Ухвала
іменем України
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 766/5809/18
провадження № 51- 3150 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової
палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 2 квітня 2020 року, яким повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_4 та відмовлено в задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Херсонського міського суду Херсонської області від 10 січня 2020 року,
встановив:
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 липня 2020 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.
На виконання зазначеної ухвали Верховного Суду в установлений строк захисник ОСОБА_4 звернувся до касаційного суду з новою скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Херсонського апеляційного суду від 2 квітня 2020 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суд, перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з ч. 2 ст. 113 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 115 КПК передбачено, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Відповідно до ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Положеннями ч. 1 ст. 117 КПК визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального права під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Із матеріалів провадження за скаргою ОСОБА_4 убачається, що вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 10 січня 2020 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено ОСОБА_5 від відбування основного покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
11 лютого 2020 року захисник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на вказаний вирок, яку ухвалою Херсонського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року було повернуто апелянту у зв'язку з пропуском ним строку апеляційного оскарження.
11 березня 2020 року захисник ОСОБА_4 повторно звернувся з апеляційною скаргою, до якої долучив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку щодо ОСОБА_5 .
Херсонський апеляційний суд ухвалою від 2 квітня 2020 року, враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, повернув подану апеляційну скаргу у зв'язку із закінченням строку апеляційного оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.
Приймаючи зазначене рішення, апеляційний суд виходив з того, що захисник був присутній у судовому засіданні 10 січня 2020 року під час оголошення вироку, копію якого йому було вручено 13 січня 2020 року.
При цьому апеляційний суд не визнав непереборною обставиною, яка унеможливила б своєчасну підготовку та подачу апеляційної скарги, перебування захисника у чотириденному відрядженні. На думку апеляційного суду, не є достатнім для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження те, що такий строк попущений лише на день.
Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наведені захисником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними та такими, які перешкодили йому раніше подати апеляційну скаргу.
Касаційна скарга захисника не містить доводів на спростування висновків апеляційного суду, викладених в ухвалі цього суду на обґрунтування прийнятого рішення.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвалу апеляційного суду постановлено відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 2 квітня 2020 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3