ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 вересня 2020 року м. Київ № 640/10896/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Скочок Т.О. від розгляду адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020 (суддя Скочок Т.О.) відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а також витребувано від сторін документи та матеріали, необхідні для розгляду справи.
19.08.2020 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про відвід судді, в якій останній просить відвести суддю Скочок Т.О. від розгляду справи № 640/10896/20, в обґрунтування якої зазначено, що ігнорування процесуальних строків свідчить про умисне позбавлення позивача права на доступ до правосуддя та можливості захисту свого порушеного права у суді, що, за твердженням позивача, вказує на неможливість продовження розгляду справи даним складом суду неупереджено та об'єктивно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2020 (суддя Скочок Т.О.) визнано необґрунтованим заявлений відвід, передано заяву про відвід в адміністративній справі №640/10896/20 на автоматичний розподіл для визначення судді для її розгляду у порядку ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2020 заяву про відвід повному складу суду, у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України, передано для вирішення судді Пащенку К.С.
Згідно із частиною 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За приписами ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви у письмовому провадженні.
Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Поряд з цим, частини четверта статті 36 КАС України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд зазначає, що наведені заявником обставини не можуть слугувати підставами для відводу як такі, що викликають сумнів у неупередженості суду у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 49 КАС України.
Враховуючи викладені заявником у заяві підстави для відводу судді, зважаючи на окреслені нормативні приписи, беручи до уваги відсутність у заяві позивача про відвід судді інших обґрунтувань щодо наявності сумніву у неупередженості та об'єктивності судді Скочок Т.О., суд прийшов до висновку про невмотивованість заяви ОСОБА_1 та про відсутність підстав для її задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Скочок Т.О. від розгляду справи № 640/10896/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Пащенко