Справа № 201/13916/15-ц
Провадження № 4-с/201/23/2020
03 вересня 2020 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Максимовою О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі питання про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Соборного ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», -
У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала справа за скаргою ОСОБА_1 на дії Соборного ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2020 року скаргу задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням Соборний ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року дана справа повернута до суду першої інстанції для усунення недоліків, а саме ухвалення додаткового рішення, оскільки під час постановлення ухвали суд першої інстанції не вирішив питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Аналізуючи вимоги статті 270 ЦПК України, слід дійти висновку про те, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у частині першій статті 270 ЦПК України підстав.
Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 16 липня 2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії Соборного ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» було задоволено.
Згідно із ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Разом з цим, Законом України «Про судовий збір» не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії виконавця до суду.
Крім цього, згідно із п. 9.3 постанови пленуму ВГСУ від 17 жовтня 2012 року № 9 та п. 14 постанови пленуму ВССУ від 07 лютого 2014 р. № 6 виконання судових рішень є завершальною та невід'ємною частиною судового процесу, тому суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, а відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат за ст. 452 ЦПК України, суд приймає до уваги, що судові витрати боржником до стягнення у цій справі не заявлялись.
На підставі викладеного, керуючись ст. 270, 353, 452 ЦПК України, суд -
Відповідно до положень ст. 452 ЦПК України, з урахуванням того, що судові витрати заявником до стягнення не заявлялись, судові витрати пов'язані з розглядом скарги не підлягають відшкодуванню заявникові.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Демидова