вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" вересня 2020 р. Справа№ 910/9400/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Петренко Д.О.; Бова О.Ю.
від відповідача: Яковченко Р.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2020
у справі № 910/9400/20 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг"
до до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог.
В липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» (далі по тексту - ТОВ «Д.Трейдінг»; позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі по тексту - НЕК "Укренерго"; відповідач) про зобов'язання припинити дії спрямовані на нарахування послуг щодо експорту електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 10.04.2019 № 0065-02024 та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії.
Позов обґрунтовано неправомірним нарахуванням та включенням до рахунків та актів приймання-передачі послуг обсягів експортованої електричної енергії, які позивач не отримував.
Короткий зміст заяви про забезпечення позову.
Позивачем разом з позовною заявою подана до господарського суду міста Києва заява про забезпечення позову, в якій він просить суд:
- заборонити відповідачу «Укренерго» застосовувати заходи щодо присвоєння позивачу статусу «Переддефолтний» відповідно до положень пункту 1.7.1. Правил ринку у зв'язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі;
- заборонити відповідачу:
1) надсилати ТОВ «Д.Трейдінг» та Регулятору повідомлення про набуття ТОВ «Д.Трейдінг» статусу «Переддефолтний»;
2) публікувати на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття ТОВ «Д.Трейдінг» статусу «Переддефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу;
3) використовувати фінансові гарантії, що надаються ТОВ «Д.Трейдінг», для покриття його заборгованості перед ОСП;
4) використовувати фінансові гарантії, що надаються ТОВ «Д.Трейдінг» для покриття заборгованості перед АР;
5) направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування ТОВ «Д.Трейдінг», ЄДРПОУ, розміру простроченої оплати вартості його небалансів електричної енергії;
6) надсилати ТОВ «Д.Трейдінг» та Регулятору повідомлення про набуття ТОВ «Д.Трейдінг» статусу «Дефолтний»;
7) публікувати на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття ТОВ «Д.Трейдінг» статусу «Дефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу;
8) зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг»;
9) установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для ТОВ «Д.Трейдінг»;
10) здійснювати переведення постачання електричної енергії споживачам ТОВ «Д.Трейдінг» на постачальника «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку;
11) направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування ТОВ «Д.Трейдінг» ЄДРПОУ та кінцевий розмір простроченої оплати вартості його небалансів електричної енергії.
Заява про забезпечення позову обґрунтована посиланням на такі обставини:
- оператором системи передачі в Україні є відповідач, який є суб'єктом природної монополії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на всій території України;
- відповідач з 01.07.2019 всупереч умовам договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 10.04.2019 № 0065-02024, нараховує плату за послуги з передачі електричної енергії при здійсненні експорту та надсилає позивачу рахунки і акти приймання-передачі послуг із включенням послуг, які фактично не надавались. З наданими актами прийому-передачі послуг позивач не погоджувався, кожного разу надаючи заперечення проти нарахування відповідачем оплати за такі послуги;
- включення відповідачем до рахунків та актів приймання-передачі послуг обсягів експортованої електричної енергії безпосередньо порушує права позивача та умови договору;
- 09.06.2020 позивачем отримано повідомлення від НЕК «Укренерго» №01/20094 від 03.06.2020 щодо зобов'язання застосувати до учасників ринку електричної енергії статус «Переддефолтний» за не оплату такими учасниками ринку послуг з передачі електричної енергії. Цим повідомленням НЕК «Укренерго» повідомляє ТОВ «Д.Трейдінг», що товариство, у зв'язку із наявністю заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії набуде статус «Переддефолтний», а надалі - «Дефолтний», якщо не сплатить заборгованість протягом 30 днів (тобто до 09.07.2020);
- в результаті застосування 09.07.2020 до позивача статусу "Переддефолтний", та, як наслідок, статусу "Дефолтний", відповідач фактично позбавляє позивача можливості брати участь на ринку електричної енергії, адже позивач фактично позбавляється можливості здійснювати господарську діяльність на організованих сегментах ринку електричної енергії, та не матиме можливості виконувати умови договорів з іншими учасниками ринку, в тому числі з операторами систем розподілу, контрагентами на ринку двосторонніх договорів, ринку на добу на перед, внутрішньодобовому ринку, ринку допоміжних послуг, споживачами тощо;
