Ухвала Іменем України
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 759/4244/18
провадження № 51-4177ск20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2020 року,
встановив:
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку та жительку АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України(далі - КК України) на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зміною обстановки із закриттям стосовно неї кримінального провадження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 травня 2020 року вирок районного суду щодо ОСОБА_4 залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_4 06 березня 2018 року приблизно о 17:00, перебуваючи в приміщенні торгівельного залу супермаркету «Ашан» на
вул. Берковецькій, 6 у м. Києві, вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» на загальну суму 224,73 грн, однак злочин до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, оскільки була викрита співробітниками охорони.
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_4 та призначення нового розгляду в цьому суді. Вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує про безпідставність закриття кримінального провадження відповідно до ст. 48 КК України. Також зазначає, що під час розгляду апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив усіх доводів апеляційної скарги, своє рішення належним чином не мотивував.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Верховний Суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Як убачається з копій судових рішень, суд першої інстанції, звільняючи
ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення нею злочину, чітко вказав, у чому виявилась зміна обстановки, зазначив, що, крім визнання
ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, активного сприяння розкриттю злочину, щирого каяття та відшкодування матеріальної шкоди, що враховується судом, після вчинення злочину ОСОБА_4 офіційно працевлаштувалася, має позитивну характеристику за місцем проживання, нових правопорушень не вчиняла.
З огляду на викладене суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48КК України, з таким висновком районного суду погоджується і суд касаційної інстанції.
Доводи прокурора в касаційній скарзі аналогічні доводам, наведеним в його апеляційній скарзі. Такі доводи апеляційний суд ретельно перевірив та визнав безпідставними, оскільки вони не знайшли свого підтвердження.
Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та повною мірою відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Касаційна скарга не містить переконливих доводів, які потребують перевірки за матеріалами кримінального провадження. Із наданих до неї копій судових рішень видно, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2
ст. 428 КПК України.
Ураховуючи викладене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3