02 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1434/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області, вул. Шевченка,132, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область, 27000
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії , -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1)визнати протиправним та скасувати п.49 рішення Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" №267 від 18.03.2020 року;
2) зобов'язати Добровеличківську селищну раду Кіровоградської області на найближчому засіданні сесії селищної ради повторно розглянути його заяву від 11.11.2019 року та прийняти рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Добровеличківської селищної ради за рахунок земельної ділянки комунальної власності №3521755100:02:000:9118
3) зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Зокрема, в обґрунтування даної відмови відповідачем зазначено зміст частини п'ятої статті 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Позивач в свою чергу наголошує на тому, що ним виконано всі вимоги передбачені законодавством для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, при цьому відповідачем не наведено жодної підстави для відмови, визначеної ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.
Ухвалою суду від 12.05.2020 року провадження в справі відкрито за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружною адміністративного суду від 01.04.2020року у справі №340/320/20 за позовом ОСОБА_1 до Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 11 листопада 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га на території Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області та зобов'язано відповідача на найближчому засіданні сесії селищної ради повторно розглянути заяву позивача від 11 листопада 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області, та прийняти за результатами її розгляду обґрунтоване рішення (а.с.12-14).
На виконання рішення суду Добровеличківська селищна рада на засіданні двадцять другої сесії сьомого скликання від 18 березня 2020 року прийняла рішення №267 "Про надання дозволу та розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність", п.49 якого надано ОСОБА_2 , жителю АДРЕСА_1 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної приватизації) площею 0.3000 га.: із них 0,3000 га, для ведення особистого селянського господарства (ко, і КВЦПЗ - 01.03 ) з яких -0,3000 га, - рілля (код КВЗУ 001 01), із земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського район). Кіровоградської області (земні комунальної власності), кадастровий номер 3521755100:02:000:9118 (а.с.15).
Згідно протоколу двадцять другої сесії сьомого скликання від 18 березня 2020 року вирішено надати позивачу, відповідно до чинного законодавства та Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності Добровеличківсько селищної ради, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,3000 га (а.с.16).
Позивач не погодився із вказаним рішенням, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України /надалі - ЗК України/ визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з приписами частини першої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003, № 742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Як встановлено судом, за результатами розгляду заяви позивача та на виконання рішення суду, Добровеличківська селищна рада на засіданні двадцять другої сесії сьомого скликання від 18 березня 2020 року прийняла рішення №267 "Про надання дозволу та розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність", п.49 якого надано ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_1 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної приватизації) площею 0.3000 га.: із них 0,3000 га, для ведення особистого селянського господарства (ко, і КВЦПЗ - 01.03 ) з яких -0,3000 га, - рілля (код КВЗУ 001 01), із земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району, Кіровоградської області (земні комунальної власності), кадастровий номер 3521755100:02:000:9118 (а.с.16).
Отже, відповідач прийняв одне з рішень, визначених ч.7 ст.118 ЗК України, а саме надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому посилання позивача на порушення відповідачем положень ч.7 ст.118 вищевказаного кодексу в частині відмови у наданні дозволу за відсутності підстав для відмови у наданні такого дозволу є необґрунтованими.
Щодо незгоди представника позивача з Порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності Добровеличківської селищної ради, затвердженого рішенням Добровеличківської селищної ради від 19.04.2019року №97 то суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішенням відповідача від 19.04.2019року №97 затверджено Порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності Добровеличківської селищної ради.
Добровеличківська селищна рада на засіданні двадцять другої сесії сьомого скликання 18 березня 2020 року прийняла рішення №277 "Про внесення змін до рішень селищної ради", яким внесено зміни до додатку 10 Порядку передачі ( надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності Добровеличківської селищної ради, додатково включивши до переліку земель та їх норм, відповідної категорії для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), для будівництва індивідуальних гаражів, для ведення особистого селянського господарства, для ведення садівництва земельні ділянки (Додаток 1).
Згідно Додатку 1 до рішення №277 від 18 березня 2020 року встановлена норма отримання безкоштовно у власність чи оренду земельних ділянок у розмірі 0,300 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3521755100:02:000:9118( в межах якої позивач бажає отримати земельну ділянку в розмірі 2 га) (а.с.37-39).
Відповідно до ч. ч. 1,10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
До суду не надано доказів визнання протиправним або скасування даних рішень відповідача, а тому посилання представника позивача на нікчемність даних рішень відповідача є необґрунтованими та передчасними.
Щодо посилання представника позивача на звуження відповідачем права громадян, які визначені Конституцією і законами України, зокрема, шляхом зміни норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам (до 0,3 га), які визначені у ст. 121 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про особисте селянське господарство", слід заз0начити наступне.
Так, п. б, ч.1 ст.121 ЗК України, ч.1 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" визначено лише максимальний розмір земельних ділянок для безоплатної передачі громадянам у власність.
Будь якого обмеження щодо мінімального розміру земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства при передачі у власність громадянам чинним законодавством України не встановлено, а тому посилання представника позивача на звужування відповідачем прав громадян є необґрунтованими.
Стосовно посилання представника позивача на дискримінаційний підхід при прийняття оскаржуваного рішення відповідачем, а саме надання переваг громадянам за певною ознакою (статусом), які не визначені спеціальним законом, що є очевидною дискримінацією, суд зазначає наступне.
Так, ч.7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003р., № 742-IV громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, встановлених статтею 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства.
Представником позивача не надано доказів, що оскаржуване рішення та рішення відповідача від 19.04.2019р. №97, від 18.03.2020р. №277 містять положення про заборону в отримані позивачем в подальшому земельної ділянку в межах норм встановлених п."б" ч.1 ст.121 ЗК України, ч.1 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство", в разі реалізації свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, в порядку встановленому ч.7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство".
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач не позбавлений права на збільшення земельної ділянки в межах норм, встановлених статтею 121 ЗК України, а тому відсутні ознаки дискримінації позивача при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем.
З огляду на викладене, суд зазначає, що п. 49 рішення Добровеличківської селищної ради "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" №267 від 18.03.2020року, відповідає вимогам встановленим ч.2 ст.2 КАС України, є правомірним, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вказаного пункту рішення задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.11.2019року та прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області за рахунок земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3521755100:02:000:9118 є похідними вимогами від первинної позовної вимоги, а тому також задоволенню не підлягають.
Висновки, викладені в постановах Верховного Суді та рішеннях Європейського Суду, на які посилається представник позивача, не суперечать висновкам суду зробленим за результатами розгляду даної адміністративної справи.
Судові витрати, які підлягають стягненню на користь відповідача - відсутні.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2020 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко