Справа № 364/807/20
Провадження № 3/364/210/20
08.09.2020 р. суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л. А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (далі - Київський рибоохоронний патруль) 28.08.2020 р. зі складеним згідно з вимогами статей 255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) протоколом про адміністративне правопорушення від 28.07.2020 р. № 011738 стосовно притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 85 КУпАП, -
ОСОБА_1 28.07.2020 р. близько 17:45 год. на р. Рось поблизу с. Рачки (Володарський р-н, Київська обл.) спільно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснював в забрід незаконний лов риби і раків забороненим знаряддям лову, а саме: сак-топтухою (1 шт.), що виготовлена із сіткоснастевого матеріалу, при цьому виловлено таку рибу: щука - 2 шт.; сом - 3 шт.; плітка - 1 шт.; окунь - 8 шт.; раки - 41 шт., загальною вагою 2,6 кг, чим нанесено збитки рибному господарству України на загальну суму 3 221,50 грн., тим самим порушив вимоги статті 63 Закону України «Про тваринний світ», пункту 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 р. № 19 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.04.1999 р. за № 269/3562 (зі змінами, далі - Правила рибальства).
У судовому засіданні 08.09.2020 р. ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, ствердивши обставини вчинення правопорушення, зазначені в згаданому протоколі, додатково пояснивши, що не знав про заборону лову названим вище знаряддям, проте визнав, що воно виготовлено із сітки; це знаряддя належить не йому, а ОСОБА_3 ; також повідомив, що сак-топтуху порізали та забрали працівники рибохорони, рибу і раки залишили їм, вони поділили улов, він особисто забрав трохи раків і пару рибин.
Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 р. у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, не з'явився.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до нього матеріалах, суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП), вирішуючи справу, виходить з такого.
Статями 25, 27 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що на території України може здійснюватися, зокрема, любительське рибальство; у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законом, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. Статтею 34 названого Закону на користувачів об'єктів тваринного світу покладено, зокрема, обов'язок додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу.
Статтею 521 Закону України «Про тваринний світ» заборонено для добування об'єктів тваринного світу виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом. Аналогічні вимоги закріплено пунктом 3.15 Правил рибальства.
Порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою, зокрема, адміністративну відповідальність відповідно до закону (стаття 63 Закону України «Про тваринний світ»).
Диспозицією частини четвертої статті 85 КУпАП передбачено притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за грубе порушення правил рибальства, зокрема, із застосуванням заборонених знарядь лову, до числа яких, як наведено вище, віднесено, зокрема, сітки (сак-топтуха, як зазначено в протоколі та не заперечувалося ОСОБА_1 виготовлена із сіткоснастевого матеріалу).
Окрім пояснень ОСОБА_1 та визнання ним вини у суді його винуватість у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема:
- обставинами, викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення (який є одним із джерел доказів у силу частини першої статті 251 КУпАП), який також містить пояснення ОСОБА_1 , ідентичні тим, що надані в суді;
- копіями аналогічних протоколів від 28.07.2020р. № 011736, № 011737, № 011735 про адміністративне правопорушення щодо згаданих ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ;
- протоколом огляду та вилучення речей і документів, а саме: забороненого знаряддя лову сак-топтуха (1 шт.) та свіжовиловленої риби названих вище видів і раків у також названій вище кількості;
- розпискою про передачу, зокрема, ОСОБА_1 на відповідальне зберігання переліченої вище риби і раків;
- актом огляду водних біоресурсів до протоколу від 28.07.2020 р. № 011738, який серед інших підписаний ОСОБА_1 та згідно з яким вилучена риба має пошкодження лускового покриву, тобто ознаки вилучення з природного середовища із застосуванням забороненого знаряддя лову;
- розрахунком матеріальної шкоди до згаданих вище чотирьох протоколів на загальну сумою 3 221 грн. 50 коп.;
- квитанцією № 912 про отримання вилученого забороненого знаряддя лову на зберігання, а саме: сак-топтуха (1 шт.), полотно Q-20 мм;
- планом-схемою місця скоєння адміністративного правопорушення;
- фотографіями із зображеннями знаряддя лову, пошкодженої риби та раків.
Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення свідки судом не викликалися, оскільки, як видно з вказаної адреси місця їх проживання, однакової для обох свідків, а саме: вул. Тургенєвська, 82-а, м. Київ, 04053, ця адреса зазначена також на супровідному листі як місцезнаходження Київського рибоохоронного патруля. За правовою позицією Верховного Суду цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи; і саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 р. у справі № 161/5372/17). Клопотань про виклик названих у протоколі та/або інших свідків суду не подавалося.
У зв'язку з наведеним суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 85 КУпАП як грубе порушення правил рибальства.
Обставин, що обтяжують йому відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суд визнає щире розкаяння винного.
Зважаючи на викладене та враховуючи особу правопорушника як непрацюючої особи (пенсіонера), відсутність обтяжуючих та наявність однієї пом'якшуючої відповідальність обставини, суд дійшов до висновку, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією частини четвертої статті 85 КУпАП, оскільки такий вид стягнення, на думку суду, може забезпечити його виправлення.
Вирішуючи питання щодо застосування додаткового адміністративного стягнення, передбаченого санкцією частини четвертої статті 85 КУпАП у виді конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів, суд виходить з такого.
За вимогами статей 29, 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються визначеними законом посадовими особами; предмет, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.
З огляду на це суд не вбачає підстав для конфіскації вилученого під час складення протоколу забороненого знаряддя лову (сак-топтуха, 1 шт.), оскільки доказів належності його ОСОБА_1 матеріали справи не містять, зі слів останнього це знаряддя належить ОСОБА_3 .
Вилучені в ОСОБА_1 добуті ним водні живі ресурси (рибу та раки) слід залишити в порушника через їх швидке псування.
Вирішуючи порушене перед судом клопотання про відшкодування завданої шкоди, суд виходить з норм статті 35 Закону України «Про тваринний світ», пункту 6.2 Правил рибальства про те, що шкода, заподіяна незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України такс.
Зважаючи на затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209 такси, Київським рибоохоронним патрулем правильно визначено загальний розмір завданої шкоди, що складає 3 221 грн. 50коп., яка підлягає відшкодуванню в порядку статті 40 КУпАП в рівних частинах кожним з чотирьох правопорушників, а саме: по 805,38 грн.
Водночас, згідно з частиною першою статті 40 КУпАПвідшкодуванню підлягає майнова шкода, заподіяна громадянинові, підприємству, установі або організації. Проте в надісланому до суду адміністративному матеріалі відсутні назва (означення) та реквізити рахунку відповідного підприємства, установи або організації, на якій слід перерахувати стягнуті під час виконання постанови суду в цій частині кошти як відшкодування завданої шкоди. Відтак, це питання може бути надалі вирішено надалі в порядку цивільного судочинства із зазначенням способу виконання рішення суду (частина третя статті 40 КУпАП).
На підставі статті 40-1 КУпАП з порушника слід стягнути судовий збір на користь держави у встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» розмірі.
Керуючись частиною четвертою статтею 85 КУпАП та статтями 29, 33-35, 38, 40, 40-1, 221, 265, 276, 277, 283-285, 294, 300, 307, 308, 313 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 85 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн., роз'яснивши, що штраф має бути сплачений протягом 15 днів, у разі несплати штрафу у цей строк постанова суду надсилається для примусового виконання, а штраф буде стягнуто у подвійному розмірі (статті 307, 308 КУпАП).
Вилучені у ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 28.07.2020 р. № 011738 водні живі біоресурси (рибу та раки), передані на відповідальне зберігання правопорушнику, - залишити ОСОБА_1 через їх швидке псування.
Питання щодо конфіскації вилученого знаряддя лову (сак-топтуха) підлягає вирішенню під час розгляду судом протоколу про адміністративне правопорушення, складеному відносно власника названого забороненого знаряддя лову.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. на такий рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити Управлінню Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, що питання стягнення (відшкодування) завданих рибному господарству збитків (матеріальної шкоди) може бути вирішено судом у порядку цивільного судочинства.
Копії цієї постанови суду надіслати ОСОБА_1 , прокуророві та до Управління Державного агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області - до відома і виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного десятиденного строку, встановленого для її оскарження.
Суддя Л. А. Макаренко
Постанова набрала законної сили з "_____" __________20__ року.
Строк предявлення постанови до виконання три місяці.