01 вересня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/2012/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Управління служби безпеки України в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 9, код ЄДРПОУ - 20001585)
провизнання протиправною бездіяльність та зобов'язання винити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління служби безпеки України в Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління СБ України Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 в період з 16.04.2019 року по 22.05.2020 року;
- зобов'язати Управління СБ України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в період з 16.04.2019 року по 22.05.2020 року в сумі 162170,82 грн.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу за контрактом в Управлінні СБУ в Кіровоградській області з 22.08.2003 року по 03.08.2017 року.
В зв'язку із неотриманням у день звільнення грошової (вихідної) допомоги 11.09.2018 року звернувся із позовом до суду щодо зобов'язання відповідача виплатити одноразову грошову допомогу.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року позов задоволено та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні.
15.04.2019 року Управління служби безпеки України в Кіровоградській області виплатило позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 92385,34 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з Управління служби безпеки України в Кіровоградській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 250114,20 грн.
11.03.2020 року Управління служби безпеки України в Кіровоградській області виплатило позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 250114,20 грн.
У зв'язку із невиплатою в день звільнення індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.10.2014 року по 24.04.2017 року та компенсації за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 рік в грудні 2019 року позивач звернувся із позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання Управління СБ України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити вказані кошти.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позовні вимоги задоволено, визнано бездіяльність Управління СБ України в Кіровоградській області протиправною та зобов'язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2014 року по 24.04.2017 та компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 рік.
22 травня 2020 року Управління служби безпеки України в Кіровоградській області виплатило позивачу компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки в сумі 17507,88 грн. та індексацію грошового забезпечення в сумі 3352,49 грн.
З метою вжиття заходів для досудового врегулювання спірних питань щодо не виплати УСБУ в Кіровоградській області середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, позивач 26 травня 2020 року звернувся до УСБУ в Кіровоградській області із заявою, щодо необхідного виконання норм ст.ст.116,117 Кодексу законів про працю України.
УСБУ в Кіровоградській області листом від 15.06.2020 року №61/Д-168/17 повідомило, що Кодекс законів про працю України не поширюється на випадки здійснення належних виплат при звільненні військовослужбовців СБУ з військової служби, а тому підстави для виплати середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку відсутні.
Позивач вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що суперечить Конституції України, Законам України, нормам міжнародного права та рішенням Верховного суду в Україні звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Також вказав, що з огляду на недостатність бюджетних коштів у фонді грошового забезпечення військовослужбовців УСБУ для виплати індексації грошового забезпечення та відсутність достатніх правових підстав для здійснення нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за визначений період на день звільнення позивача 03.08.2017, винність дій відповідача в частині непроведення повного розрахунку з позивачем на день звільнення відсутня, а отже вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Управління щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам бюджетного законодавства України і дійсним обставинам справи.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.45).
22.07.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.50-52).
30.07.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.58-61).
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.ч.1, 6 ст. 120 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст.258 КАС України.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом осіб офіцерського складу в органах Служби безпеки України на різних посадах в Управлінні СБУ в Кіровоградській області з 22.08.2003 року по 03.08.2017 року.
В зв'язку із неотриманням у день звільнення грошової (вихідної) допомоги 11.09.2018 року звернувся із позовом до суду щодо зобов'язання відповідача виплатити одноразову грошову допомогу.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року, яке набрало законної сили 08.02.2019 року позов задоволено та зобов'язано Управлінні СБУ в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні (а.с.19-29).
15.04.2019 року Управління служби безпеки України в Кіровоградській області виплатило позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 92385,34 грн. (а.с.56).
Відповідно до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року, яке набрало законної сили 16.01.2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з Управління служби безпеки України в Кіровоградській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 250114,20 грн. (а.с.30-33).
11.03.2020 року Управління служби безпеки України в Кіровоградській області виплатило позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 250114,20 грн. (а.с.12).
У зв'язку із невиплатою в день звільнення індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.10.2014 року по 24.04.2017 року та компенсації за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 рік в грудні 2019 року позивач звернувся із позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язано Управління СБ України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити вказані кошти.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, яке набрало законної сили 15.04.2020 року позовні вимоги задоволено частково, визнано бездіяльність Управління СБ України в Кіровоградській області протиправною та зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2014 року по 24.04.2017 та компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 рік (а.с.34-43).
22 травня 2020 року Управління служби безпеки України в Кіровоградській області виплатило позивачу компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки в сумі 17507,88 грн. та індексацію грошового забезпечення в сумі 3352,49 грн. (а.с.11).
З метою вжиття заходів для досудового врегулювання спірних питань щодо не виплати УСБУ в Кіровоградській області середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, позивач 26 травня 2020 року звернувся до УСБУ в Кіровоградській області із заявою, щодо необхідного виконання норм ст.ст.116,117 Кодексу законів про працю України (а.с.13-14).
УСБУ в Кіровоградській області листом від 15.06.2020 року №61/Д-168/17 повідомило, що Кодекс законів про працю України не поширюється на випадки здійснення належних виплат при звільненні військовослужбовців СБУ з військової служби, а тому підстави для виплати середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку відсутні (а.с.15-16).
Позивач вважає, що розрахунок з ним було проведено відповідачем не вчасно, тому наявні підстави для звернення до суду з метою захисту своїх порушених на його думку, прав та охоронюваних законом інтересів.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Зміст спірних правовідносин, які склались у цій справі зводиться до питання щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача з військової служби.
Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення)) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розмір виплати грошового забезпечення.
Водночас такі питання врегульовано нормами загального трудового законодавства - Кодексом законів про працю України.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З аналізу зазначених норм трудового законодавства випливає, що умовами застосування статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум. У разі дотримання наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником і підприємством, установою, організацією, під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Судовими рішеннями у справах №1140/2513/18 та №340/3258/19, які набрали законної сили встановлено, що Управління служби безпеки України в Кіровоградській області діяло протиправно під час не нарахування ОСОБА_1 одноразової вихідної допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення та компенсації за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій під час його звільнення.
Таким чином, не проведення з вини відповідача виплати одноразової вихідної допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення та компенсації за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій у день звільнення є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом якого у роботодавця є обов'язок сплатити передбачену статтею 117 КЗпП України компенсацію.
Частина перша статті 117 КЗпП України переважно стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником.
Частина друга статті 117 КЗпП України стосується тих випадків, коли між роботодавцем та колишнім працівником існує спір про належні до виплати суми та фактично охоплює два випадки вирішення такого спору.
Якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України).
Отже, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов'язку провести повний розрахунок із колишнім працівником.
Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, не припиняє відповідний обов'язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, має бути виплачене за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.
Аналогічну правову позицію було викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі 821/1083/17.
Враховуючи, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З огляду на викладене, враховуючи зміст статті 117 КЗпП України, яка передбачає відповідальність власника за затримку розрахунку при звільненні, підставою для якої є факт порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника, суд доходить висновку щодо необхідності стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних позивачу при звільненні сум, оскільки фактичний розрахунок здійснено не у день звільнення.
У свою чергу, обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), за положеннями якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
Відповідно до Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідно до рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду №1140/2513/18 та №340/1324/19, які набрали законної сили, середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 403,41 грн.
Приписами частини 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року у справі №340/1324/19 починається з 16.04.2019 року.
Враховуючи, що 22.05.2020 Управління служби безпеки України в Кіровоградській області перерахувало позивачу компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки в сумі 17507,88 грн. та індексацію грошового забезпечення в сумі 3352,49 грн., то час затримки розрахунку при звільненні закінчується 21.05.2020 року.
Отже, час затримки розрахунку при звільненні складає 402 дні, а тому сума середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 162 170,82 грн. (403,41 *402).
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частин 1, статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору, витрати на оплату судового відсутні та не підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Управління служби безпеки України в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 9, код ЄДРПОУ - 20001585) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання винити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління СБ України Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 в період з 16.04.2019 року по 22.05.2020 року.
Зобов'язати Управління служби безпеки України в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 9, код ЄДРПОУ - 20001585) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в період з 16.04.2019 року по 22.05.2020 року в сумі 162170,82 грн. (сто шістдесят дві тисячі сто сімдесят гривень вісімдесят дві копійки).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.
Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2020 року.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук