04 вересня 2020 року справа № 580/3464/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та скасування постанови,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, далі - позивач) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (пров. Музейний, 2-Д, м. Київ, 01001, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови про накладення штрафу від 17.08.2020 у сумі 10200 грн. у виконавчому провадженні №61397224;
- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу від 17.08.2020 у сумі 10200 грн. у виконавчому провадженні №61397224.
Ухвалою суду від 02.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувана постанова у виконавчому провадженні №61397224 прийнята державним виконавцем протиправно, оскільки позивачем, як боржником виконавчого провадження, у повному обсязі виконано рішення суду в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження та здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (стягувачу у виконавчому провадженні №61397224), однак заборгованість перед стягувачем з виплати пенсії буде виплачена у відповідності до вимог Порядку №649.
Представник позивача в судове засідання не прибув, просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав, просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Суд звертає увагу, що згідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
27.02.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжуком С.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61397224 з виконання виконавчого листа №580/2507/19, виданого 18.12.2019 Черкаським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 70% суми заробітної плати померлого годувальника відповідно до довідки Територіального управління державної судової адміністрації України у Черкаській області про заробітну плату від 20 липня 2016 року № 1135-04/16 та виплатити різницю з 01 вересня 2016 року, з урахуванням фактично виплаченої пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 17.03.2020 №2300-0802-5/10520, повідомлено державного виконавця про те, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.09.2016 року, внаслідок чого її пенсія збільшилась та становить: з 01.09.16 - 10740 грн., з 01.01.2018 - 13730 грн., з 01.07.2018 - 14350 грн., з 01.12.2018 - 14970 грн., з 01.07.2019 - 15640 грн., з 01.12.2019- 16380 грн. Також у листі зазначено, що сума заборгованості боржника перед ОСОБА_1 облікована в Головному управлінні шляхом внесення у Реєстр та буде виплачена в порядку черговості після отримання Боржником коштів державного бюджету на цю мету. Отже, покладені судом зобов'язання виконані Управлінням в добровільному порядку, встановленому судовим рішенням, в межах повноважень покладених на Управління. Також направлено копію протоколу призначення пенсії та копію протоколу індивідуального перерахунку.
17.08.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжуком С.С. у ВП №61397224 прийнято постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 10200 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIIІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Приписами ч. 2 ст. 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Згідно з ст. 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що позивачем на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №580/2507/19, здійснив 21.01.2020 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується копіями протоколів про перерахунок пенсії, про що повідомлено державного виконавця листом від 17.03.2020 №2300-0802-5/10520.
Суд зазначає, що Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (далі - Порядок №649, чинної на момент виконання позивачем рішення суду), визначав механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до пункту 2 Порядку №649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення, а стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.
Згідно пунктів 5, 6, 8, 10 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія). Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України, якою затверджено вказаний Порядок №649, визначено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Таким чином, виплата ОСОБА_1 пенсії згідно рішення суду у справі №580/2507/19 може бути здійснена позивачем виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України за правилами Порядку №649.
Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідного бюджетного асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а (К/9901/12146/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Порядок №649 прийнятий саме для реалізації вимог вищевказаного Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з урахуванням того, що виконання таких рішень суду здійснюється виключно за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті (частина 1 Порядку №649).
Так, відповідно до абз. 3 ч. 2 Порядку №649, термін «рішення» вживається у такому значенні - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.
При вирішенні спору по суті, суд зазначає, що відповідач не надав до суду доказів вчинення будь-яких дій щодо примусового виконання рішення суду, натомість судом встановлено, що позивач на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №580/2507/19, здійснено 21.01.2020 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , тобто до відкриття виконавчого провадження №61397224, однак виплата заборгованості із сум перерахованих пенсій буде здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
Отже, враховуючи, що позивачем, на виконання рішення суду, добровільно здійснено перерахунок пенсії до відкриття виконавчого провадження, та беручи до уваги, що виконання рішення по справі здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо рішень» та Порядку №649, суд дійшов висновку, що постанова відповідача про накладення штрафу від 17.08.2020 у сумі 10200 грн. у виконавчому провадженні №61397224 є протиправною та підлягає до скасування.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 287, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжука С.С. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 17.08.2020 у сумі 10200 грн. у виконавчому провадженні №61397224.
Визнати протиправними та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжука С.С. про накладення штрафу від 17.08.2020 у сумі 10200 грн. у виконавчому провадженні №61397224.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя В.А. Гайдаш