- у зв'язку з тим, що виключення позивача з ринку відбудеться у зв'язку з неправомірним нарахуванням відповідачем заборгованості за послуги з передачі електричної енергії при експорті, заходи забезпечення позову про які просить позивач у цій заяві, безпосередньо пов'язані із предметом позовної заяви;
- господарським судом м. Києва наразі вирішується спір у справі № 910/8044/20 за позовом НЕК "Укренерго" до ТОВ «Д.Трейдінг» про стягнення нарахованої НЕК "Укренерго" в односторонньому порядку заборгованості за послуги з передачі при експорті, що також підтверджує передчасність висновків НЕК "Укренерго" про наявність у позивача заборгованості за послуги. Однак, враховуючи те, що НЕК "Укренерго" є монополістом на ринку передачі електричної влади та має суттєву ринкову владу, сама лише відсутність підтвердженої у встановленому законом порядку заборгованості за послуги, не можуть перешкодити НЕК "Укренерго" застосувати до позивача статус "Переддефолтний";
- у зв'язку з неправомірними нарахуваннями НЕК "Укренерго" заборгованості щодо сплати послуг з передачі при здійсненні експортних операцій, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача припинити вказані дії.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2020 до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/9400/20 заборонено відповідачу вживати по відношенню до позивача заходи, передбачені розділом 1.7. Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018; в іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалу суду мотивовано доведеністю обставин, з яким процесуальний закон пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, збереженням балансу інтересів сторін, наявністю зв'язку між обраними заявником заходом забезпечення позову і предметом позову.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Причиною подання апеляційної скарги відповідачем стала незгода з ухвалою господарського суду щодо задоволення заяви позивача у даній справі про вжиття заходів забезпечення позову.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану ухвалу господарського суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована відсутністю підстав для забезпечення позову, невідповідністю заходів забезпечення позовним вимогам, незбалансованістю інтересів сторін та невідповідністю резолютивної частини ухвали правилам ринку електричної енергії.
Скаржник також посилається на те, що застосування неспівмірних, незбалансованих заходів до забезпечення позову, що дозволяють позивачу не оплачувати вартість отриманих ним послуг без відповідних наслідків, позбавляє відповідача надходжень для покриття передбачених законом витрат і здійснення розрахунків з контрагентами, у тому числі іншими учасниками ринку, що надають послуги відповідачу.
Позиції учасників справи.
10.08.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника, просив залишити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2020 справу №910/9400/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НЕК "Укренерго" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/9400/20; розгляд скарги призначено на 12.08.2020.
У судове засідання 12.08.2020 з'явилися представники сторін, які надали свої пояснення.
У судовому засіданні 12.08.2020 оголошена перерва до 02.09.2020.
21.08.2020 відповідачем подано до суду заперечення на відзив позивача на апеляційну скаргу, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.
У судове засідання 02.09.2020 з'явився представник відповідача, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.
У судове засідання 02.09.2020 з'явились представники позивача, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Такий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 02.09.2019 у справі № 917/137/19.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, у таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
У цьому висновку колегія звертається до правової позиції викладеної у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №916/3245/19, від 16.10.2019 у справі №904/2285/19.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд, виходив із обґрунтованості доводів заявника щодо застосування відповідного заходу забезпечення позову, відповідності та співмірності у цьому випадку вжитих заходів забезпечення позову предмету позову немайнового характеру.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали колегія дійшла висновку, що вжиті місцевим господарським судом заходи до забезпечення позову є цілком співмірними та адекватними з позовною вимогою, оскільки остання стосується правомірності нарахування відповідачем обсягів експортованої електричної енергії, їх включення до рахунків та актів приймання-передачі послуг, що надає відповідачу у разі несплати таких спірних послуг право застосовувати до позивача заходи, передбачені Главою 1.7. Розділу І Правил, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018.
Позивач у цій справі - ТОВ «Д.Трейдінг» є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 222 від 15.02.2019.
При цьому судом доречно враховано ситуацію на ринку електричної енергії України, стосовно існування природної монополії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на всій території України, а також те, що підприємства ДТЕК ведуть видобуток вугілля та природного газу, постачають тепло й електроенергію кінцевим споживачам і надають енергосервісні послуги, у зв'язку з чим припинення господарської діяльності позивача, на час перебування справи в провадженні суду, та як наслідок припинення постачання електроенергії кінцевим споживачам призведе до зазначених заявником наслідків.
Такі заходи забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, а отже, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.
Вжиття заявлених позивачем у заяві заходів забезпечення позову не зумовлює жодним чином вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого статусу позивача на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків (у вигляді усунення учасника з ринку) до вирішення спору у даній справі.
При цьому того, що обраний позивачем вид забезпечення позову, у даному випадку, призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи інших осіб, ані місцевим господарським судом під час розгляду справи, ані судом апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено, а скаржником протилежного не доведено.
У такий спосіб, судова колегія вважає, що вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову.
Разом з тим, частково задовольнивши заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд не конкретизував у резолютивній частині ухвали, які саме заходи, передбачені Главою 1.7. Розділу I Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018, забороняється вживати відносно позивача (оскільки всі визначені позивачем дії, про заборону яких йдеться у заяві, передбачені зазначеною Главою 1.7. Розділу I Правил ринку, а саме пп. 1, 2, 3, 4 п. 1.7.2. та пп. 1, 2, 3, 4, 5, 6 п. 1.7.5).
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених висновків щодо наявності передбачених нормами ст.ст. 136, 137 ГПК України підстав для забезпечення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на зазначене вище оскаржена ухвала господарського суду підлягає зміні шляхом викладення її резолютивної частини у новій редакції.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/9400/20 змінити, виклавши її резолютивну частину у такій редакції:
«Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» про забезпечення позову задовольнити частково.
До набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/9400/20 заборонити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25 ідентифікаційний код 00100227):
- застосовувати заходи щодо присвоєння Товариству з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» статусу «Переддефолтний» відповідно до положень п. 1.7.1. Глави 1.7. Розділу I Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018, у зв'язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі;
- надсилати Товариству з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» та Регулятору повідомлення про набуття ТОВ «Д.Трейдінг» статусу «Переддефолтний»;
- публікувати на офіційному вебсайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» статусу «Переддефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу;
- використовувати фінансові гарантії, що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» для покриття його заборгованості перед оператором системи передачі;
- використовувати фінансові гарантії, що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг», для покриття заборгованості перед Адміністратором розрахунків;
- направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг», його ЄДРПОУ, розміру простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії;
- надсилати Товариству з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» та Регулятору повідомлення про набуття ТОВ «Д.Трейдінг» статусу «Дефолтний»;
- публікувати на офіційному вебсайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття ТОВ «Д.Трейдінг» статусу «Дефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу;
- зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації двосторонні договори щодо продажу електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг»;
- установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку для ТОВ «Д.Трейдінг»;
- здійснювати переведення постачання електричної енергії споживачам ТОВ «Д.Трейдінг» на постачальника «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку;
- направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування ТОВ «Д.Трейдінг», його ЄДРПОУ та кінцевий розмір простроченої оплати вартості його небалансів електричної енергії.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 57, ідентифікаційний код 42751799).
Боржник: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25 ідентифікаційний код 00100227).
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.»
3. Матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі № 910/9400/20 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 07.09.2020.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова