Справа № 367/5304/17
Провадження №2/367/698/2020
Іменем України
07 вересня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:головуючої судді Оладько С.І.,
за участі секретаря Герус Н
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким,що втратив право користування житловою площею та по уточнюючій позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,3-я особа Бучанська міська рада,КП «Бучанське управління житлово-комунального господарства» про визнання таким,що втратив право користування житловою площею
Позивач звернулась до суду із позовом та уточнюючою позовною заявою,відповідно до яких зазначила,що 26 листопада 2005 року нею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб.
01 червня 2010 року вона відповідно до рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради № 176/11 від 27.05.2010 року, отримала ордер № 1606 від 01 червня 2010 року, на право зайняття жилого приміщення, жилою площею 14,2 кв.м., яке складається з однієї кімнати у ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , для проживання із сім'єю (з чоловіком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (який помер 2011 року ).
Квартира АДРЕСА_2 , була надана Позивачу як працівнику освіти за місцем роботи, тобто Позивач є наймачем службового жилого приміщення.
Відразу після отримання вище зазначеного ордеру, вони стали разом всією сім'єю проживати за вказаною адресою.
Проте, на протязі останніх років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. На даний час вони більше не підтримують шлюбних відносин, проживають окремо та не ведуть спільного господарства.
15 серпня 2016 року рішенням Ірпінського міського суду Київської області, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.
Відповідно до довідки Відділу реєстрації місця проживання Бучанської міської ради від 19.07.2017 року, встановлено, що у квартири АДРЕСА_2 , зареєстровані наступні громадяни:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (наймач);
2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (син);
3. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (син);
4. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (колишній чоловік).
Проте станом на сьогоднішній день фактично у вище зазначеній квартирі, проживає позивач разом із своїми малолітніми дітьми.
ОСОБА_2 , зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 , однак протягом з 22 січня 2017 року не проживає в даній квартирі.
ОСОБА_2 вибув на інше постійне місце проживання до своєї цивільної дружини в смт. Немішаєве (точної адреси не відомо), жодних засобів зв'язку із колишнім чоловіком вона не має (окрім останнього відомого мобільного номера телефону).
Відповідач ОСОБА_3 добровільно зареєструватися за місцем справжнього проживання, виконуючи вимоги ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та знятися з даного місця реєстрації останній відмовляється. Особистих речей ОСОБА_3 в квартирі немає. Жодних матеріальних витрат щодо оплати комунальних послуг та витрат, щодо утримання даної квартири ОСОБА_3 не несе.
Виходячи з того, що відповідач вже вибув з останнього місця реєстрації до іншого постійного місця проживання, не з'являвся за останнім місцем реєстрації та не проживав понад встановлені строки ( понад 6 місяців) тому вважає, що є всі підстави визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .
Позивач просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .
Позивач у судове засідання не з'явилась,подала до суду заяву,згідно якої позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився,про день та час розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.. 128 та 130 ЦПК України,причину неявки суду не повідомив,заяву про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності до суду не подав,також не подав відзив на позовну заяву. Враховуючи викладені обставини суд розглянув справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів,проголосивши по справі заочне рішення.
Представники 3-х осіб Бучанської міської ради у судове засідання не з'явились,про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник КП «Бучанське управління житлово-комунального господарства» у судове засідання не з'явився,подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Суд, дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»
Відповідно до ст.. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»
Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»
У судовому засіданні встановлено,що 26 листопада 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб (а.с.7).
01 червня 2010 року відповідно до рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради № 176/11 від 27.05.2010 року,позивач отримала ордер № 1606 від 01 червня 2010 року, на право зайняття жилого приміщення, жилою площею 14,2 кв.м., яке складається з однієї кімнати у ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , для проживання із сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (який помер у 2011р (а.с.12,13-14)
Квартира АДРЕСА_2 , була надана позивачу як працівнику освіти за місцем роботи, тобто Позивач є наймачем службового жилого приміщення.
15 серпня 2016 року рішенням Ірпінського міського суду Київської області, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано(а.с.8).
Відповідно до довідки Відділу реєстрації місця проживання Бучанської міської ради від 19.07.2017 року, встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 , зареєстровані наступні громадяни:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
3. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
4. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.16)
Також,у судовому засіданні встановлено,що ОСОБА_2 , зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 , однак з січня 2017 року не проживає в даній квартирі,що підтверджується актом депутата (а.с.15).
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Пленум Верховного Суду України у постанові «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»
від 12.04.1985 року № 2 підкреслив, що правильний і своєчасний розгляд житлових спорів є гарантією реального здійснення конституційного права особи на житло, захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних органів, підприємств, установ, організацій у здійсненні покладених на них завдань щодо управління житловим фондом, його експлуатації і збереження. Досконалий розгляд житлових спорів є запорукою своєчасного, реального здійснення конституційного права громадян на житло і зміцнення законності у житлових правовідносинах.
Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім'ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).
Статті 61-70 ЖК України передбачають і встановлюють порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.
Поряд з цим нормами глави 59 ЦК України встановлюється порядок користування житлом за договором найму (оренди).
Особливим інститутом житлового права є збереження житла за тимчасово відсутніми. Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім'ї наймача житла державного, комунального житлового фонду визначено ст. 71 ЖК України, а їхні права та обов'язки - ст. 78 ЖК України, які встановлюють випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадинами. У той же час, умови збереження житла за цивільним законодавством визначаються строками встановленими за згодою сторін, абсолютне право власності на житло не обмежується ні строками, ні територією.
Відповідно до ст. 71 ЖК України за тимчасової відсутності наймача або членів сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім ' ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Тимчасова відсутність особи може биту безперервною, але не повинна перевищувати шести місяців.»
Враховуючи,що відповідач більше 6-ти місяців не проживає у квартирі АДРЕСА_2 ,житловою площею не користується ,не сплачує комунальні послуги,а також враховуючи ті обставини,що відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів тих обставин,що він із поважних причин не проживає у зазначеній квартирі,суд вважає за необхідне ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .
Враховуючи,що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі ст.ст.391,405 ЦК України, керуючись ст. ст. 4,10,76,259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію рішення суду направити сторонам по справі для відома.
Суддя: С.І. Оладько