Харківський окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
03 вересня 2020 р. Справа №520/10213/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Москалівська, буд. 58, м. Харків, 61004, код ЄДРПОУ 41430678), Начальника Міжрайонної державної виконавчої служби по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сергієнка О.М. (вул. Москалівська, буд. 58, м. Харків, 61004, код ЄДРПОУ 41430678), Старшого державного виконавця Міжрайонної ДВС по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кріт А.В. (вул. Москалівська, буд. 58, м. Харків, 61004, код ЄДРПОУ 41430678) про визнання протиправними дій та скасування постанов,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Начальника Міжрайонної державної виконавчої служби по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сергієнка О.М., Старшого державного виконавця Міжрайонної ДВС по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кріт А.В. про визнання протиправними дій та скасування постанов.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 07.08.2020 отримано за позивачем особисто 10.08.2020, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Для усунення встановлених судом в ухвалі від 07.08.2020 недоліків позовної заяви позивачу необхідно було:
- надати до суду позовну заяву, викладену державною (українською) мовою та копії такого адміністративного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи;
- підтвердити відповідність копій письмових доказів оригіналам, які знаходяться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем до суду подано процесуальні документи від 11.08.2020 за вх. № № 01-26/60595/2020, 01-26/60569/2020, 01-26/60573/2020, 01-26/60585/2020, від 18.08.2020 за вх. № № 01-26/62499/2020, 01-26/62503/2020, від 20.08.2020 за вх. № № 01-26/63242/2020, 01-26/63244/2020. Судом встановлено, що зміст вказаних документів викладено російською мовою.
Частиною 1 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч. 2 ст. 44 КАС України).
Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15.05.2003 № 802-IV.
Разом з тим суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду. Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до ст. 2 цього Закону поширюються положення Хартії.
Так, відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до ст. 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (ч. 3 ст. 15 КАС України).
За приписами ч. 4 ст. 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеній в ухвалах від 12.06.2019 року по справі № 219/2124/19, від 21.02.2018 року по справі № 826/1833/16, від 07.06.2019 року по справі №826/10114/17, від 01.08.2019 по справі 826/10114/17, від 01.07.2019 по справі 243/10706/18, від 22.07.2019 по справі 826/19159/16, від 27.08.2019 року у справі №520/3782/19, адміністративне провадження №К/9901/21152/19.
Суд наголошує, що у разі, якщо скаржник не володіє українською мовою, соціально незахищеним верствам населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу» гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97” проти України” (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми процесуальних документів обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що процесуальні документи від 11.08.2020 за вх. № № 01-26/60595/2020, 01-26/60569/2020, 01-26/60573/2020, 01-26/60585/2020, від 18.08.2020 за вх. № № 01-26/62499/2020, 01-26/62503/2020, від 20.08.2020 за вх. № № 01-26/63242/2020, 01-26/63244/2020 не дають суду підстав вважати, що такі документи спрямовані на усунення недоліків позовної заяви, а саме до суду не надано позовну заяву, викладену державною (українською) мовою та копії такого адміністративного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи, а також позивачкою не підтверджено відповідність копій письмових доказів оригіналам, які знаходяться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Тобто, на момент вирішення питання про повернення позовної заяви недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2020, у строк, встановлений судом, позивачем не усунуто.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з приписами частини 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 259, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Начальника Міжрайонної державної виконавчої служби по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сергієнка О.М., Старшого державного виконавця Міжрайонної ДВС по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кріт А.В. про визнання протиправними дій та скасування постанов - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Г. Котеньов