Постанова
Іменем України
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 133/2386/19
провадження № 51-1365 км 20
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2020 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини
Ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2020 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на рішення слідчого про повідомлення ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, врученого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020170000576 від 15 липня 2019 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2020 року на підставі положень п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційну скаргу ОСОБА_6 на зазначену ухвалу слідчого судді повернуто, особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала та короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду в зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального закону та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і просить призначити новий розгляд провадження в апеляційному суді. Зазначає, що апеляційним судом безпідставно повернуто йому апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки ним у клопотанні чітко зазначено причини пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 12 лютого 2020 року, які вважає поважними.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважає касаційну скаргу обґрунтованою та просить її задовольнити.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, вислухавши доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є ті, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право
на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів із дня її оголошення.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК України передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
Виходячи із аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Як убачається з матеріалів провадження, резолютивну частину ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області було проголошено в судовому засіданні 12 лютого 2020 року, за участю, зокрема, ОСОБА_6 та роз'яснено, що вказану ухвалу може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення, а повний текст цієї ухвали слідчого судді проголошено 14 лютого 2020 року за відсутності учасників судового провадження. Це підтверджується журналом судового засідання та записом на технічному носії інформації. Отримавши 17 лютого 2020 року повний текст рішення слідчого судді, ОСОБА_6 19 лютого 2020 року подав апеляційну скаргу, при цьому клопотання про поновлення строку не заявляв. 24 лютого 2020 року суд апеляційної інстанції його скаргу повернув через пропуск строку на апеляційне оскарження та відсутність клопотання про поновлення строку. 24 березня 2020 року ОСОБА_6 повторно звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 08 квітня 2020 року вказав, що ОСОБА_6 , був присутнім під час розгляду своєї скарги 12 лютого 2020 року та знав про прийняте слідчим суддею рішення по ній, однак апеляційну скаргу подав з пропущенням строку на апеляційне оскарження, а наведені в клопотанні обставини не дають підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Разом із тим колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_6 про те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу.
Так, суддя під час оголошення резолютивної частини ухвали слідчого судді від 12 лютого 2020 року роз'яснивши ОСОБА_6 та зазначивши у рішенні про те, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом семи днів з дня її оголошенням, неправильно роз'яснив порядок та строки оскарження вказаної ухвали і скаржник не зміг своєчасно подати апеляційну скаргу для відповідного перегляду оскаржуваного рішення апеляційною інстанцією.
Апеляційний суд, розглядаючи клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, належним чином не перевірив та не проаналізував вказані доводи заявника, а формально зазначив, що наведені в його клопотанні обставини не дають підстав для поновлення цього строку. У зв'язку з чим дійшов необґрунтованого і передчасного висновку про відмову в поновленні процесуального строку ОСОБА_6 .
Таким чином, під час розгляду провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене та ухвалити судове рішення, яке б відповідало вимогамст. 370 КПК України.
Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3