорару (наданих послуг) здійснюється протягом 20-ти днів з дня підписання сторонами акту викопаних робіт чи іншого аналогічного документу. Клієнт може оплатити гонорар авансом. (п. 3.1. Додаткової угоди)
Так, відповідно до Акту від 20.07.2020 приймання-передачі наданих послуг за Договором № 19/5 від 27.12.2019 адвокатом витрачено 11 годин 00 хвилин, з яких: 2 години на зібрання в клієнта документів та їх аналіз; 2 години на опрацювання законодавчої бази та аналіз судової практики зі спірного питання; 2 години на консультування Клієнта щодо перспектив позасудового врегулювання спору та розгляду справи судом, порядку примусового виконання рішення суду; 3 години на підготовку позовної заяви та розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, підготовка платіжного доручення щодо сплати судового збору, підготовка копій документів для направлення відповідачу, поштове відправлення документів відповідачу та у суд.
Вартість години роботи адвоката визначено з врахування Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018 та Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018, з розрахунку 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за ставкою з 01.01.2020 за 1 годину, (11год. 00 хв. х 1 051,00 грн = 11 561,00 грн )
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 11 561,00 грн.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19 дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат, на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, відтак у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеного сторонами гонорару, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору.
Таким чином витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.
Відповідно до ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Виходячи з конкретних обставин справи, обсягу наданих позивачу послуг правничої допомоги та погодження розміру витрат між адвокатом та позивачем, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягає розподілу, керуючись ч. 4 ст. 129 ГПК України у зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі, суд дійшов до висновку про задоволення вимоги ТОВ «КПП ЦЕНТР» про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 561,00 грн.
При цьому суд зазначає, що в заяві б/н від 22.07.2020 представник позивача просить вирішити питання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 11 651,00 грн, що на 90,00 грн більше розміру погодженого між адвокатом і позивачем та підтвердженого матеріалами справи гонорару. Відтак, означена сума заявлених витрат на правову допомогу залишається судом за позивачем.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "ТРАНЗИТ-ТРАНС" (вул. Островського, буд. 24, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130, код ЄДРПОУ 32139381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" (вул. Польова, буд. 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область, 81500, код ЄДРПОУ 38169102) 60 611 грн 00 коп. - основного боргу; 2 849 грн 54 коп. - пені; 518 грн 09 коп. - 3% річних; 12 122 грн 20 коп. - штрафу; 2 102 грн 00 коп. - витрат зі сплати судового збору та 11 561 грн 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.
Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 09 вересня 2020 р.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Польова, буд. 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область, 81500)
3 - відповідачу (вул. Островського, буд. 24, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)