вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"07" вересня 2020 р. Справа№ 911/1403/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Полякова Б.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 29.07.2020 року
у справі № 911/1403/20 (суддя Лутак Т.В.)
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2020 року у справі №911/1403/20 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із доданими до неї матеріалами повернуто заявнику.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 29.07.2020 року у справі №911/1403/20 та передати справу до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Поляков Б.М.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуалнього кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" № 3674-VI).
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.
Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду Київської області від 29.07.2020 року, якою повернуто заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у сумі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2102,00 грн.
При цьому судова колегія зауважує, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону).
Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є „Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит „Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення „Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі №910/4557/18, від 30.03.2018 року у справі №914/1542/17, від 16.01.2019 року у справі №905/1057/18, від 10.05.2018 року у справі №613/372/16-ц та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 року у справі №907/892/15, від 16.04.2018 року у справі №922/3137/17, від 20.04.2018 року у справі №910/12031/17 та від 21.02.2019 року у справі №910/8880/18.
Як вбачається з додатків до апеляційної скарги, до неї додано квитанцію №2 від 03.03.2020 року про сплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн. з призначенням платежу: „*;101; НОМЕР_1 ; ОСОБА_1 ; судовий збір по справі 911/196/20 від 24.02.2020", а також квитанцію №5 від 05.08.2020 року про сплату судового збору у розмірі 95,00 грн. з призначенням платежу: „*;101; НОМЕР_1 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , на рішення від 05.08.2020 по справі 911/196/20, Північний апеляційний господарський суд".
Тобто, судом встановлено, що даними квитанціями оплачувався судовий збір за оскарження процесуальних документів в іншій справі (№911/196/20).
Таким чином, з огляду на вищевикладене та враховуючи приписи чинного законодавства в частині зазначення необхідних реквізитів платіжних документів, колегія суддів дійшла висновку, що надані суду квитанції №2 від 03.03.2020 року та №5 від 05.08.2020 року не є належними доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі у справі №911/1403/20.
Більш того, скаржником до апеляційної скарги додано копію додаткової ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 року у справі №911/196/20, якою постановлено повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2102,00 грн., сплачений згідно квитанції №2 від 03.03.2020 року за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 27.01.2020 року у справі №911/196/20, що, в свою чергу, також підтверджує відсутність підстав для прийняття вказаної квитанції у якості належного доказу сплати судового збору у справі №911/1403/20.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Окрім того, згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).
Повний текст оскаржуваної ухвали складено та підписано 29.07.2020 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 29.07.2020 року є 08.08.2020 року.
Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду 17.08.2020, що підтверджується відомостями зазначеними на конверті, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на її апеляційне оскарження.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Судом встановлено, що скаржник отримав копію оскаржуваної ухвали 06.08.2020 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи зворотнє поштове повідомлення про вручення, відтак останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження даної ухвали у разі подання апеляційної скарги протягом десяти днів, тобто до 17.08.2020 року включно, з обґрунтованим клопотанням про поновлення цього строку.
Разом з тим, як було зазначено вище, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду 17.08.2020 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, однак ані в прохальній частині скарги, ані окремо від неї останній не порушував питання щодо відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції.
Судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з власної ініціативи.
Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 29.07.2020 року у справі №911/1403/20 підлягає залишенню без руху у зв'язку з її поданням після закінчення строків, встановлених статтею 256 ГПК України, без клопотання про поновлення цих строків та у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 256, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 29.07.2020 року у справі №911/1403/20 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3. Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк.
4. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
Б.М. Поляков