Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
03 вересня 2020 р. справа № 520/9331/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно з Закону України "Про державну службу" № 889, що оформлено повідомлення № 2000-0317-8/33736 від 12.06.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до 10-річного стажу державної служби за період роботи в органах місцевого самоврядування з 01.01.2003 по 01.05.2016;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення пенсії ОСОБА_1 за Законом України "Про державну службу" №889 з 04.06.2020 року та провести виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії стала саме відсутність у неї стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ. оскільки, як вказує відповідач, у період з 01.01.2003 року по 01.05.2016 року позивач працювала в органах місцевого самоврядування, який до стажу державної служби з цих підстав зарахований не був. Позивач посилається на до п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року за № 229, відповідно до якого стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 р. N 889-УІІ1 "Про державну службу" (далі - Закон). До стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Таким чином, як вважає позивач, період роботи позивача з 01.01.2003 року по 01.05.2016 року на посаді органу місцевого самоврядування) зараховується до стажу державної служби, а тому відповідачем вказаний період до стажу державної служби позивача не зараховано незаконно.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач надав до суду відзив, яким просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що управління діяло відповідно до чинного законодавства, не порушуючи норм права, що діють в системі пенсійного забезпечення, вказав, що період роботи позивача з 01.01.2003 по 01.05.2016 не може бути зараховано до стажу державної служби, в зв'язку з тим, що позивач працювала в органах місцевого самоврядування та нею прийнята Присяга посадової особи місцевого самоврядування.
Відповідно до приписів ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 04 червня 2020 року звернулась з заявою до відділу з питань перерахунків пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перехід в зв'язку з призначенням пенсії згідно з Законом України "Про державну службу" №889.
Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_2 позивачка 11.05.1998 року прийнята тимчасово на посаду спеціаліста II категорії на конкурсній основі в Лозівське міське управління соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області та прийняла присягу державного службовця; 11.07.1998 року присвоєно 13-й ранг державного службовця; 26.10.1998 року затверджена на посаду спеціаліста II категорії; 01.12.1998 року переведена на посаду заступника начальника відділу та позивачу присвоєно 11 ранг державного службовця; 01.04.2000 року призначена на посаду спеціаліста І категорії у відділі з призначення та виплати пенсій по переводу з Лозівського міського управління соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області із присвоєнням 12 рангу державного службовця; 01.03.2001 року переведена на посаду головного спеціаліста відділу соціальних виплат та допомог з присвоєнням 11 рангу державного службовця; 01.01.2003 року переведення на посаду головного спеціаліста відділу соціальних допомог та прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування; 01.04.2011 року призначена завідуючою сектором прийняття рішень відділу соціальних допомог; 01.10.2013 року переведена на посаду головного спеціаліста сектору з прийому громадян відділу соціальних допомог; 17.01.2017 року переведена на посаду головного спеціаліста сектору прийняття рішень відділу соціальних допомог; 03.06.2020 року звільнена за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію.
Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що викладено у повідомленні № 2000-0317-8/33736 від 12.06.2020, позивачці відмовлено в переведенні на пенсію згідно з Законом України" Про державну службу".
Єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії стала саме відсутність у неї стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ. оскільки, як вказує відповідач, у період з 01.01.2003 по 01.05.2016 позивачка працювала в органах місцевого самоврядування, який до стажу державної служби з цих підстав зарахований не був.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (надалі - Закон №889-VIII).
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону втратив чинність Закон України від 16.12.1993 №3723 "Про державну службу" (надалі - Закон №3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до цього закону.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Механізм обчислення стажу державної служби визначений Порядком обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (надалі - Порядок №229).
Пунктом 4 Порядку №229 встановлено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу".
Статтею 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Згідно з пунктом 6 Порядку №229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах державних службовців незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку, права на пенсію, відповідно до вимог статті 37 Закону України "Про державну службу", є досягнення такими особами певного віку та наявність відповідного страхового стажу.
Тобто, до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723.
Так, згідно з пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону №3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відтак, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону №3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, стажу державної служби або стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Спірним питанням в межах даної адміністративної справи є зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування з 01.01.2003 по 01.05.2016.
Як зазначалося вище, відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Таким чином, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1994 № 283 (надалі - Порядок №283).
Пунктом 2 Порядку № 283 було передбачено, що до стажу державної служби зараховується в тому числі: робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесено посаду спеціаліста відділу, керівника структурного підрозділу до 6-ої категорії посад органів місцевого самоврядування.
Отже, суд приходить до висновку, що не зарахування відповідачем до стажу державної служби позивача періоду роботи в органах місцевого самоврядування з 01.01.2003 по 01.05.2016 є протиправним.
З вищенаведених підстав дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови позивачці у переведенні на пенсію згідно з Закону України "Про державну службу" № 889, що оформлено повідомленням № 2000-0317-8/33736 від 12.06.2020, належить визнати протиправними, а позов в цій частині задовольнити, зобов'язавши відповідача зарахувати спірний період до стажу державної служби позивача.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Питання про наявність підстав для призначення (переведення) пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" відноситься до повноважень відповідного органу Пенсійного фонду, в даному випадку до повноважень ГУ ПФУ в Харківській області, і за відсутності всіх вихідних даних необхідних для вирішення цього питання, не може бути вирішене по суті судом.
Таким чином, повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення пенсії ОСОБА_1 за Законом України "Про державну службу" №889 з 04.06.2020 року та провести виплату пенсії з урахуванням виплачених сум, є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.
Водночас суд, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного поновлення прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.06.2020 про призначення (переведення) пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням висновків, сформульованих судом у даному рішенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно з Закону України "Про державну службу" № 889, що оформлено повідомлення № 2000-0317-8/33736 від 12.06.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до 10-річного стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування з 01.01.2003 по 01.05.2016.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 04.06.2020 про призначення (переведення) пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків ,61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 03 вересня 2020 року.
Суддя О.Г. Котеньов