25 серпня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/2383/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови, викладеній в листі №2500-0339-8/9735 від 24.03.2020, переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 з 05 березня 2020 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №07-04/9 від 02.03.2020, Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №07-04/10 від 02.03.2020, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи Позивача на посадах державної служби з 01.08.1979 по 12.09.1989 в Чернігівському районному фінансовому відділі, з 13.09.1989 по 29.06.1990 в Деснянському райфінвідділі, з 02.07.1990 по 31.03.1992 у Державній податковій інспекції по Деснянському району м. Чернігова, з 03.08.2015 по 02.12.2015 у Державній податковій інспекції м. Чернігова ГУ ДФС у Чернігівській області, з 03.12.2015 по 28.03.2016 у Головному управлінні ДФС у Чернігівській області.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015, з підстав не зарахування до стажу державної служби періодів її роботи з 03.08.2015 по 02.12.2015 та з 03.12.2015 по 28.03.2016 є неправомірною, такою, що суперечить нормам чинного законодавства та порушує її права і соціальні гарантії.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду надійшло клопотання від відповідача, в якому він просить розглядати справу за відсутності його представника, та відзив на позовну заяву.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 (надалі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі - Відповідач) та отримує пенсію за віком.
05.03.2020 позивач звернулась до відповідача з заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Разом із заявою позивачем було надано копію паспорта, копію трудової книжки серія НОМЕР_1 , довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №07-04/9 від 02.03.2020, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №07-04/10 від 02.03.2020.
За результатами розгляду заяви відповідач, листом №2500-0339-8/9735 від 24.03.2020, відмовив позивачу у переведені на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015.
Відмова мотивована тим, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», державні службовці, які на день набрання чинності цим законом (з 01.05.2016) займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій державних службовців.
Відповідач зазначив про те, що на день набрання чинності Закону України від 10.12.2015 №889-VII «Про державну службу», тобто на 01 травня 2016 року, позивач не займала посади державної служби, та не мала 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ.
Також відповідач вказав, що відповідно до копії трудової книжки позивачу до стажу державної служби неможливо зарахувати періоди роботи з 03.08.2015 по 02.12.2015 та з 03.12.2015 по 28.03.2016. При цьому відповідач окремо зазначив, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Не погодившись з такою відмовою позивач направила відповідачу лист від 09.04.2020, в якому окремо звернула увагу на існуючий у неї загальний трудовий стаж державної служби 22 роки 1 місяць та 15 днів станом на 01.05.2016.
Відповідач, листом №1305-1282/3-02/8-2500/20 від 15.05.2020, повідомив позивача про те, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VІІ від 10.12.2015 протиправними, позивач звернулася до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №1-29/2007 зазначено, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейської соціальної хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішеннях Європейського суду з прав людини.
Згідно записів у трудовій книжці позивач працювала на посадах економіста держдоходів (старшого економіста держдоходів) з 01.08.1979 по 08.03.1983, старшого ревізора-інспектора з 09.03.1983 по 15.05.1988, старшого податкового ревізора-інспектора з 16.05.1988 по 12.09.1989. в Чернігівському районному фінансовому відділі, старшого податкового ревізора-інспектора з 13.09.1989 по 30.10.1989, головного податкового ревізора-інспектора з 01.11.1989 по 29.06.1990 в Деснянському райфінвідділі м. Чернігова, головного податкового інспектора з 01.07.1990 по 31.03.1992 в Державній податковій інспекції по Деснянському району, на посадах державної служби з 02.03.2004 по 15.07.2009, з 26.05.2010 по 31.12.201 в Контрольно-ревізійній службі в Чернігівській області та з 03.01.2012 по 26.06.2014 в Державній фінансовій інспекції в Чернігівській області", головного державного ревізора-інспектора з 03.08.2015 по 02.12.2015 у Державній податковій інспекції м. Чернігова ГУ ДФС у Чернігівській області, головного державного ревізора-інспектора з 03.12.2015 по 28.03.2016 у Головному управлінні ДФС у Чернігівській області.
