01 вересня 2020 року справа № 200/12455/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., секретар судового засідання Сухов М.Є., за участю представника позивача - Слєпова Д.Ю., представника відповідача 1 - Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 р. у справі № 200/12455/19-а (головуючий І інстанції Бабіч С.І.) за позовом Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Головного управління ДПС у Донецькій області та Офісу великих платників податків ДПС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - співвідповідач), відповідно до якого (з урахуванням уточнень від 27.01.2020 року, які були прийняті судом) просив суд: визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо не проведення документальної позапланової перевірки Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на підставі поданої скарги; зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області провести документальну перевірку Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року замінено первинного відповідача по справі - Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області на Офіс великих платників податків ДПС (далі - відповідач).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року залучено в якості співвідповідача у даній справі Головне управління ДПС у Донецькій області.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року залучено до участі у даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу».
Позивач, в обгрунтування вимог позовної заяви, серед іншого, посилався на те, що порушення третьою особою вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо не виписування та не складення податкових накладних за надані послуги призводить до порушення права позивача на податковий кредит та врахування сум зареєстрованих податкових накладних при обрахунку сум електронного рахунку з адміністрування податку на додану вартість.
Позивачем, відповідно до вимог ПК України, було подано скаргу на Маріупольське регіональне управління КП «Компанія «Вода Донбасу».
Дана скарга 19.06.2019 року була надана до Офісу великих платників податків одночасно з поданням податкової звітності з податку на додану вартість за період травень 2019 року. - Додаток 8 до податкової декларації.
Податкова звітність з ПДВ за травень прийнята контролюючим органом, про що позивачем отримано квитанцію від 19.06.2019 року № 2.
Проте, документальна перевірка КП «Компанія «Вода Донбасу» відповідачем 2 не проводилась.
Обставина, яка зазначена контролюючим органом, як підстава невжиття заходів контролю є наявність сертифікатів Торгово-промислової палати у КП «Компанія «Вода Донбасу» від 25 листопада 2014 року № 1736 та № 1735.
Зі змісту даних сертифікатів ТПП України, вбачається, що ТПП України засвідчено факт настання обставин непереборної сили з 10.06.2014р. третій особі при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотримані актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів та продовжено строк подання податкової звітності.
Позивач вказував, що зазначені сертифікати ТПП України не визначають настання обставин непереборної сили для реєстрації податкових накладних в ЄРПН КП «Компанія «Вода Донбасу», ні, тим паче, Маріупольським РВУ «КП «Компанія «Вода Донбасу», яке складає та реєструє в ЄРПН податкові накладні Позивачу. Саме відносно Маріупольського РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» було подано скаргу позивачем.
Також зазначено, що Маріупольським РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» вибірково були складені та виписані податкові накладні за інші періоди.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 р. у справі № 200/12455/19-а в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як зазначає позивач, Маріупольським регіональним управлінням КП «Компанія «Вода Донбасу» було виставлено до сплати рахунки за надання послуг централізованого водопостачання, які були оплачені позивачем.
Позивач зазначає, що в порушення вимог ПК України Маріупольським регіональним управлінням КП «Компанія «Вода Донбасу» за надані послуги позивачу не були виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні - податкова накладна від 30.11.2018 року на суму 9 268 333,33 грн .( ПДВ - 1 853 666,67 грн.), від 31.12.2018 року на суму 10 739 584,26 гривень ( ПДВ - 2 147 916,85 грн.), від 31.01.2019 року на суму 10 430 000,00 гривень ( ПДВ - 2 086 000,00 грн.), від 28.02.2019 року на суму 3 333 333,33 гривень (ПДВ - 666 666,67 грн.).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України: «... у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією…».
Відповідно до п. 17 Порядку, заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України №21 від 28.01.2016 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 21) у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця за формою згідно з (Д8) (додаток 8). Копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації.
Позивачем, відповідно до вищевказаних норм, було подано скаргу (Додаток 8 до податкової декларації) на Маріупольське регіональне управління КП «Компанія «Вода Донбасу» до Офісу великих платників податків, одночасно з поданням податкової звітності з податку на додану вартість за період травень 2019 року.
Вказана податкова звітність з ПДВ прийнята контролюючим органом, про що позивачем отримано квитанцію від 19.06.2019 року № 2.
Проте, встановленою вказаною нормою перевірки 2-им відповідачем проведено не було, не дивлячись на те, що ПК України встановлює прямий обов'язок податкового органу її провести та не передбачає жодних можливих підстав для її непроведення (наявність сертифікатів ТПП про настання обставин непереборної сили, тощо).
У той же час, з матеріалів справи колегією суддів встановлено та не заперечується сторонами те, що третя особа (код ЄДРПОУ 00191678) з 01.01.2019 року перебуває за основним місцем обліку - 2810 - ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДПС.
Свідоцтво платника ПДВ № 200201930, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 001916705099. Дата реєстрації платником ПДВ 03.09.2007.
Відокремлений підрозділ КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КОМПАНІЯ «ВОДА ДОНБАСУ» - МАРІУПОЛЬСЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КОМПАНІЯ «ВОДА ДОНБАСУ» (код ЄДРПОУ 35397832) (далі - Відокремлений підрозділ), місцезнаходження - УКРАЇНА, 87547, ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ, М.МАРІУПОЛЬ, ЖОВТНЕВИЙ Р-Н, БУД. 111-А; перебуває за місцем обліку - 581 - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ, МАРІУПОЛЬСЬКЕ УПРАВЛІННЯ, ЦЕНТРАЛЬНА ДПД ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОН М.МАРІУПОЛЬ).
Відокремлений підрозділ - не є платником податку на додану вартість.
Статтею 47 ПК України визначено, що особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності, зокрема за змістом п.п.47.1.1. п. 47.1 ст. 47 ПК України - відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.
Відповідно до п. 201.8. ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, платником податку на додану вартість є третя особа (код ЄДРПОУ 00191678), яка до січня 2020 року перебувало за основним місцем обліку у 2-го відповідача, а з січня 2020 року перебуває на обліку у 1-го відповідача.
Позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність 2-го відповідача щодо не проведення, на підставі поданої скарги, перевірки третьої особи та зобов'язати 1-го відповідача (на податковому обліку у якого на даний момент знаходиться третя особа) провести вказану перевірку.
Проте, колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, необхідною умовою захисту та відновлення відповідного права позивача є його порушення відповідачем.
Проте, позивачем не доведено, що його права у відповідних правовідносинах порушені діями чи бездіяльністю саме відповідачів.
Позивачем не надано суду жодного обгрунтування того, яким чином бездіяльність 2-го відповідача щодо не проведення перевірки третьої особи порушила права позивача на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та не надано жодного обгрунтування того яким чином зобов'язання 1-го відповідача провести перевірку третьої особи призведе до відновлення прав позивача.
Серед іншого, в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що через не складення та не реєстрацію контрагентом податкових накладних, позивач позбавлений можливості віднести відповідні суми до складу податкового кредиту.
Отже, у даних правовідносинах права позивача порушують не відповідачі, а третя особа, через не реєстрацію якою вказаних податкових накладних, позивач не може, у встановленому ПК України порядку віднести, зазначені у них суми до складу податкового кредиту.
У той же час, проведення відповідачем податкової перевірки жодним чином права позивача не відновить, а може бути лише підставою для застосування до контрагента відповідних штрафних санкцій, передбачених ПК України, за результатами такої перевірки.
Таким чином, можлива бездіяльність 2-го відповідача не впливає на права позивача, а позивачем обрано неналежний спосіб захисту.
Колегія суддів звертає увагу позивача на те, що про належний спосіб захисту у подібних правовідносинах зазначала Велика Палата Верховного Суду, яка у постанові від 05.06.2019 р. у справі № 908/1568/18 дійшла висновку про те, що: «... Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. постанову Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17)».
Крім цього, колегія суддів зазначає про те, що позивач отримав індивідуальну податкову консультацію № 1814/6/99-95-42-03-15/ІПК від 20.04.2018 р., відповідно до якої позивачу надано відповідь про те, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної може бути рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів/обліку, та містить загальну суму платежу, суму податку і податковий номер продавця.
Вказана консультація розміщена в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та позивач не заперечує факту надання такої консультації позивачу податковим органом.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 р. у справі № 200/12455/19-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 р. у справі № 200/12455/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 03 вересня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв