справа № 570/2002/20
провадження № 2/570/891/2020
04 вересня 2020 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Оразової Т.П.,
секретаря судового засідання Кмін В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
покликаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків по її утриманню та їхньої неповнолітньої дитини, позивач у поданій до суду 27 травня 2020 року позовній заяві просить стягувати з нього аліменти на утримання доньки 5 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття та 2 000 грн. на своє утримання до досягнення донькою трьох років.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає, хоча неофіційно працює водієм. На утриманні відповідача ніхто не перебуває, він фізично здоровий та має можливість утримувати свою сім'ю у заявленому нею розмірі.
У відзиві відповідач зазначив, що позовні вимоги щожо стягнення аліментів на доньку визнає частково у розмірі 1 000 грн. щомісячно, яка має відповідати його можливостям. Вказує, що перебуває у тяжкому матеріальному становищі, не працює, крім непрацездатних батьків та вітчима має на утриманні старшу доньку від першого шлюбу ОСОБА_3 , яка навчається у Тернопільському національному медичному університеті на контрактній основі. Його батько є інвалідом 2-ої групи. Крім цього, на його утриманні перебуває бабуся ОСОБА_4 , з якою він фактично проживає і на яку отримує компенсаційні виплати по догляду.
Просить у задоволенні позовних вимог щодо стягнення аліментів на дружину відмовити за безпідставністю, оскільки остання перебуває у набагато кращому матеріальному становищі.
У суді позивач позов підтримує повністю і по аналогічних мотивах. Стверджує, що тривалий час проживала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, знає, що він має свій бізнес, має можливість сплачувати за навчання старшої дитини близько 25 тис. грн. на рік та надавати тій достатню матеріальну допомогу для хорошого життя, а на утримання меншої доньки коштів не надає зовсім, після народження лише один раз привіз пачку одноразових підгузок.
Представник відповідача, підтримуючи вимоги та аргументацію свого довірителя, вказав, що відповідач намагається піклуватися та надавати матеріальну допомогу своїм дітям відповідно до своїх можливостей. Просить позов задоволити частково згідно відзиву.
Суд, заслухавши їх пояснення, показання свідка ОСОБА_5 , визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідач скористався правовою допомогою.
Як встановлено судом, підтверджується відповідним свідоцтвом, сторони перебували з у зареєстрованому шлюбі з 09 березня 2018 року по 29 листопада 2019 року. Сторони мають спільну дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір'ю, домовленості про розмір аліментів на її утримання не досягнуто.
Свідок ОСОБА_5 - мати позивача показала, що бувший зять має достатньо коштів для утримання сім"ї, про що їй достовірно відомо, оскільки донька ще до офіційного укладення шлюбу тривалий час перебувала з цією особою у фактичних шлюбних відносинах.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Згідно з п.1 ст.3 Конвенції про права дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Ст.27 цієї Конвенції дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Згідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Ст.150 цього Кодексу зобов'язує батьків піклуватися про виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття /ст.180 СК України/.
У п.17 постанови Пленуму ВС від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, із ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дитини віком до 6 років з 01 січня 2020 року становить 1 779 грн.
Щодо стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини.
Згідно зі ст.76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Ч.4 ст.84 СК визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.
Сторони не домовилися про розмір матеріального забезпечення дитини, що є підставою для стягнення аліментів. Вимога позивача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є законною і передбачена ст.184 СК України. Ця стаття носить диспозитивний характер і не визначає вичерпного переліку обставин для встановлення розміру аліментів в твердій грошовій сумі. За змістом цієї норми такими обставинами є нерегулярний дохід та будь-які інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів враховується як матеріальний стан відповідача, так і матеріальний стан позивача і дитини, стан їх здоров'я, а також те, що ст.182 СК України встановлено мінімальний розмір аліментів на утримання однієї дитини, меншим за який за даних обставин суд призначити аліменти на утримання однієї дитини не може.
Щодо стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини, суд вважає, що позивач не надала суду належних доказів, які б підтверджували, що саме вказана частина стягнення аліментів на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. щомісячно - є необхідною для її рівня життя, достатнього для її фізичного та морального розвитку. Також відсутні докази щодо працевлаштування та доходів відповідача, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити спроможність останнього сплачувати суму, яку позивач просить стягнути на її утримання.
Разом з тим, для задоволення вимоги про стягнення аліментів подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Право на утримання у дружини-матері існує паралельно із правом дитини на утримання і не залежить від нього. Тобто з чоловіка-батька дитини аліменти можуть одночасно стягуватися за двома правовими підставами: на дружини як з чоловіка і на дитину - як з батька.
Виходячи з вимог ст.ст.80, 84 СК України, з врахуванням обов'язку відповідача сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини, його матеріального становища, приймаючи до уваги прожитковий мінімум, суд вважає, що в наявності є порушене право позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду. Позивачем належними доказами доведені свої позовні вимоги. Відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування доказів, наданих позивачами, і у суду немає підстав вважати обставини, викладені в матеріалах справи, такими, що не відповідають дійсності. Суд вважає, що позивачем доведено, що відповідач спроможний надавати дружині матеріальну допомогу до досягнення дитиною трирічного віку, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Сума аліментів у вказаному розмірі не є завищеною в нинішніх умовах проживання та такою, що створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру. Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, є фізично здоровим чоловіком і може працювати та виконувати обов'язок по утриманні своїх бувшої дружини та дитини і сплачувати визначену суму аліментів. Визначений розмір аліментів відповідає засадам розумності і справедливості.
На думку суду, таке рішення буде законним і справедливим, відповідатиме інтересам дитини і її належному утриманню. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Щодо порядку і строку виконання рішення, то сторонам повідомляється таке.
Згідно ч.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів на дитину може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Аналогічна вимога міститься і у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Позов до суду пред'явлений 27 травня 2020 року, а тому відповідно до ст.ст.79, 191 СК України аліменти повинні стягуватися з указаної дати.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач не сплачувала судовий збір при подачі вказаного позову, суд при ухваленні рішення відповідно до ст.141 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в прибуток держави у розмірі, визначеному на день подачі позову.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.263-265ЦПК України, суд
задоволити частково цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1 500 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 27 травня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 500 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 27 травня 2020 року і до досягнення дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьохрічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код отримувача: 37993783; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 1681 грн. 60 коп.
Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Радиславка Рівненського району Рівненської області, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 17 квітня 2018 року Рівненським районним відділом Управління ДМС у Рівненській області, РНОКПП НОМЕР_2 , проживаюча по АДРЕСА_1 /.
Відповідач: ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 31 березня 2015 року Рівненським РВ УМДС в Рівненській області, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований по АДРЕСА_2 /.
Повне судове рішення виготовлене 08 вересня 2020 року.
Суддя: Кушнір Н.В.