Загальний стаж позивача на посадах державної служби станом на 01.05.2016 складає 22 роки 9 місяців 15 днів, проте відповідачем неправомірно враховані тільки роки роботи на посадах державної служби в КРУ в Чернігівській області та Держфінінспекцїї в Чернігівській області - 9 років 5 місяців 15 днів станом на 01.05.2016.
Відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889- VIII, пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктами 10 - 12 Прикінцевих положень цього Закону.
Статтею 90 Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015 передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до пунктів 10-12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Статтею 46 Закону України "Про державну службу" №889-VII від 10.12.2015 визначено засади обчислення стажу державної служби.
Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Таким чином, стаж державної служби позивача до 01.05.2016 необхідно обчислювати відповідно до законодавства, що діяло раніше.
Згідно статті 24 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - №3723-ХІІ) прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються.
У відповідності до статті 25 Закону №3723-XII основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
Встановлюються такі категорії посад службовців:
- перша категорія - посади голів державних комітетів, що не є членами Уряду України, голів інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, представників Президента України в областях, містах Києві та Севастополі, перших заступників міністрів, перших заступників голів державних комітетів, що входять до складу Уряду, керівників Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України та інші прирівняні до них посади;
- друга категорія - посади заступників керівника Адміністрації Президента України, заступників керівника Секретаріату Верховної Ради України, заступників керівника апарату Кабінету Міністрів України, керівників структурних підрозділів Секретаріату Верховної Ради України, секретаріатів постійних комісій Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, апарату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, заступників міністрів, заступників голів державних комітетів, які входять до складу Уряду, перших заступників, заступників голів комітетів та інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, першого заступника Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, перших заступників глав обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади;
- третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідуючих секторами, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, заступників глав обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, представників Президента України в районах, районах міст Києва та Севастополя, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади та інші прирівняні до них посади;
- четверта категорія - посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади;
- п'ята категорія - посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, заступників представників Президента України в районах, районах міст Києва та Севастополя, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій та інші прирівняні до них посади;
- шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади;
- сьома категорія - посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів та інші прирівняні до них посади.
Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
У свою чергу, механізм обчислення стажу державної служби визначено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок № 283), який був чинний у період чинності Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Також п. 5. постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку №283 стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Відповідно до пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно- ревізійної служби, Держфінінспекцїї, її територіальних органів; на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно Додатку до Порядку обчислення стажу державної служби (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до Переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, зокрема, у Виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих. Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи, Місцевих органів державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР.
17.04.2020 позивач звернулась до Міжрегіонального управління Національного агентства з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях з заявою про надання роз'яснення, чи відносяться зазначені посади в трудовій книжці до категорій посад державних службовців.
Міжрегіональне управління Національного агентства з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях листом №7ТО-040-41-20 від 21.04.2020 повідомило позивача про те, що стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 враховується відповідно до законодавства, що діяло раніше та обчислюється згідно із Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, окремо зазначило про те, що Кваліфікаційним довідником посад службовців, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР від 14.01.1969 №15 та Загальносоюзним класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 27.08.1986 №016, визначено, що посади економіста, ревізора-інспектора, старшого ревізора-інспектора, головного ревізора-інспектора віднесені до посад спеціалістів.
Крім того в листі зазначено, що періоди роботи 01.08.1979 по 12.09.1989 в Чернігівському районному фінансовому відділі, з 13.09.1989 по 29.06.1990 в Деснянському райфінвідділі, з 02.07.1990 по 31.03.1992 у Державній податкові інспекції по Деснянському району м. Чернігова, з 03.08.2015 по 02.12.2015 у Державній податковій інспекції м. Чернігова ГУ ДФС у Чернігівській області, з 03.12.2015 по 28.03.2016 у Головному управлінні ДФС у Чернігівській області можуть бути зараховані до стажу державної служби.
Разом з Листом №04-03/347 від 26.09.2019 Фінансовим управлінням Чернігівської районної державної адміністрації (колишній Чернігівський районний фінансовий відділ) було надано позивачу копії документів, що підтверджують перебування позивача на посадах згідно штатних розписів Чернігівського районного фінансового відділу у період з 01.08.1979 по 12.09.1989.
Разом з довідкою архівного відділу Чернігівської районної державної адміністрації №07-01/54 від 02.03.2020 позивачу було надано копії документів, що підтверджують фінансування Чернігівського районного фінансового відділу, зокрема кошти на оплату заробітної плати, за рахунок бюджетних коштів (копії кошторисів, реєстраційних карток, штатних розписів за 1979-1983 роки).
Листом №170/1 від 02.06.2020 Фінансовим управлінням Деснянської районної у місті Чернігові Ради, (колишній Деснянський районний фінансовий відділ) було надано позивачу копії документів, що підтверджують перебування позивача на посадах згідно штатних розписів Деснянського районного фінансового відділу у період з 12.09.1989 по 29.06.1990.
Відповідно до Архівної довідки Чернігівської міської Ради №17-24/111/1 від 26.05.2020 Деснянський районний фінансовий відділ міста Чернігова почав функціонувати з 01.02.1974 на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих від 03.01.1974 №4.
Фінансовий відділ виконавчого комітету Деснянської районної Ради народних депутатів у 1982-1994 роках був органом виконавчого комітету Деснянської районної ради народних депутатів та у своїй діяльності підпорядковувався районній Раді, її виконавчому комітету та фінансовому відділу виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради народних депутатів.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 23.09.1982 № 4073-Х «Про відділи і управління виконавчих комітетів обласних, районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів Української РСР» фінансовий відділ входив до структури виконавчих комітетів Рад народних депутатів.
Відповідно до Листа №08-20/1309 від 24.06.2020 Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації (колишній Чернігівський обласний фінансовий відділ) та доданих до нього документів (копії кошторисів, штатних розписів, довідок отриманих з республіканського бюджету коштів та інших документів по Чернігівському райфінвідділу за 1984- 1990рр., копії кошторисів, штатних розписів, довідок про отримання з республіканського бюджету коштів, реєстраційних карток та інших документів по Чернігівському обласному фінансовому відділу за 1979-1990) Чернігівський районний фінансовий відділ у1979 -1989 роках та Чернігівський міський фінансовий відділ, до складу якого входив Деснянський райфінвідділ у 1989-1990 роках підпорядковувалися Чернігівському обласному фінансовому відділу (фінансовому управлінню), входили до системи Міністерства фінансів України та фінансувалися за рахунок коштів державного бюджету, обсяг видатків яких встановлювався законами Української РСР про державний бюджет на відповідний рік .
Таким чином, періоди роботи позивача у Чернігівському районному фінансовому відділі з 01.08.1979 по 12.09.1989 можуть бути зараховані до стажу державної служби тому що. Чернігівський районний фінансовий відділ був у структурі місцевих органів державного управління міністерств і відомств УРСР, а також посади були передбачені штатним розписом вказаного відділу та оплата праці здійснювалась за рахунок бюджетних коштів.
Періоди роботи позивача з 12.09.1989 по 29.06.1990 на посадах старшого податкового ревізора-інспектора та головного податкового ревізора-інспектора в Деснянському районному фінансовому відділі можуть бути зараховані до стажу державної служби так, як посади належали до керівних працівників і спеціалістів у Виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів. їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № З723-XII державна служба в Україні це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Згідно частини другої статті 9 зазначеного Закону регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон № 3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.
Спеціальним законом, що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, є Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон № 509-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 509-ХІІ Державна податкова служба, якій за змістом частини другої цієї статті підпорядковані державні податкові інспекції в областях, районах, містах і районах у міста, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Посадовою особою органу державної податкової служби за правилами частини першої статті 15 Закону № 509-ХІІможе бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини п'ята, шоста статті 15 цього Закону).
