м. Вінниця
02 вересня 2020 р. Справа № 120/3471/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 02.12.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 06.09.2017 відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 26.07.2019 №18-47зп, виданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Разом із тим, 04.08.2020 позивачем подано заяву, в якій останній, посилаючись на положення статей 252 та 382 КАС України, (з врахуванням уточнень, поданих 21.08.2020) просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у повному виконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду України від 02.12.2019 року по справі 120/3471/19-а, оскільки це питання повністю висвітлено в рішенні суду;
- для недопущення ухилень від правильного виконання відповідачем зазначеного рішення та ігнорування вимог Державного виконавця, винести додаткове судову рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повністю виконати зазначене рішення суду - безумовно, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недораховану пенсію, починаючи з 06.09.2017 року, відповідно до довідки Генеральної прокуратури України про грошове забезпечення 18-47зп від 26.07.2019 року, виданої на виконання постанову Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року, яка повинна складати 16430 грн., 12 коп.. без безпідставного обмеження її розміру та застосування будь яких інших підзаконних актів, про що позивач просив в прохальній частині своєї позовної заяви і з приводу чого досліджувались докази , але цього в рішенні прописано не було;
- оскільки судом вирішено питання про право, визначити спосіб виконання цього судового рішення, шляхом зобов'язання відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. 3 прохальної частини його позовної заяви та негайно доплатити йому недораховану пенсію, починаючи з 03.01.2020 та виплачувати її в подальшому без незаконного обмеження, відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а також перерахувати його пенсію та невідкладно виплатити недоплачені кошти саме з 06.09.2017 по 03.01.2020, без посилань на постанову КМ України №649;
- відповідно до ст. 382 КАС України, встановити судовий контроль за виконанням цього судового рішення в адміністративній справі, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення та повідомити про це позивача.
Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає, що відповідачем протиправно при здійсненні перерахунку його пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-47зп від 26.07.2019 застосовано обмеження пенсії максимальним розміром, визначеним Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, ознайомившись зі змістом поданої заяви, а також із нормативно-правовим обґрунтуванням, яке позивач наводить як підставу для звернення до суду із даною заявою, суд приходить до висновку, що подана позивачем заява фактично є заявою про ухвалення додаткового судового рішення (ст. 252 КАС України) та встановлення судового контролю за його виконанням, шляхом зобов'язання відповідача подати звіт (ст. 382 КАС України).
З огляду на вище викладене, розгляд поданої позивачем заяви здійснюється в порядку, визначеному ст. 252 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
В даному ж випадку, враховуючи те, що розгляд даної справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження), суд вважає за можливе здійснювати розгляд даної заяви позивача в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо наявності підстав ухвалення додаткового судового рішення, суд виходив із наступного.
Так, положеннями ч. 1 ст. 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, ст. 252 КАС України визначено виключний перелік обставин, які можуть бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
В той же час, обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає, що відповідачем протиправно при здійсненні перерахунку його пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-47зп від 26.07.2019 застосовано обмеження пенсії максимальним розміром. При цьому, вказує, що обставини щодо можливості застосування максимального розміру пенсії при здійсненні перерахунку його пенсії були предметом дослідження в межах розгляду справи та повністю висвітлені в рішення суду, однак, протиправно не враховуються відповідачем.
Надаючи оцінку даним посилання позивача, суд зазначає, що дані вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром дійсно були предметом розгляду в межах даної справи.
Разом із тим, в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про передчасність заявлених позивачем вимог, адже спору у цій частині на момент розгляду справи фактично не існувало.
З огляду на викладене, судом були розглянуті відповідні вимоги позивача та ухвалено по ним відповідне рішення про відмову у їх задоволенні.
Таким чином, положення п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України, в даному випадку не можуть бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення, адже судом по суті розглянуто усі заявлені позивачем вимоги та ухвалено рішення про їх часткове задоволення.
Що ж до посилань позивача на положення п. 2 ч. 1 ст. 252 КАС України, то слід зазначити, що в резолютивній частині рішення від 02.12.2019 відображений чіткий та зрозумілий спосіб його виконання шляхом здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 06.09.2017 відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 26.07.2019 №18-47зп, виданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017.
Із наведеного слідує, що в межах розгляду даної справи суд визначив як право позивача на перерахунок пенсії відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 26.07.2019 №18-47зп, так і спосіб виконання відповідного судового рішення.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку відсутні обставини, які б могли б бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення в порядку ст. 252 КАС України.
При цьому, наведені позивачем обставини щодо його не згоди із діями Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, вчиненими під час перерахунку його пенсії, можуть слугувати підставою для звернення до суду з новим адміністративним позовом, однак, не підлягають вирішенню шляхом ухвалення додаткового судового рішення, адже законодавцем для цього визначено вичерпний перелік підстав.
Не підлягають задоволенню також вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, адже як слідує із змісту поданої позивачем заяви, такі вимоги є похідними від вимог щодо ухвалення додаткового судового рішення.
Таким чином, враховуючи усі наведені вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданої позивачем заяви.
Керуючись ст.ст. 248, 252, 256, 382 КАС України суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення та встановлення судового контролю за його виконанням відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна