Ухвала
04 вересня 2020 року
м. Київ 263/10009/13-ц
провадження № 61-13041ск 20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на постанову Донецького апеляційного суду від 15 липня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "Артстройсервіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Тофіс-сервіс", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно,
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 березня
2014 року позов публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ «ПУМБ») про звернення стягнення на заставлене майно задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет застави - транспортні засоби, а саме: автомобіль DAF, модель 85CF 380, 2000 року випуску, колір червоний, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 ; автомобіль Renault, модель Magnum, 2001 року випуску, білого кольору, шасі
№ НОМЕР_3 , який належить на праві власності
ТОВ «Артстройсервіс»; автомобіль Renault, модель Magnum, 2001 року випуску, білого кольору, шасі № НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_2 ; автомобіль Renault, модель Magnum, 2001 року випуску, білого кольору, шасі № НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_3 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Донецького апеляційного суду від 15 липня 2020 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 березня 2014 року скасовано в частині звернення стягнення на предмет застави - автомобіль Renault, модель Magnum, 2001 року випуску, білого кольору, шасі № НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_2 . Відмовлено
в задоволенні позовних вимог АТ "ПУМБ" в частині звернення стягнення
на предмет застави - автомобіль Renault, модель Magnum, 2001 року випуску, білого кольору, шасі № НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_2
26 серпня 2020 року представник АТ «ПУМБ» - адвокат Курилова О. А. засобами поштового зв'язку звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного суду від 15 липня 2020 року (надійшла до суду 01 вересня 2020 року), вякій просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника АТ «ПУМБ» - адвоката Курилової О. А. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на постанову Донецького апеляційного суду
від 15 липня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 04 жовтня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць