01 вересня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/1930/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802)
провизнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати лише 50% у 2018 році та 75 % у 2019 році суми підвищення пенсії, визначеного на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплачувати мені щомісяця пенсію у сумі 9017 грн. 40 коп. до часу здійснення наступного перерахунку та доплатити пенсію за період, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням її щомісячного розміру у сумі 52252 грн. 80 коп. та раніше сплачених коштів;
- допустити до негайного виконання дане рішення в межах платежу за один місяць.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та з 2010 року отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за вислугу років.
Вказує, що протягом 2018-2019 років він отримував перераховану ГУ ПФУ в Кіровоградській області з 01.01.2018 року, пенсію у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", але з відтермінуванням виплат: у 2018 році - 50%, у 2019 році - 75% суми підвищення пенсії. З розрахунку пенсії встановив, що згідно постанови КМУ №103 підвищення його пенсії складає 9017,40 грн., з яких у 2018 році він отримував лише 50%, а у 2019 році 75%. На думку позивача це підвищення відповідачем застосовано з обмеженням його прав і очікувань від проведеного перерахунку пенсії. Відповідачем перераховано пенсію в сторону збільшення, а потім зменшив виплату підвищення, керуючись приписами Постанови №103, що є обмеженням його перерахованої пенсії у 2018-2019 роках.
Позивач вказував, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року.
Відповідач листом від 26.05.2020 року №1183-1542/С03/8-1100/20, відмовив у виплаті пенсії без застосування розстрочки з посиланням на неможливість здійснення перерахунку його пенсії в зв'язку з тим, що рішенням Окружного адміністративного суду України від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного суду від 05.03.2019 року визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103 та прийняттям постанови КМУ від 14.08.2019 р. №804. Однак, постанова КМУ №804 фактично дублює пункти 1, 2 постанови №103, не змінюючи їх суті. Даний нормативний акт прийнятий вже після дати набрання рішення суду по справі №826/3858/18 законної сили.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Також, вказав на пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. Разом з тим, відповідач вказав, що виплата пенсії проводиться відповідно до п.2 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, яким встановлено виплату перерахованих підвищених пенсій, зокрема, з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 1 січня 2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, що і здійснюється відповідачем. Тому, вважає, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.30-32).
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та вирішено здійснювати її розгляд за наявними у справі матеріалами (а.с.26).
30.07.2020 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.30-32).
07.08.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.44-45).
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на пропуск ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість, спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон № 2262-ХІІ.
Згідно з ч.3 ст.51 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції Закону України від 15.07.2015 №614, який набрав чинності 01.01.2016р.) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тому, право позивача щодо перерахунку пенсії у є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України № 2262-ХІІ.
Інших заяв чи клопотань до суду подано не було.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 статті 263 КАС України визначено, що справи визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.ч.1, 6 ст. 120 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст.263 КАС України.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , є пенсіонером по лінії МНС України, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду у Кіровоградській області, отримуючи пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 від 09.04.1992 року (а.с.34-39).
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача, з 01.01.2018 року Головним управлінням пенсійного фонду у Кіровоградській області на виконання вимог Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплачується з 01.01.2018 року 50% підвищення, а з 01.01.2019 року 75% підвищення (а.с.41 зворот.).
Не погодившись із виплатою власного пенсійного забезпечення у 2018 році у розмірі 50% підвищення, у 2019 році - у розмірі 75%, не у повному обсязі, ОСОБА_1 звернувся до головного управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області із заявою щодо здійснення виплати перерахованої пенсії в розмірі 100% підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №103.
Відповідач листом від 26.05.2020 року №1183-1542/С03/8-1100/20 повідомив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2018 році в розмірі 50% та у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року (а.с.6).
Позивач, вважаючи такі дії відповідача, що виражені у зменшені та виплаті його розміру пенсійного забезпечення у 2018 році виходячи із 50% суми підвищення його пенсії та у 2019 році виходячи із 75% суми підвищення пенсійного забезпечення визначеного станом на 01.03.2018 року протиправними, звернувся до суду з даним позовом для захисту, порушених на його думку, прав.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України; Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393»; постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Україна 17.07.1997 року прийняла Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» за № 475/97-ВР (далі-Конвенція) .
Пунктом 1 цього Закону визначено, що Україна повністю визначає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
23.02.2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини». Згідно з цим законом, при розгляді справ судами України, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практика Європейського суду з прав людини повинні використовуватися як джерела права. Дане положення спрямоване на реалізацію вищевказаної конституційної норми і норм Закону України «Про міжнародні договори та угоди».
Відтак, Конвенція є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України. При цьому, на законодавчому рівні діє принцип примату норм міжнародного права у випадку, якщо вони суперечать нормам національного законодавства України.
Таким чином, норми Конвенції та практика Європейського суду з прав людини повинні застосовуватися національними судами, так само, як внутрішнє законодавство, і як норми прямої дії.
Частиною 1 ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон №2262-ХІІ має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з ч. 1 ст. 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ст. 51 Закону №2262-ХІІ при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі по тексту - Порядок №45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
- з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
- з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 р., визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункт у 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
14.08.2019 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містять приписів щодо виплати призначеної/перерахованої пенсії частками або у будь-яких відсотках від суми підвищення пенсії внаслідок її перерахунку.
Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та від 14.08.2019 року №804 містять положення, які регулюють процес виплати вже перерахованої пенсії, однак Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» делегував Кабінету Міністрів України лише право встановлювати умови, порядок та розмір проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Суд наголошує, що нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не уповноважено Кабінет Міністрів України встановлювати відстрочку виплати вже перерахованих пенсій.
Крім того, 10.02.2020 р. рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/19648/19, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 804, з тих самих підстав, що слугували для скасування п.1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.
З вказаних підстав, суд робить висновок, що постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та від 14.08.2019 року №804, в частині встановлення порядку виплати перерахованих пенсій, не відповідають Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як нормативно - правовому акту вищої сили, та фактично звужують право позивача на отримання пенсії в розмірі, який встановлений внаслідок проведеного перерахунку, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Водночас, досліджуючи спірні правовідносини в частині нарахування у спірному періоді пенсійного забезпечення ОСОБА_2 у розмірі 50% від суми підвищення пенсії у 2018 році та у розмірі 75% від суми підвищеної пенсії у 2019 році, в контексті діючих в такому періоді законодавчих норм, суд вважає за потрібним вказати наступне.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
У зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Як вбачається зі змісту пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку.
У зв'язку з чим суд зазначає, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".
До вказаного висновку дійшов Верховний суд у рішенні від 06.08.2019 р. у зразковій справі №160/3586/19 (провадження № Пз/9901/12/19).
З огляду на зазначене, суд вважає, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії у 2018 та 2019 році, з урахуванням вже сплачених сум, визначається Законом №2262- XII, отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності».
У зв'язку з чим, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати у період з 01.01.2018 року виходячи з визначеної 50, а з 01.01.2019 року 75 відсоткової суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, на думку суду є протиправними.
За приписами пункту 22 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам викладеним у рішенні Верховного суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (ч. 3 ст. 291 КАС України).
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин та з урахуванням того, що дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену Верховним Судом у зразковій справі №160/3586/19 (провадження №Пз/9901/12/19), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Поряд з тим, на виконання положень статті 371 КАС України суд вважає за належним допустити до негайного виконання дане рішення в межах стягнення платежу за один місяць.
VI. Судові витрати.
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (а.с.1). З огляду на викладене, відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ - 20632802) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% у 2018 році та 75 % у 2019 році суми підвищення пенсії, визначеного на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ - 20632802) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) виплату перерахованої пенсії в повному обсязі без урахування розстрочки, передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Допустити до негайного виконання рішення суду в межах стягнення платежу у розмірі за один місяць пенсійного забезпечення ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ - 20632802).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.
Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2020 року.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук