про повернення позовної заяви
04 вересня 2020 р. Справа № 480/3669/20
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Діска А.Б, розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_2 до Голови виконкому Сумської міської ради Лисенка Олександра Миколайовича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Голови виконкому Сумської міської ради Лисенка Олександра Миколайовича та просили:
1. Визнати протиправними дії голови виконавчого комітету Сумської міської ради Лисенка О.М., що виявилися в цинічному невиконанні законів України.
2. Зобов'язати голову виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів Лисенка О.М. забезпечити ОСОБА_2 ліками за пропущені 3 місяці.
3. Зобов'язати голову виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів Лисенка О.М. розглянути вищезгадану Скаргу з Додатком та надати заявниці відповідь по суті.
4. Покласти на відповідача - суб'єкта владних повноважень забезпечити кошти на відшкодування моральної шкоди, завданої його бездіяльністю в сумі 3000000,00 грн.
5. Забезпечити контроль суду над виконанням ухвали.
Ухвалою суду від 22.06.2020 позов залишено без руху, оскільки поданий з порушенням вимог ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме:
- у вступній частині позову вказано, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звертаються до адміністративного суду із позовом до Лисенка О.М. , тобто, до фізичної особи (без визначення його правового статусу). Натомість, у прохальній частині позову вони просять визнати протиправними дії та зобов'язати голову виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів Лисенка О.М. вчинити певні дії. Тобто не однаково було зазначено відповідача як у вступній, так і в прохальній частинах позову, без визначення його правового статусу;
- всупереч вимог п. 2, 11 ч. 5 ст.160 КАС України, позивачами не зазначено в позові їх реєстраційні номери облікових карток платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта, а також не надано власне письмове підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- всупереч вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у прохальній частині позову позивачами не конкретизовано, які саме дії голови виконавчого комітету Сумської міської ради вони просять визнати протиправними, коли вони вчинені і, які саме закони ним не виконано. Крім того, позивачами не обґрунтовано та не зазначено, яким чином та на підставі яких норм закону відповідач мав забезпечити ОСОБА_2 ліками;
- всупереч вимог п. 3 ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, позивачам необхідно було або ж уточнити їх статус (чи звертається дві фізичні особи, чи позов ОСОБА_1 подано в інтересах ОСОБА_2 ), або ж надати суду докази, що підтверджували б вік чи адміністративну процесуальну дієздатність ОСОБА_2 на подання позову до суду.
Вказані уточнення суб'єктного складу позивачів також були необхідні для можливості вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.
03.07.2020 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до суду уточнення до позовної заяви від 16.06.2020, в якій зазначили їх реєстраційні номери облікових карток платника податків, відповідачем вказали Лисенка Олександра Миколайовича Голову виконкому Сумської міської ради, уточнили суб'єктний склад позивачів та надали письмове підтвердження, що ними не подано іншого позову з тих самих підстав до відповідача. Відшкодувати моральну шкоду просили в рівних частинах, тобто в сумі 1500000,00 грн. кожному позивачу. Просили звільнити їх від сплати судового збору через матеріальне становище, оскільки ОСОБА_1 має пенсію в сумі 1638,00 грн., з відрахуваннями, які незаконні та оскаржені нею, сума складає 1301,00 грн. та ОСОБА_2 , як інвалід з дитинства, має пенсію в сумі 1638,00 грн.
Проте, належним чином вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачами у повному обсязі виконано не було, у зв'язку з чим ухвалою суду від 07.07.2020 позивачам було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
У вказаній ухвалі було вказано, що позивачами у позовній заяві, окрім позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, заявлено інші, не пов'язані між собою вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання протиправними дій голови виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів Лисенка О.М., зобов'язання його забезпечити ОСОБА_2 ліками за пропущені 3 місяці та розглянути скаргу і надати заявниці відповідь по суті.
При цьому, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказали, що позов подають дві фізичні особи.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (абз. 2 ч.7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Суд зазначає, що у позові та в уточненні до позову позивачі просять звільнити їх від сплати судового збору, враховуючи їх майновий стан та те, що вони обидві отримують пенсію.
Пільги щодо сплати судового збору передбачені в ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Проте, підстав для звільнення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від сплати судового збору відповідно до вимог цієї статті судом не встановлено.
Із посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 вбачається, що статус інваліда 2 групи з дитинства їй було встановлено до 31.05.2008 включно. А наданий виписний епікриз з медичної картки №5241 свідчить лише про перебування ОСОБА_2 з 6 по 13 жовтня 2011 року на лікуванні в неврологічному відділенні Сумської міської клінічної лікарні №4. Інших даних надано не було. Більш того, суду не надано підтвердження, що дане посвідчення, видане на ім'я ОСОБА_2 , стосується позивачів, оскільки з позовом до суду звернулися ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Крім того, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначає підстави, за якими суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.
Так, частина 1 сказаної статті передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, єдиною підставою для вчинення дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування судом майнового стану сторін. При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов'язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.
Майновий стан визначається за сукупністю доказів, зокрема: довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків.
Суд зазначає, що у даному випадку ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не надали суду належних доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення їх від сплати судового збору.
Суд бере до уваги, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця. Тому довідка про пенсію ОСОБА_1 з вересня 2019 року по лютий 2020 року не надає повної інформації про весь отриманий дохід особою за минулий рік, як це відображає, зокрема, довідка податкового органу про отриманий дохід за минулий рік.
Щодо ОСОБА_2 не надано жодного документу про отримані доходи за минулий рік.
Отже, з наданих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 документів суд не вбачає підстав для звільнення їх від сплати судового збору, а тому вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачами не надано суду документа, що підтверджує сплату судового збору за подання позову до суду або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою суду від 07.07.2020 року позивачам встановлено десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а також, позивачам роз'яснено в ухвалі, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачам протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
При цьому, варто зазначити, що прикінцевими та перехідними положеннями Закону "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 Прикінцевих положень ГПК України, п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, пункту 3 Прикінцевих положень КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими Кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в п. 35 рішення від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") зазначив, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Так копія ухвали про продовження позивачам строку для усунення недоліків поданого позову отримана позивачами 17.08.2020, про що свідчить підтвердження про отримання електронного повідомлення.
Суд зазначає, що станом на 04.09.2020 року ухвала Сумського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху не виконана, недоліки позовної заяви позивачами не усунуті.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 293-295 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Лисенка Олександра Миколайовича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - повернути позивачам.
Роз'яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Суддя А.Б. Діска