Зазначеною статтею Закону № 509-ХІІ також установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються із вимогами статей 5, 12 Закону № 3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Статтею 6 цього Закону визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Таким чином, посадові особи державної податкової служби, одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Абзацами другим та третім пункту другого Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Виходячи з наведеного, посадові особи державної податкової служби, є державними службовцями, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію.
Таким чином на позивача розповсюджується дія Закону України «Про Державну службу» № 889-VIII.
Отже, період роботи позивача на посаді головного податкового інспектора в Державній податковій інспекції по Деснянському району з 02.07.1990 по 31.03.1992 зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (у редакції від 29.07.2015) контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Згідно п. 342.4. ст. 342 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до п.344.1. ст. 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі , тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Таким чином, період роботи позивача на посадах головного державного ревізора-інспектора з 03.08.2015 по 02.12.2015у Державній податковій інспекції м. Чернігова ГУ ДФС у Чернігівській області, головного державного ревізора-інспектора з 03.12.2015 по 28.03.2016 у Головному управлінні ДФС у Чернігівській області має бути зараховано до стажу державної служби.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що періоди роботи позивача на посадах економіста держдоходів (старшого економіста держдоходів) з 01.08.1979 по 08.03.1983 в Чернігівському районному фінансовому відділі, старшого ревізора-інспектора з 09.03.1983 по 15.05.1988 в Чернігівському районному фінансовому відділі, старшого податкового ревізора-інспектора з 16.05.1988 по 12.09.1989 в Чернігівському районному фінансовому відділі, старшого податкового ревізора-інспектора з 13.09.1989 по 30.10.1989в Деснянському райфінвідділі, головного податкового ревізора-інспектора з 01.11.1989 по 29.06.1990 в Деснянському райфінвідділі, головного податкового інспектора з 01.07.1990 по 31.03.1992 в Державній податковій інспекції по Деснянському району, головного державного ревізора-інспектора з 03.08.2015 по 02.12.2015у Державній податковій інспекції м. Чернігова ГУ ДФС у Чернігівській області, головного державного ревізора-інспектора з 03.12.2015 по 28.03.2016 у Головному управлінні ДФС у Чернігівській області повинні бути зараховані до стажу державної служби.
Таким чином позивач, станом на 01.05.2016 мала не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, а отже має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
З огляду на наведене дії відповідача щодо відмови у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-УІІ від 10.12.2015, про що викладено у листі №2500-0339-8/9735 від 24.03.2020, є протиправними.
У відповідності до п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005. № 22-1 (далі - Порядок) днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Щодо переведень із одного виду пенсії на інший, після первинного призначення пенсії, слід зазначити, що кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
У даному випадку з позивачем має місце саме переведення з одного виду пенсії, а саме з пенсії за віком, яку Позивачу було призначено, на інший вид, а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015.
В зв'язку з цим законодавство передбачає застосування у даному випадку норм частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній з 01.10.2011 року і по даний час), де зазначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться за час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Таким чином, у відповідача не було правових підстав для відмови позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889- VII, починаючи з дня звернення з відповідною заявою, тобто з 05.03.2020.
За таких обставин, відмова Відповідача стосовно переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII є незаконною та не обгрунтованою.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, 83-А, м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови, викладеній в листі №2500-0339-8/9735 від 24.03.2020, переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 з 05 березня 2020 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №07-04/9 від 02.03.2020, Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №07-04/10 від 02.03.2020, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 на посадах державної служби з 01.08.1979 по 12.09.1989 в Чернігівському районному фінансовому відділі, з 13.09.1989 по 29.06.1990 в Деснянському райфінвідділі, з 02.07.1990 по 31.03.1992 у Державній податковій інспекції по Деснянському району м. Чернігова, з 03.08.2015 по 02.12.2015 у Державній податковій інспекції м. Чернігова ГУ ДФС у Чернігівській області, з 03.12.2015 по 28.03.2016 у Головному управлінні ДФС у Чернігівській області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 02 вересня 2020 року.
Суддя С.Л. Клопот