про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2020 року м. Житомир справа №240/13977/20
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
25 серпня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене пунктом 43 протоколу №41 від 5 квітня 2019 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, як інваліду 2 групи з 19 грудня 2018 року внаслідок травми, поранення, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення із даним позовом вх. №31493/20 від 25 серпня 2020 року.
Вирішуючи вказане клопотання позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як встановлено з поданої позивачем позовної заяви, позивач оскаржує протиправне рішення відповідача, оформлене пунктом 43 протоколу №41 від 5 квітня 2019 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строків звернення до суду за захистом своїх прав. В обґрунтування заяви позивач вказує, що 16 травня 2019 року ним отримано витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 5 квітня 2019 року, яким йому відмовлено у виплаті грошової допомоги та про оскарження якого позивачем подано даний позов. Крім того, позивачем зазначено, що статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк для оскарження вищевказаного рішення, проте у зв'язку із погіршенням стану здоров'я та тривалим перебуванням на амбулаторному та стаціонарному лікуванні позивачем було пропущено строк звернення до суду з позовом про визнання дій Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, на підтвердження чого до заяви про поновлення строку позивач додає докази перебування на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, а саме: копію виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 15 травня 2020 року щодо перебування на амбулаторному лікуванні у період з 16 серпня 2019 року до 15 травня 2020 року; копію із медичної карти стаціонарного хворого №4979 від 16 грудня 2019 року щодо перебування на стаціонарному лікуванні з 9 грудня 2019 року до 16 грудня 2019 року.
Оцінюючи поважність причин пропуску звернення до суду з даним позовом суд встановив, що позивач дізнався про порушення своїх прав з отриманого ним 16 травня 2019 року рішення, таким чином кінцевий строк подачі даної позовної заяви - 17 листопада 2019 року.
Однак, відповідно до штемпеля ПАТ "Укрпошта" позивач звернувся до суду за захистом свого права лише 22 серпня 2020 року.
Суд вважає, що ОСОБА_1 пояснив та надав підтвердження причин пропуску строку пред'явлення даного позову за період з 16 серпня 2019 року до 15 травня 2020 року, оскільки у своїй заяві позивач вказав, що перебував у цей період на амбулаторному лікуванні, та у період з 9 грудня 2019 року до 16 грудня 2019 року на стаціонарному лікуванні. Враховуючи додані до заяви документи суд вважає, що протягом строку вказаного в заяві (з 16 серпня 2019 року до 15 травня 2020 року) пред'явлення даного позову було ускладненим для позивача.
Однак, у заяві позивач не пояснив причин з яких він не пред'являв позов у період з 17 травня 2019 року до 16 серпня 2019 року, тобто до початку перебування на амбулаторному лікуванні, а також не пояснив чому він не звертався до суду із даним позовом у період з 16 травня 2020 року до 22 серпня 2020 року (тобто з моменту закінчення перебування на амбулаторному лікуванні та до моменту звернення до суду).
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що намір захистити у судовому порядку порушені права має реалізовуватись у чіткій відповідності до вимог закону і має бути наслідком добросовісних дій позивача.
Отже, за наведених обставин та з огляду на ненадання позивачем будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом у період з 17 травня 2019 року до 16 серпня 2019 року та не наведення вказаних обставин у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що заявником не доведено поважність причин пропуску строку пред'явлення позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача.
Згідно з статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач не звертався та докази в обґрунтування поважності причин його пропуску до суду не подавав.
Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску.
Крім того, суд пропонує позивачу у відповідності до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначити адресу електронної пошти для листування, оскільки через запровадження в Україні карантинних заходів, у суду обмежена фінансова можливість здійснення відправки поштової кореспонденції засобами поштового зв'язку.
У разі незазначення адреси електронної пошти, поштова кореспонденція засобами поштового зв'язку може не направлятися або направлятися із затримкою.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення з даним позовом вх. №31493/20 від 25 серпня 2020 року.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Д.М. Гурін