ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.09.2020Справа № 910/13182/20
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця Дяченка Віталія Франтасійовича
до Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів «Мінський»
про визнання незаконним сплату коштів та повернення безпідставно набутого майна,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Дяченка Віталія Франтасійовича до Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів «Мінський» про визнання незаконним сплату коштів та повернення безпідставно набутого майна.
У вказаному позові позивач просить, зокрема, визнати незаконним сплату коштів (штрафних санкцій) Дяченком В.Ф. на користь Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів «Мінський» відповідно до квитанцій (перелік наведений у позові).
Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, з-поміж іншого, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Положеннями статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зазначає, що за загальним правилом (ч. 1 ст. 5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Зазначене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.
При цьому позивач, обираючи спосіб захисту, який він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, може обирати між декількома способами захисту (передбаченими законом або договором), якщо це не заборонено законом.
Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).
Наведене з урахуванням положень ч. 1 ст. 2 ГПК України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.
Отже, обираючи спосіб захисту, позивач насамперед повинен перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту.
Якщо спосіб захисту законом або договором передбачено, позивач повинен обрати саме цей спосіб.
Водночас, суд зазначає, що у позовній заяви відсутні обґрунтування щодо обраного позивачем способу захисту, викладеного у пункті 2 прохальної частини позову, а саме, щодо визнання незаконною сплати коштів (штрафних санкцій) Дяченком В.Ф. на користь Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів «Мінський» відповідно до квитанцій (перелік наведений у позові).
Суд звертає увагу заявника на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 910/15707/17, а саме: «Законом не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання незаконною бездіяльності суб'єкта цивільних правовідносин, адже задоволення відповідної вимоги не здатне призвести до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів. Тому, встановлення певних обставин не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин».
Відповідно до вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Отже, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Суд зазначає, що позивачем не подано разом з описом вкладення від 31.08.2020 документа, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не виконано вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Дяченка Віталія Франтасійовича залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви, що містить: обґрунтування обраного позивачем способу захисту, викладеного у пункті 2 прохальної частини позову; докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, а саме, документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Ю. Трофименко