вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" вересня 2020 р. Справа№ 910/1165/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від ВДВС: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2020 (дата підписання 25.06.2020)
у справі № 910/1165/19 (суддя Андреїшина І.О.)
за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті (м. Київ) Коваль Л.І. щодо неповернення наказу господарського суду міста Києва по справі №910/1165/19 від 29.08.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 95 616,86 грн.
Короткий зміст позовних вимог та мотивів скарги.
У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 95616,86 грн. збитків, завданих при перевезенні, у зв'язку з незбереженням цілісності майна (вагонів) на підставі ст.ст. 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України та ст. 225 ГК України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі №910/1165/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019, позов задоволено повністю.
На виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 господарським судом міста Києва видано наказ № 910/1165/19 від 29.08.2019
12.03.2019 Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті (м. Київ) Коваль Л.І. щодо неповернення наказу господарського суду міста Києва по справі №910/1165/19 від 29.08.2019.
Зазначену скаргу обґрунтовано тим, що державним виконавцем Коваль Л.І. порушено вимоги п. 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 №145-ІХ, яким встановлена заборона вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішень судів про стягнення грошових коштів із боржників, в тому числі з АТ «Укрзалізниця». Тому скаржник вважає, що державним виконавцем Коваль Л.І. порушено п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неповернення наказу господарського суду міста Києва від 29.08.2019 у справі № 910/1165/19 стягувачу.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі №910/1165/19 у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті (м. Київ) Коваль Л.І. щодо неповернення наказу господарського суду міста Києва по справі № 910/1165/19 від 29.08.2019 відмовлено.
Ухвалу суду мотивовано відсутністю підстав з якими Закон України «Про виконавче провадження», а також Інструкція з організації примусового виконання рішень пов'язують повернення виконавчого документу без прийняття. При цьому суд послався на те, що п. 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» встановлено, що забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Отже, цим законом не заборонено звертати стягнення на грошові кошти, в тому числі Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2020, АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Регіональна Філія «Придніпровська залізниця» звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадану ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким скаргу на дії ВДВС задовольнити.
Зокрема, скаржник зазначає, що виключенням з затверджених Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» є саме грошові кошти і товари, що були передані в заставу за кредитними договорами. Предметом стягнення у справі № 910/1165/19 є грошові кошти, які за своєю правовою природою виступають як збитки. Отже, на примусове стягнення за судовим наказом господарського суду міста Києва від 29.08.2019 у справі № 910/1165/19 станом на 17.12.2019 діяла пряма заборона, встановлена Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
Позиції інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість, просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу господарського суду - залишити без змін.
Відзив на апеляційну скаргу від органу державної виконавчої служби на адресу суду не надходив.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2020 справу №910/1165/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 910/1165/19 залишено без руху; надано Акціонерному товариству "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
27.07.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжне доручення №2882124 (#5263227587405) від 07.07.2020, яке свідчить про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2020 по справі № 910/1165/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 910/1165/19; розгляд скарги призначено в засіданні суду на 02.09.2020.
У судове засідання 02.09.2020 представники сторін та органу державної виконавчої служби не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення з відповідними відмітками про вручення адресатам. Про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 02.09.2020 представники сторін та державної виконавчої служби, явка яких в судове засідання обов'язковою не визнавалась, не з'явились не зважаючи на їх належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи та наявні в матеріалах справи докази, які є достатніми для вирішення спору у даній справі, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності цих представників за наявними у справі матеріалами.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права (ч. 1 ст. 341 ГПК України).
Частинами 1, 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії, бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Матеріалами справи підтверджено, що процесуальний строк для подання скарги на дії та бездіяльність державного виконавця скаржником дотримано.
Статтею 1291 Конституції України унормовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій.
За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вбачається, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі №910/1165/19, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи зі змісту частини першої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі № 910/1165/19 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. відкрито виконавче провадження №60897625 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 29.08.2019 у справі №910/1165/19.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
При цьому дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.
Пункти 4 та 5 розділу ІІІ цієї Інструкції регламентують дії державного виконавця, які передують відкриттю виконавчого провадження, а саме:
- виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа;
- у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для повернення виконавчого документа, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а тому з огляду на наведені правові норми колегія суддів дійшла висновку, що державний виконавець, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, діяв у відповідності до норм чинного законодавства.
20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (Закон № 145-ІХ ).
Згідно з п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
При цьому у додатку 2 "Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані" до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" станом на 20.10.2019 включено АТ "Укрзалізниця" (код 40075815).
Разом з тим, господарський суд апеляційної інстанції враховує те, що вимоги п. 3 Розділу ІІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №145-ІХ фактично містять заборону щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили, зокрема, щодо АТ "Укрзалізниця", незважаючи на те, що судове рішення, відповідно до ст. 129-1 Конституції України, є обов'язковим до виконання і забезпечення виконання якого Конституцією України покладено на державу, а отже положення п. 3 Розділу ІІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону № 145-ІХ суперечать принципу верховенства права, оскільки не спрямовані на виконання остаточного, обов'язкового для виконання судового рішення, внаслідок чого не повинні застосовуватися господарським судом при вирішенні спору відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 11 ГПК України.
Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 28.05.2020 та від 23.07.2020 у справі № 904/3535/19, який враховується судом апеляційної інстанції при розгляді спірних правовідносин у цій справі згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України.
З огляду на викладене, обставини щодо неправомірних дій державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві не знайшли свого підтвердження.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення скарги АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 1 ст. 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі №910/1165/19 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця".
4. Матеріали справи № 910/1165/19 повернути до господарського суду міста Києва.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 07.09.2020.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко