04 вересня 2020 року Справа № 280/5618/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., розглянувши у письмовому провадженні окрему категорію термінових адміністративних м. Запоріжжя
справ за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно - східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК»
про визнання протиправними та скасування постанов,
19 серпня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно - східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі по тексту - відповідач) та Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (далі - третя особа), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП №52179325 від 14.09.2016, визнати протиправним та скасувати постанову відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.09.2016 в межах ВП №52179325, визнати протиправним та скасувати постанову відповідача про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.10.2017 в межах ВП №52179325, з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса в Запорізького міського нотаріального округу Білоусова О.І. від 16.03.2009 №1216.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оригінал постанови державного виконавця від 14.09.2016 всупереч п. 1.5.1. розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції чинній на момент відкриття ВП) не скріплений печаткою. Також, державним виконавцем Садомовою Н.В. постанова про зміну назву сторони виконавчого провадження (стягувача) взагалі не приймалась, державний виконавець одразу у постанові про відкриття ВП від 14.09.2016 зазначила змінену назву сторони виконавчого провадження (стягувача) без прийняття відповідної постанови та затвердження її начальником відділу. Відкриваючи виконавче провадження 14.09.2016, у державного виконавця станом на момент накладення арешту на майно боржника (22.09.2016) не було жодних відомостей щодо отримання боржником постанови про відкриття ВП. Таким чином, накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.09.2016 головним державним виконавцем Садомовою Н.В. було проведено передчасно, з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому постанова державного виконавця від 22.09.2016 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 19.08.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
У встановлений ухвалою суду строк, позивачем усунуто недоліки.
Ухвалою суду від 28.08.2020 відкрите спрощене позовне провадження у справі, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи призначено на 03.09.2020 о 10 год. 30 хв. та витребувано від відповідача матеріали виконавчого провадженням № 52179325.
02.09.2020 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №40402) надійшов відзив на позов, зі змісту якого відповідач проти позову заперечує у повному обсязі, просить суд у задоволенні відмовити, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана позивачем особисто, про що є відмітка у рекомендованому повідомленні про вручення. Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження не затверджується начальником, то й печаткою не скріплюється. І вже 29.09.2016 наступними змінами до Інструкції встановлено обов'язок виконавця проставляти печатки на всіх постановах. Що стосується постанови про повернення виконавчого документа, то під час роботи АСВП виконавчі провадження передаються в електронному вигляді від одного державного виконавця до іншого за дорученням начальника відділу, який зберігається у номенклатурній справі. Надати номенклатурну справу неможливо, оскільки відповідно до порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, від 25.12.2008 № 2274/5, її строк зберігання становить 1 роки.
У судове засідання представники сторін до суду не прибули. Про причину неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце судового розгляду учасників справи було повідомлено у порідку, визначеному ст. 268 КАС України, про відкриття провадження у справі та про дату, час і місце судового розгляду.
За приписами ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
14.09.2016 керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області СадомовоюН.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1216, виданого 16.03.2009 Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусова О.І. про звернення стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 75,3 кв.м, житловою площею 50,1кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок заставленого майна, задоволено вимоги Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт" у розмірі 223 242,38 грн, з яких: - сума кредита - 183 330 грн - сума простроченої заборгованості за кредитом - 10 002 грн -сума простроченої заборгованості за відсотками - 20 863,45 грн -пеня, нарахована за порушення строків погашення за кредитом - 9 046,93 грн, а також стягнути витрати по вчиненню виконавчого напису у сумі 2200 грн, що становить разом 225 442,38 грн.
22.09.2016 головним державним виконавцем Садомовою Н.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
23.10.2017 головним державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кузнецовой Ганною Геннадіївною в межах ВП№52179325 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
29.07.2020 позивач направив до Мелітопольського міськрайонного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заяву, у якій просив направити копії (сканкопії) всіх постанов, які приймались державним виконавцем в межах ВП№52179325
10.08.2020 Мелітопольський міськрайонний відділ ДВС надіслав позивачу на електронну пошту вказані документи, які приймались в межах виконавчого провадження ВП№52179325.
Вважаючи вказані постанови таким, що прийняття всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір, суд зазначає, що відносини щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (у подальшому - Закон №1404).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час відкриття виконавчого провадження чинним був Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження", статтею 1 якого визначалося, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частин першої, другої та третьої ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
На час прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця від 22.11.2016, набрав чинності Закон № 1404-VIII від 02.06.2016 "Про виконавче провадження".
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу XІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно із частиною другою статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Так, 14.09.2016 керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області СадомовоюН.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1216, виданого 16.03.2009 Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусова О.І. про звернення стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 75,3 кв.м, житловою площею 50,1кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок заставленого майна, задоволено вимоги Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт" у розмірі 223 242,38 грн, з яких: -сума кредита - 183 330 грн - сума простроченої заборгованості за кредитом - 10 002 грн - сума простроченої заборгованості за відсотками - 20 863,45 грн -пеня, нарахована за порушення строків погашення за кредитом - 9 046,93 грн, а також стягнути витрати по вчиненню виконавчого напису у сумі 2200 грн, що становить разом 225 442,38 грн.
Суд зазначає, що посилання позивача про неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження №52179325 суд відхиляє, оскільки з досліджених матеріалів виконавчого провадження встановлено, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення трекінг код №7230904086828, зазначену постанову було отримано позивачем особисто, 20.09.2016.
Отже, з 20.09.2016 Позивач знав про відкрите виконавче провадження, але не скористався правом оскарження постанови у 10-денний строк в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Пунктом 6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція) зазначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.1.5.1. розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції чинній на момент відкриття ВП - 14.09.2016) зазначено, що постанова як окремий документ містить обов'язкові реквізити: постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копі), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою.
Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження не затверджується начальником, то й печаткою не скріплюється. І вже 29.09.2016 наступними змінами до Інструкції встановлено обов'язок виконавця проставляти печатки на всіх постановах.
22.09.2016 керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Садомовою Н.В. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1
Відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, від 25.12.2008 № 2274/5, строк зберігання документів становить 3 роки для журналу вихідної кореспонденції та 1 рік для реєстру відправлень. Тому відповідач не може надати підтверджуючи документи , а саме журнал вихідної кореспонденції та реєстр відправлень щодо доказів отримання постанови про арешт майна позивачем.
Суд зазначає, що оскільки судом, в ході розгляду даної справи встановлено, що позивач (боржник) отримав постанову про відкриття виконавчого провадження №52179325, в якій зазначена адреса в мережі інтернет для доступу та перегляду у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, тому він мав можливість слідкувати за ходом виконавчих проваджень, що вчиняються виконавцем за ВП№ 52179325.
Пунктом 5 розділу ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом
Згідно з пунктом 2 часини четвертої статті 4 зазначеного Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі пред'явлення виконавчого документа до виконання строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються .
Щодо посилання позивача про неприйняття відповідачем постанови про зміну назви стягувача, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2.15 розділу І Інструкції у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів (про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, паспорта) своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, змінює назву сторони виконавчого провадження. Така постанова державного виконавця приєднується до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.
Як встановлено матеріалами адміністративної справи, оскільки виконавче провадження пред'явлено до відділу повторно, заміна сторони була зроблена головним державним виконавцем Садомовою Н.В. у попередньому виконавчого провадження № 38156291, про що свідчить довідка ВП-спецрозділ.
Що стосується постанови про повернення виконавчого документа, то під час роботи АСВП виконавчі провадження передаються в електронному вигляді від одного державного виконавця до іншого за дорученням начальника відділу, який зберігається у номенклатурній справі. Відповідно до порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, від 25.12.2008 № 2274/5, строк зберігання становить 1 роки.
Таким чином, державним виконавцем при прийнятті постанов діяв в спосіб і порядок встановлений Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписамиг частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З наведених вище підстав, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак, про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255 та 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) до Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно - східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакулевича, буд. 99, код ЄДРПОУ 34976173), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог статтей 270, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 04.09.2020.
Суддя Р.В. Сацький