ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" вересня 2020 р. справа № 300/1332/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду О.Л.Тимощук, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1»
до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
про визнання протиправними і скасування наказу від 09.01.2020 №31 та податкової вимоги від 22.04.2020 №5621-54,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1.1. Короткий зміст позовних вимог.
"Прикарпаття" Івано-Франківська філія ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" (надалі, також - позивач) 17.06.2020 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про визнання протиправними і скасування наказу від 09.01.2020 №31 та податкової вимоги від 22.04.2020 №5621-54.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на переконання позивача наказ №31 від 09.01.2020 має бути скасований, оскільки: по-перше, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, тому з урахуванням позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 21.02.2020, справа №826/17123/18 платник не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень; по-друге, безпідставні посилання в спірному наказі на підпункти 80.2.2, 80.2.5 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, оскільки зі змісту наказу неможливо з'ясувати про яку інформацію визначену зазначеними вище підпунктами пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України йде мова і від якого державного органу вона отримана, так як відсутня у відкритих офіційних джерелах будь-яка інформація щодо порушень порядку зберігання підакцизних товарів, відсутня інформація про порушення обігу підакцизних товарів від будь-яких інших підрозділів контролюючого органу, відсутня інформація про застосування підприємством схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації податків тощо. Щодо податкової вимоги, позивач зазначає, що така прийнята передчасно, оскільки на адресу позивача не надходило жодного податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами перевірки, висвітленої в акті №9/09-19-32-01/39853410 від 23.01.2020, а тому визначені в них податкові зобов'язання не можуть вважатися узгодженими.
1.2. Позиція відповідача.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву чи інших заяв по суті справи до суду не надходило. Заяв про продовження строку подання відзиву не поступало.
Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
1.3. Заяви учасників справи та процесуальні дії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом подання документу про сплату судового збору в розмірі 8 687 (вісім тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 57 копійок, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання ухвали, позивачем долучено платіжне доручення №544 від 26.06.2020 про сплату судового збору.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.60-61).
Пунктом 5 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження зобов'язано Головне управління ДПС в Івано-Франківській області надати суду належним чином засвідчені: - письмові докази на підтвердження наявності передбачених підпунктами 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстав проведення фактичної перевірки «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1»; - письмове підтвердження отримання відповідачем передбаченої підпунктами 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України інформації; - письмові докази, що підтверджують винесення відповідачем та направлення позивачу складених за наслідком проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень; - письмові пояснення із належним обґрунтуванням підстав бездіяльності щодо складення та направлення позивачу податкових повідомлень-рішень (у випадку їх відсутності чи не направлення); - копії рішень Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, ухвалених за результатом розгляду справ про адміністративне правопорушення №352/278/20 та №352/279/20 про притягнення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності згідно протоколів про адміністративні правопорушення №№65, 66 від 22.01.2020, із відміткою про набрання такими рішеннями законної сили. Копії зазначених документів вказано надати суду у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.
Зазначена ухвала суду отримана позивачем 10.07.2020 та відповідачем 14.07.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.64, 65). Матеріали позовної заяви на 47 аркушах отримано 10.07.2020 безпосередньо в суді уповноваженою особою відповідача, що підтверджується розпискою (а.с.63).
До суду 12.08.2020 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін (а.с.69-70).
Ухвалою суду від 14.08.2020, у задоволенні клопотання представника «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» Кота Р.С. про розгляд адміністративної справи №300/1332/20 із повідомленням (викликом) сторін - відмовлено. Повторно витребувано у Головного управління ДПС в Івано-Франківській області належним чином засвідчені: - письмові докази на підтвердження наявності передбачених підпунктами 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстав проведення фактичної перевірки «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1»; - письмове підтвердження отримання відповідачем передбаченої підпунктами 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України інформації; - письмові докази, що підтверджують винесення відповідачем та направлення позивачу складених за наслідком проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень; - письмові пояснення із належним обґрунтуванням підстав бездіяльності щодо складення та направлення позивачу податкових повідомлень-рішень (у випадку їх відсутності чи не направлення); - копії рішень Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, ухвалених за результатом розгляду справ про адміністративне правопорушення №352/278/20 та №352/279/20 про притягнення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності згідно протоколів про адміністративні правопорушення №№65, 66 від 22.01.2020, із відміткою про набрання такими рішеннями законної сили. Копії зазначених документів зобов'язано надати суду у п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали. У випадку неможливості подання вказаних документів, повідомити суд із зазначенням причин, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Від уповноваженого представника відповідача 20.08.2020 надійшло клопотання про долучення до матеріалів адміністративної справи витребуваних судом документів (а.с.80-81, 82-95).
