03 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2339/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про визнання неправомірними та скасування наказу, рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду, через свого представника - адвоката Усатенка В.Ю., з позовною заявою, в якій просить:
- визнати неправомірними та скасувати наказ головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 29.05.2020 №739 щодо застосування до старшого інспектора сектора превенції патрульної поліції Добровеличківського відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догами;
- визнати неправомірним та скасувати рішення головного управління Національної поліції в Кіровоградській області оформлене висновком від 25.05.2020, в частині визначення, що отримання травми ОСОБА_1 у вигляді: закритого скалкового перелому п'ятої п'ясної кісточки зі зміщенням уламків сталось 23.04.2020 у смт. Добровеличківка Кіровоградської області, у наслідок порушення поліцейським службової дисципліни;
- зобов'язати головне управління Національної поліції в Кіровоградській області призначити та провести розслідування отримання травми ОСОБА_1 у вигляді: закритого скалкового перелому п'ятої п'ясної кісточки зі зміщенням уламків сталось 23.04.2020 у смт. Добровеличківка Кіровоградської області та оформити його результати відповідно до вимог "Прядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за №83/7404, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.33-34).
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що під час виконання своїх службових обов'язків позивач отримав травму правої руки та звернувся до лікарні де йому діагностували закритий перелом кістки зі зміщенням відламків. З огляду на дану травму позивач повинен був отримати грошову допомогу 147140 грн., натомість за фактом отримання травми було призначене службове розслідування відповідно до статей 14,15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України». Проте, таке розслідування призначене з порушенням вимог закону, оскільки за фактом вчинення поліцейським дисциплінарного проступку призначається службове розслідування відповідно до Порядку №893, а за фактом травмування поліцейського призначається розслідування відповідно до Порядку №1346. Притягуючи позивача до відповідальності у вигляді суворої догани, ГУ НП в Кіровоградській області діяло без оформлення актів відповідно до Порядку №1346.
Крім того, представник позивача зазначає, що у висновку службового розслідування від 25.05.2020 року зазначено про отримання позивачем травми у наслідок порушення поліцейським службової дисципліни. Оскільки за результатами службового розслідування акти за формою встановленою Порядком №1346 не складались взагалі, що позбавляє позивача можливості їх оскаржити, а тому вважає висновок службового розслідування про отримання позивачем травми у наслідок порушення службової дисципліни протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області (надалі відповідач) надано відзив на позовну заяву (а.с.52-60), в якому позовні вимоги не визнаються в повному обсязі, оскільки під час проведення службового розслідування не було порушено норм Порядку проведення службових розслідувань, за результатом якого складено висновок про те, що позивач отримав травму через порушення службової дисципліни. На підставі даного висновку 29.05.2020 року наказом ГУ НП в Кіровоградській області №739 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області», до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Представник позивача подав відповідь на відзив у якій зазначено про те, що у спірному наказі взагалі не конктретизовано, якими діями чи бездіяльністю позивач порушив норми законодавчих актів. Крім того, відзив містить обґрунтування щодо необхідності присудження судових витрат на правову допомогу (а.с.93-98).
Відповідачем подано заперечення у яких наголошено на тому, що ОСОБА_1 , здійснюючи відповідно до наказу т.в.о. начальника Добровеличківського В.П. Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області охорону автомобіля «Москвич-412», який був тимчасово вилученим, не мав відповідного процесуального права допускати ОСОБА_2 як до самого автомобіля так і до його салону, а ні для того щоб виїхати на проїзну частину для здійснення погрузки автомобіля на евакуатор, а ні для того, щоб забрати особисті речі, як пояснював сам ОСОБА_1 . Крім того, у відзиві міститься заперечення щодо суми судових витрат на правову допомогу (а.с.150-154).
До суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії наказу ГУ Нацполіції в Кіровоградській області від 11.08.2020 року №1153 «Про організацію розслідування нещасного випадку» (а.с.156-160).
Ухвалою суду від 03 вересня 2020 року закрито провадження у справі в частини позовних вимог про зобов'язання ГУНП в Кіровоградській області призначити та провести розслідування отримання травми ОСОБА_1 у вигляді: закритого скалкового перелому п'ятої п'ясної кісточки зі зміщенням уламків сталось 23.04.2020 у смт. Добровеличківка Кіровоградської області та оформити його результати відповідно до вимог "Прядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за №83/7404, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд, -
ОСОБА_1 проходив службу в органах УМВС України в Кіровоградській області та ГУ Національної поліції в Кіровоградській області на різних посадах, а з 12.05.2017 року - старший інспектор сектору превенції патрульної поліції Добровеличківського відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції Головного управління Національної поліції в області.
Відповідно до пункту 2 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 29.05.2020 року №739 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Добровеличківського відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області» за порушення вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4,8 частини 3 статті 1 та частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», частини 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 р. №1026, частини 10 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування та заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 року №111, абзаців 1,2 частини 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у неотриманні 23.04.2020 року вогнепальної зброї, спеціальних засобів та засобів індивідуального захисту, неналежному виконанні наказу керівника щодо охорони місця події та вилученого майна, недотримання заходів особистої безпеки, що спричинило посягання на його життя і здоров'я, нездійсненні протягом всього перебігу подій безперервної відеозйомки на портативний відеореєстратор, застосувати до старшого інспектора сектору превенції Добровеличківського відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді суворої догани (надалі спірний наказ, а.с.23-24).
Прийняттю спірного наказу передувало службове розслідування.
У зв'язку з отриманням інформації про те, що старший інспектор превенції Добровеличківського відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції ГУПН в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , унаслідок вчинення неправомірних дій ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження, а слідчим відділенням Добровеличківського відділення поліції Новоукраїнського відділу за вказаним фактом унесено відомості до ЄРДР за №12020120140000185 прийнято наказ №572 від 27.04.2020 р. «Про призначення проведення службового розслідування», яким створено дисциплінарну комісію з проведення службового розслідування (а.с.62-63).
За результатом проведення службового розслідування за фактом отримання 23.04.2020 року тілесних узгоджень старшим інспектором сектору превенції Добровеличківського відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 складено висновок від 25.05.2020 року, який затверджено начальником ГУНП в Кіровоградській області (надалі спірний висновок, а.с.80-86).
Зазначеним висновком встановлено, що 23.04.2020 поліцейські СРПП № 3 та № 1 Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області старші сержанти поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебуваючи у складі наряду ГРПП зупинили автомобіль «Москвич-412» д.н.з. НОМЕР_1 , у салоні якого знаходилися свіже спиляні крони дерев породи «ясен» та «акація». Водій вказаного автомобіля, ОСОБА_5 , повідомив, що деревину перевозить без належних документів.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили про даний факт на спеціальну лінію « 102» і дана подія була зареєстровано до ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» Добровеличківського відділення поліції за № 1864. На місце події направлено слідчо-оперативну групу вказаного підрозділу поліції у складі: слідчого СВ капітана поліції ОСОБА_6 та старшого оперуповноваженого СКП капітана поліції ОСОБА_7 . Крім того, на місце події додатково було направлено слідчого СВ Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 .
Відповідно до наказу Добровеличківського відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 23.04.2020 № 80, для охорони місця події та вилученого автомобіля виділено ОСОБА_1 та начальника СРПП № 2 Добровеличківського відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_9 .
Прибувши на місце події, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 прийняли на відповідальне зберігання автомобіль та розпочали забезпечувати його охорону до прибуття евакуатора.
У той час, коли до місця події прибув спеціальний технічний автомобіль «Евакуатор», ОСОБА_9 з метою заповнення акту тимчасового затримання вказаного автомобіля, підійшов до наряду ГРПП (ОСОБА_3. та ОСОБА_4 ), а ОСОБА_1 залишився біля автомобіля.
Перебуваючи біля автомобіля, до останнього підійшов ОСОБА_2 , який попрохав забрати із салону транспортного засобу свої особисті речі. ОСОБА_1 , не заперечував і дозволив ОСОБА_2 сісти до автомобіля. Сівши до автомобіля, ОСОБА_2 раптово зачинив замки дверей із середини, завів автомобіль та розпочав рух транспортним засобом. У свою чергу ОСОБА_1 , з метою перешкодити втечі ОСОБА_2 , наказав йому зупинити транспортний засіб і не оцінивши всі ризики, став попереду автомобіля.
ОСОБА_2 , не реагуючи на неодноразові законні вимоги ОСОБА_1 щодо зупинення автомобіля, здійснив на нього наїзд, після чого він упав на капот автомобіля і тримаючись за склоочисник продовжив вимагати зупинки транспортного засобу. Однак ОСОБА_2 , продовжував рух автомобілем.
ОСОБА_1 , не маючи спеціальних засобів чи вогнепальної зброї, якими можна було б вибити лобове скло автомобіля, намагався вибити його правою рукою. Після цього, ОСОБА_2 зупинив автомобіль та припинив вчинення протиправних дій.
В подальшому, ОСОБА_2 доставлено до Добровеличківського відділення поліції, а ОСОБА_1 , через погіршення самопочуття звернувся за медичною допомогою до Добровеличківської ЦРЛ Добровеличківської районної ради Кіровоградської області, де за результатами попереднього огляду встановлено діагноз у вигляді: закритого скалкового перелому п'ятої п'ясної кісточки справа зі зміщенням уламків, які він отримав 23.04.2020 під час здійснення ударів рукою по лобовому склі автомобіля «Москвич-412» д.н.з. НОМЕР_1 .
На підтвердження викладених обставин у висновку службового розслідування представником відповідача надано суду копії пояснень та рапортів (а.с.63-90).
Саме такі твердження щодо обставин події містяться і в позові, зокрема, позивач зазначив про те, що відповідно до наказу Добровеличківського ВП від 23.04.2020 року №80, з метою схоронності речового доказу, до охорони майна залучено позивача. Крім того, позивач зазначив, що до автомобіля НОМЕР_1 підійшов син власника автомобіля ОСОБА_2 , який сів в автомобіль та зачинив двері і заблокував їх з середини, почавши рух у наслідок чого здійснив наїзд на позивача.
Отже, сам факт події та її обставини, що мали місце 24.04.2020 року під час якої позивачем отримано травму руки сторонами не заперечується.
Представник позивача в позовній заяві, як на підставу позову зазначив, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за наслідком проведення службового розслідування на підставі Порядку №893 без проведення розслідування згідно Порядку №1346 саме з метою недопущення отримання позивачем одноразової допомоги. Крім того, представник позивача зазначив, що у спірному наказі не конкретизовано, якими діями чи бездіяльністю позивача порушено вказані нормативні акти та який причинний зв'язок з не отриманням зброї, спеціальних засобів та засобів індивідуального захисту з діями ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем здійснив наїзд на позивача.
Такі доводи представника позивача суд відхиляє, з огляду на їх безпідставність.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.
Згідно пункту 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У відповідності до частини першої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до положень частини 1 та 2 статі 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Як визначено частиною 2 статті 14 Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків призначається службове розслідування.
Аналіз наведених норм законодавчих актів дає підстави дійти висновку про відсутність обов'язку під час вирішення питання щодо притягнення особи до дисциплінарної відповідальності одночасного проведення та складання відповідних документів (актів за формою Н-1 чи НТ стосовно нещасного випадку). При цьому суд погоджується з тим, що факт отримання травми може бути одночасно підставою як для проведення службового розслідування в межах дисциплінарного провадження так і за фактом розслідування нещасного випадку.
Службове розслідування дисциплінарних проступків в розслідування нещасних випадків є два різні види розслідувань, які призначаються окремими наказами і проводяться різними комісіями, мають різний порядок проведення і оформлення висновків, а також не залежать від факту проведення того чи іншого виду розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807.
Пунктом 1, 2 розділу 2 вказаного Порядку передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пунктів 1-3 розділу 5 Порядку № 893 від 07.11.2018, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, сувора догана. При цьому, до відповідальності можливо притягнути лише у випадку доведення вчинення дисциплінарного проступку, що повинно бути доведено належними та допустимими доказами.
Згідно частини 1 статті 19 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Дослідивши зміст висновку та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про відсутність процедурних порушень відповідачем при проведенні службового розслідування, які б могли вплинути на суть спірного наказу.
Щодо суті порушення, яке стало підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.
Представник позивача у відповіді на відзив зазначив про те, що у спірному наказі не конкретизовано, якими саме діями позивач порушив, законодавчі акти, наведені у спірному наказі.
Відповідно до пунктів 2 частини 1 статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Частиною 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 визначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу).
Відповідно до частини 1 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 статті 168 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зібрані в ході службового розслідування матеріали у їх сукупності свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог нормативно правових актів під час здійснення охорони тимчасово вилученого автомобіля, з огляду на не те, що позивач, здійснюючи відповідно до наказу начальника охорону автомобіля «Москвич-412», який на був тимчасово вилученим майном, не мав відповідного процесуального права допускати ОСОБА_2 як до самого автомобіля так і до його салону, а ні для того щоб він виїхав на проїжджу частину для здійснення погрузки автомобіля на евакуатор, а ні для того, щоб ОСОБА_2 забрав свої особисті речі з салону автомобіля (як зазначено у письмових поясненнях ОСОБА_1 від 13.05.2020 року, а.с.68).
Зібрані в ході службового розслідування матеріали у їх сукупності свідчать про те, що позивач не належно виконав наказ керівника щодо охорони місця події, оскільки не маючи відповідних повноважень, надав ОСОБА_2 доступ до вилученого слідчим та охоронюваного ним автомобіля, цим не забезпечив належну охорону майна.
При визначені виду дисциплінарного стягнення як сувора догана, відповідачем було враховано характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку його ставлення до служби, оскільки саме з огляду не порушення позивачем порядку охорони тимчасово вилученого майна, що призвело до отримання травми позивачем.
Водночас, у пункті 1 спірного наказу до іншого працівника Добровеличківського відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, яке є більш суворішим ніж сувора догана.
Крім цього, суд зазначає, що представник позивача не наводить у позові підстав для визнання спірного наказу протиправними, а лише зазначає про відсутність у спірному наказі конкретизації щодо вчинення ним дисциплінарного проступку без посилання на допущені відповідачем порушення вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що притягнення до дисциплінарної відповідності, у вигляді суворої догани старшого інспектора сектору превенції Добровеличківського відділення поліції Новоукраїнського відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Національної поліції в Кіровоградській області від 29.05.2020 року №739, вчинено в межах і в спосіб, передбачений законом та без порушення норм законодавства.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку від 25.05.2020 року в частині визначення, що отримання травми ОСОБА_1 у вигляді закритого скалкового перелому п'ятої п'ясної кістки зі зміщенням уламків сталок у наслідок порушення поліцейським службової дисципліни, суд зазначає наступне.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правовий акт, так і правовий акт індивідуальної дії.
Нормативно-правовий акт - рішення, дію якого поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і який призначений для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правовий акт індивідуальної дії - рішення, яке є актом одноразового застосування норм права і дію якого поширено на конкретних осіб або яке стосується конкретної ситуації, за своєю природою ненормативний правовий акт, на відміну від нормативного, встановлює не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовується одноразово й після реалізації вичерпує свою дію, а відтак, усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.
Відповідно до частини 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, висновок службового розслідування є підсумковим документом.
Висновок службового розслідування від 25.05.2020 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків у позивача, а лише фіксує обставини, встановлені під час проведення розслідування, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, може бути реалізований лише наказом керівника.
Висновок за результатом проведення службового розслідування не порушує прав позивача, оскільки не відповідає критерію юридичної значимості, не створюють для нього жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, свобод, інтересів та не породжують для нього будь-яких обов'язків. Такий висновок сам по собі не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості їх реалізувати та не покладає на нього певні обов'язки, не може вважатись таким, що порушує права, свободи чи інтереси позивача.
Більш того, само по собі висновок службового розслідування має лише доказову базу при вирішенні питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Права та обов'язки для особи щодо якої проведено службове розслідування, породжує лише наказ, прийнятий на підставі висновків службового розслідування, а відтак, висновки службового розслідування не мають обов'язкового характеру.
Оскільки рішення, що має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки позивача, є саме спірний наказ, у зв'язку із чим суд відмовляє в задоволенні вказаної позовної вимоги як необґрунтованої.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак призначене дисциплінарне стягнення позивача є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку.
Наявність зазначених обставин підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано позивачем під час судового розгляду.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства суб'єктом владних повноважень, з огляду на це, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати поверненню не підлягають з огляду на висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області (вул. Чміленка, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄРДПОУ40108709) про визнання неправомірними та скасування наказу, рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук