ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 серпня 2020 року м. Київ № 640/17412/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» (далі також - позивач) з позовом до Державної аудиторської служби України (надалі по тексту також - відповідач) про визнання протиправним та скасування «Висновок про результати моніторингу закупівлі» від 30.08.2019 №384 закупівлі UA-2019-07-08-000779-а у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема недотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а також зобов'язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Відповідачем до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що оскаржуваний висновок затверджено заступником голови Державної аудиторської служби України Шкуропат О.Г. 30.08.2019, з урахуванням того, що вказаний висновок відповідає вимогам .
Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
На виконання наказу Державної аудиторської служби України від 12.08.2019 №236 «Про початок моніторингу закупівлі» відповідачем проведено моніторинг закупівлі UA-М-2019-08-13-000029-a, за результатами чого 30.08.2019 і електронній системі PROZORRO опубліковано «Висновок про результати моніторингу».
Так, у вказаному висновку зазначено про те, що за результатами моніторингу установлено порушення вимог ч.1 ст.23 Закону «Про публічні закупівлі» (оприлюднення роз'яснення тендерної документації з порушенням триденного терміну), за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам ч.3 ст.17 та п.2 ч.2 ст.22 Закону, за результатами аналізу питання правильності заповнення документів, затверджених Уповноваженим органом, установлено порушення вимог п.2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.003.2016 року №490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», зареєстрованого у МЮУ 25.03.2016 №449/28579. На підставі викладеного вказаним висновком замовника зобов'язано усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.ст. 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов'язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Вважаючи наведений висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, є Закон України «Про публічні закупівлі» №922-8 від 25.12.2015 (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Частиною 1 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону (ч. 2 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Приписами ч. 7 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджені наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 (надалі - Порядок №86).
Пунктом 3 Порядку №86 визначено, що висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року №86 (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження (п. 4 Порядку №86).
Висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису (п. 5 Порядку №86).
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі (п. 6 Порядку №86).
Так, за результатами моніторингу закупівлі позивача «ДК 021:2015 19510000-4 Гумові вироби (Гумові технічні вироби)» (унікальний номер UA-2019-08-13-000029) складено та підписано висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджений 31.08.2019 заступником начальника голови Державної аудиторської служби України Шкуропат О.Г., згідно з вимогами наказу Державної аудиторської служби України від 12.08.2019 №236 та оприлюднений в електронній системі закупівель. Вказаний висновок містить усі реквізити, визначені як обов'язкові вищевказаними нормативно-правовими актами.
Водночас, суд звертає увагу, що на оприлюднений в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу закупівлі, заступником начальника голови Державної аудиторської служби України, відповідно до п. 5 Порядку, накладено електронний цифровий підпис, який можна перевірити за допомогою он-лайн сервісу перевірки кваліфікаційного електронного підпису.
Відтак, невідповідність оскаржуваного висновку встановленій формі не знайшли свого відображення, а накладення електронного цифрового підпису є належним підписанням документа, у відповідності до положень чинного законодавства.
У той же час, щодо змісту виявленого порушення суд вказує про наступне.
У силу п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема, в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.
У силу ч.ч.3, 4, 5 ст.17 Закону учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.
Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Натомість, у тендерних документаціях щодо відкритих торгів Державної аудиторської служби України відсутня вимога до учасників надати окрему інформацію в довільній формі стосовно відсутності підстави, визначеної п.8 ч.1 ст.17 Закону. Також, у Додатках, які є невід'ємною частиною Тендерної документації, зазначено, що Замовник самостійно перевіряє інформацію, що міститься в єдиному реєстрі, також для підтвердження роздруковує її.
З аналізу приписів Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та листа Міністерства юстиції України від 25.01.2017 р. № 2880/1060-0-26-17/8 вбачається, що інформація про визнання підприємства у встановленому законом порядку банкрутом та відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Таким чином, Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство є відкритим єдиним державним реєстром, доступ до якого є вільним та в якому міститься достовірна інформація про юридичну особу, включно щодо визнання учасника торгів банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.
Отже, враховуючи наведені обставини, суд погоджується з твердженнями позивача на рахунок того, що оскільки відомості передбачені п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» містяться у відкритому реєстрі, доступ до якого є вільним, враховуючи приписи ч. 3 статті 17 вказаного Закону, вимагання таких відомостей від учасників процедури закупівлі не є обов'язковим.
Відтак, висновок відповідача щодо невідповідності тендерної документації замовника (позивача) в цій частині Закону України «Про публічні закупівлі» є необґрунтованим та спростовується встановленими судом обставинами.
Щодо порушення термінів, передбачених ч.1 ст.23 Закону №922.
Відповідно до ст.23 Закону 922 у разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менш як на сім днів.
Як наслідок, під час оприлюднення відповіді на звернення учасників 22.07.2019 року, рішенням замовника було продовжено строк подання тендерних пропозицій на сім днів до 31.08.2019 року, що підтверджує виконання позивачем вище зазначеної норми станом на дату оприлюднення висновку та усунуто порушення згідно Закону.
Щодо порушення п.2 наказу МЕРТ від 22.03.2016 року №490, то в даному випадку суд вважає обґрунтованими твердження позивача щодо того, що невідповідність технічних можливостей електронної системі закупівель чинній нормативно-правовій базі слід розцінювати як формальну помилку, допущення якої учасником у тендерній пропозиції не призводить до відхилення його пропозиції.
Суд зазначає, що відповідно до ст.3 Закону №922 закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 240, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівель-відкритих торгів (ідентифікатор закупівель UA-М-2019-08-00079-а) за предметом закупівлі «ДК 021:2015 19510000-4 Гумові вироби (Гумові технічні вироби) від 31.08.2019 року в частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема порушення вимог ч.1 ст.23 Закону України «Про публічні закупівлі», установленого за результатами аналізу питання своєчасності надання роз'яснень до тендерної документації, порушення норм ч.3 ст.17 та п.2 ч.2 ст..22 Закону України «Про публічні закупівлі», установленого за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації Закону, порушення вимог п.2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.003.2016 року №490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», зареєстрованого у МЮУ 25.03.2016 №449/28579, установленого за результатами аналізу питання правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, а також зобов'язання вчинити дії щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку (ідентифікатор моніторингу №UA-М-2019-08-13-000029).
Присудити на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) судові витрати в сумі 1 921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4; код ЄДРПОУ 40165856).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій