Справа № 148/208/20
Провадження №2-о/148/32/20
Іменем України
28 серпня 2020 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Немирівської Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданою від його імені та в його інтересах адвокатом Кудельським Андрієм Анатолійовичем, заінтересована особа: Уяринецька сільська рада Тиврівського району Вінницької області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу,
В провадженні суду знаходиться справа за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу. Розгляд даної справи призначено на 28.08.2020 об 11 год.
В судове засідання заявник, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення судової повістки, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.
Представник заявника, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, у судове засідання теж не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.
Представник заінтересованої особи - Уяринецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області у судове засідання не з'явився, у матеріалах справи наявна заява даної сільської ради про розгляд справи у відсутність представника (а.с. 55).
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Також, заявник та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення судових повісток (а.с. 62, 66), не з'явились у судове засідання призначене на 28.05.2020. Представник заявника подав до суду заяву про відкладення розгляду справи через запровадження на території України карантину та рекомендацій Ради суддів України утриматись від участі у судових засіданнях, якщо не передбачено обов'язкової участі сторін, а також, відвідин суду, якщо є ознаки вірусного захворювання (а.с. 64).
Окрім цього, заявник та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення судових повісток (а.с. 39, 40, 41, 42, 50), не з'явились без поважних причин у судове засідання призначене на 02.04.2020 (а.с. 44) та в судове засідання призначене на 29.04.2020 (а.с. 56).
Судове засідання, призначене на 01.07.2020 не відбулось в зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному (а.с. 72).
В зв'язку з неявками заявника та його представника розгляд справи постійно відкладався.
Згідно ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як зазначено вище, представник заявника подав до суду заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 28.05.2020, через запровадження на території України карантину та рекомендацій Ради суддів України утриматись від участі у судових засіданнях, якщо не передбачено обов'язкової участі сторін, а також, відвідин суду, якщо є ознаки вірусного захворювання (а.с. 64).
В свою чергу, частиною четвертою статті 212 ЦПК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Разом з тим, заявник та його представник правом брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не скористались.
З огляду на наведене та той факт, що ні заявник, ні його представник не повідомили суд про причини своєї неявки, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що вони повторно не з'явились до суду без поважних причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому, суд зауважує, що причини повторної неявки позивача чи його представника до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 2 ст. 210 ЦПК України) направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами і правами інших осіб, а учасники справи при цьому в судове засідання не з'являються і не використовують передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Ухвалою ВССУ від 31.08.2015 в справі № 6-24063ск15 зазначено, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши норми ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, дійшов правильного висновку про те, що позивач, будучи належним чином повідомленою, повторно не з'явилась до суду, що є підставою для залишення її позовної заяви без розгляду.
При цьому, причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону спрямоване на дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а заявник і не з'являється в судове засідання, і не використовує положення про процесуальне представництво в суді.
Таким чином, неявки в судові засідання заявника та його представника, яким було відомо про дату, час та місце розгляду справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, що в свою чергу, призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена.
Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою заявника та його представника, встановлені ЦПК України, який не пов'язує причини повторної неявки з їх поважністю, а також розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду.
В свою чергу, залишення заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз'яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України, особа, позов (заяву) якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, ч. 3 ст. 294 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Кудельським Андрієм Анатолійовичем, заінтересована особа: Уяринецька сільська рада Тиврівського району Вінницької області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України.
Суддя: