Справа № 570/2341/20
Номер провадження 3/570/1018/2020
04 вересня 2020 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Рівненського районного відділення поліції Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 18 червня 2020 року о 11 год. 40 хв. в с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області по вул.Козацький шлях керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest 6810 у присутності двох свідків.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається із матеріалів справи, 30 липня 2020 року захисником ОСОБА_1 ОСОБА_2 було зреалізовано право на ознайомлення з матеріалами справи, судовий розгляд відкладено на 04 вересня 2020 року.
03 вересня 2020 року від захисника ОСОБА_1 ОСОБА_2 електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи .
Суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, з наступних підстав.
В ході судового розгляду вказаної справи, судом, шляхом неодноразового відкладення розгляду справи, надавалась можливість ОСОБА_1 реалізувати гарантовані законом права: на ознайомлення з матеріалами справи, на захист, шляхом залучення захисника, подання суду доказів, пояснень, заявляти клопотання.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Тож, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду справ дійшов висновку про можливість розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутності вказаної особи.
Тож, дослідивши всебічно, повно і об'єктивно всі матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, у редакції, що діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При прийнятті рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП в редакції, що діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення, враховую рекомендації ВС щодо вирішення питань про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Так, переживаюча (ультраактивна) дія (окремі положення нормативно-правового акту продовжують свою дію навіть після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини), зокрема, має місце тоді, коли приписи нормативно-правового акта, який діяв раніше, поширюються на не реалізовані або не припинені на момент втрати ним чинності правовідносини, оскільки дія акта, який вводиться замість діючого раніше, поширюється лише на нові правовідносини, що виникнуть після набрання ним чинності. Виходячи із цих положень, до осіб, які до 01.07.2020р. вчинили керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакцій, або інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. Також відсутня підстава для закриття провадження за п. 6 ст. 247 КУпАП, оскільки у результаті внесення змін до ст. 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакцій, або інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.
Згідно пункту 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень повністю доведена: фактичними даними, що містяться у протоколах про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 093352 від 18.06.2020 року; поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 18.06.2020 р. про наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння та рівня алкоголю 0,43% проміле, які підтверджуються результатом тесту; розпискою про відсторонення від керування транспортним засобом від 18.06.2020 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розпискою про відсторонення від керування транспортним засобом від 18.06.2020 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2020 року; відеозаписом.
Відтак, на підставі зібраних та оцінених доказів, зокрема письмових документів, відеозапису, суд встановив, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Враховуючи вищенаведене, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Оскільки, на ОСОБА_1 накладається адміністративне стягнення, в силу вимог ст. 40-1 КУпАП з нього також підлягає стягненню судовий збір.
На підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП та керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) - судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області.
Відповідно до ст.ст. 307,308 КУпАП, у разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження (внесення подання прокурора) такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Строк звернення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення такої постанови. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя Гладишева Х.В.