Інших документів на адресу суду не надходило.
Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в строк на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.06.2020, «Прикарпаття» Івано-Франківська філія ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1», 23.06.2015 зареєстрована як відокремлений підрозділ та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків з 24.06.2015 (а.с.44-46).
Судом встановлено, що на підставі службової записки №732/09-19-32-01-16 від 09.01.2020, у якій зазначено те, що відповідно до пп.80.2.5 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України однією із функцій відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів є здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу, що є обставиною для проведення фактичних перевірок (а.с.82). Начальником управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів зроблено висновок про доцільність включення позивача до суб'єктів господарювання для проведення фактичної перевірки (а.с.83).
На підставі вказаної службової записки, наказом №31 від 09.01.2020, з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, поряду здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, інших документів та відповідно до ст. 20, пп.80.2.2, 80.2.5 та 80.2.7 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України призначено фактичну перевірку суб'єкта господарювання «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1», магазину-складу по вул. Галицька, 31, с. Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область (а.с.18-19).
На підставі зазначеного наказу посадовим особам відповідача видано чотири направлення на перевірку за №№19, 20, 21, 22 від 09.01.2020 (а.с.20-23), які пред'явлені під розписку головному бухгалтеру позивача - ОСОБА_2 10.01.2020 о 11:45 год, в яких також здійснено запис про вручення копії спірного наказу.
Посадових осіб відповідача на підставі наказу про проведення перевірки та направлень на перевірку допущено до її проведення та прийнято вимогу про надання документів та проведення інвентаризації (а.с.24).
Того ж дня заступником начальника ВПОКОПТУГУДФС в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення від 10.01.2020, яким встановлено, що головний бухгалтер позивача ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1645 КУпАП та статтею 226 Податкового кодексу України (а.с.10-11).
У головного бухгалтера ОСОБА_2 «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» відібрано пояснення 10.01.2020 року (а.с.29, 30).
Також 22.01.2020 посадовою особою відповідача складено протоколи про адміністративне правопорушення, яким встановлено порушення головним бухгалтером ОСОБА_2 та директором ОСОБА_1 «Прикарпаття» Івано-Франківської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» частини 1 статті 1551 КУпАП (а.с.13-14, 16-17). Вказані протоколи направлені до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області для притягнення вказаних осіб до відповідальності.
Постановами Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2020 в справах №352/279/20 та 352/278/20 визнано винними ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 1551 КУпАП (а.с.91, 93). У вказаних постановах суду встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свою вину визнали. Постанови набрали законної сили 29.02.2020 (на звороті а.с.91, 93).
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 23.01.2020 складено акт фактичної перевірки №9/09-19-32-01/39853410, яким встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, статті 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI. Також зазначено, що у разі встановлення, що алкогольні напої, які вироблені у додатку №2 до акта перевірки марковані марками акцизного податку не встановленого зразка, що не відповідає вимогам визначеним ст.11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР та статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI порушника буде притягнуто до відповідальності згідно вимог чинного законодавства (а.с.25-28). З висновками акту ознайомлено головного бухгалтера ОСОБА_2 , яка зазначила, що зауважень до акту немає (а.с.28).
На підставі порушено, встановлених актом перевірки, відповідачем 13.02.2020 винесено щодо позивача:
- рішення про застосування фінансових санкцій №0000153201, яким встановлено порушення - зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а тому згідно з абзацами 15, 19 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до позивача застосовано штраф у розмірі 434 138,20 грн (а.с.87).
- податкове повідомлення-рішення №0000143201, яким за порушення п.12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п.54.3 ст.54 ПК України, ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штраф в розмірі 4 900 грн (а.с.89).
Вказані рішення контролюючого органу із супровідними листами №581/10/09-19-32-01-18 від 14.02.2020 (а.с.86) та №575/10/09-19-32-01-18 від 14.02.2020 (а.с.88) направлено позивачу, що підтверджується копією фіскального чеку від 14.02.2020 (а.с.84) та отримано позивачем, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.85).
У зв'язку із несплатою визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання, відповідачем направлено позивачу податкову вимогу від 22.04.2020 №5621-54, якою визначено податковий борг в загальному розмірі 439038,20 грн (а.с.47).
Не погоджуючись із наказом на проведення перевірки та вважаючи, що визначені контролюючим органом податкові зобов'язання не є узгодженими, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування наказу та податкової вимоги.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
Відповідно до пунктів 20.1.2, 20.1.3, 20.1.4, 20.1.6, 20.1.9, 20.1.13, 20.1.19, 20.1.41, 20.1.42, 20.1.46 Податкового кодексу України (надалі, також - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;
отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали;
проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;
вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки;
доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;
застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;
складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом;
проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів податкового контролю;
під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до пунктів 42.1, 42.2, 42.5 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Не пред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Пунктом 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Згідно з пунктом 81.3 статті 81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Пунктом 86.8 статті 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з'ясування усіх обставин справи, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
ІV. ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ.
Виходячи зі змісту позовної заяви, на переконання уповноваженого представника позивача, наказ на проведення перевірки, винесений з процедурними порушеннями підлягає скасуванню навіть після допуску посадових осіб до перевірки та її проведення. У підтвердження цієї позиції наведено постанову Верховного Суду від 21.02.2020 в справі №826/17123/18.
Зокрема, представник позивача посилається на те, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду відступивши від попередніх правових позицій Верховного Суду вказала, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Проте вказаним судовим рішення не зроблено висновок, що предметом оскарження може бути саме наказ на проведення перевірки, а тільки процедурні порушення при винесенні наказу можуть братися до уваги при оскарженні рішень, які винесені за результатами такої перевірки.
У постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року, справа №818/532/16 судом вказано, що незалежно від того, чи проведена документальна перевірка та чи прийнято як її наслідок податкове повідомлення-рішення, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та/або проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого податкового повідомлення-рішення. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу. Водночас процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не можуть сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами документальної невиїзної перевірки. Вчинені контролюючим органом процедурні порушення під час призначення та проведення зазначеної перевірки підлягають оцінці і з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість платника податків захистити свої права, зокрема, щодо надання відомостей контролюючому органу задля правильного установлення обставин та обґрунтованості висновків, та чи призвели установлені процедурні порушення до необґрунтованості чи помилковості висновків контролюючого органу.
Окрім цього в постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року, справа №820/1685/17, Суд зазначив, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.
Враховуючи факт допущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, у спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.
Виходячи із висвітлених правових позицій Верховного Суду, які повинні братися до уваги судом, оскаржений наказ №31 від 09.01.2020 є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію в момент допуску посадових осіб відповідача до перевірки, а тому вимоги в частині визнання його протиправним та скасування є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Водночас, суд зазначає, що така підстава для проведення перевірки як здійснення податкового контролю не передбачена пунктом 80.2 статті 80 ПК України, тому є неправомірною. Окрім цього, передбачена підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України інформація, яка може слугувати такою підставою повинна бути реальною та достовірною. Здійснення податкового контролю не може ґрунтуватися на припущеннях, оскільки такий підхід порушує принцип рівності усіх платників перед законом (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України).
Щодо скасування податкової вимоги форми «Ю» №5621-54 від 22.04.2020, то підставою необхідності такого скасування позивачем вказано на неотримання рішень контролюючого органу, які їй передували. Проте, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що рішення про застосування фінансових санкцій №0000153201 від 13.02.2020 та податкове повідомлення-рішення №0000143201 від 13.02.2020 направлялися у відповідності до приписів статті 42 Податкового кодексу України та отримані позивачем 19.02.2020, а тому грошові зобов'язання, визначені у вказаних рішеннях контролюючого органу вважаються узгодженими (а.с.85).
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем направлено позивачу оскаржену податкову вимогу із дотриманням процедури узгодження податкового зобов'язання, а тому правових підстав для визнання її протиправною та скасування в суду немає.
Окрім цього позивач не позбавлений можливості оскарження в судовому порядку рішення про застосування фінансових санкцій №0000153201 від 13.02.2020 та податкового повідомлення-рішення №0000143201 від 13.02.2020. Доказів звернення до відповідача з адвокатським запитом чи заявою про повторне надання вказаних рішень суду не надано. Тому, на думку суду, позивачем обрано хибний спосіб захисту свого порушеного права, натомість правильним способом є саме оскарження рішення про застосування фінансових санкцій №0000153201 від 13.02.2020 та податкового повідомлення-рішення №0000143201 від 13.02.2020, які прийняті безпосередньо на підставі висновків акта перевірки №9/09-19-32-01/39853410 від 23.01.2020.
За наведених підстав та вказаних правових норм, адміністративний позов є необґрунтованим в цілому, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Зважаючи на висновок суду про безпідставність позовних вимог в силу норм статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297, 299, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: «Прикарпаття» Івано-Франківська філія ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1», адреса: вул. Галицька, буд. 31, корпус А, с. Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423, код ЄДРПОУ - 39853410;
відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 43142559.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.