31 серпня 2020 року справа №320/4223/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області по розрахунку пенсії ОСОБА_1 із обчисленням страхового стажу - 36 років 6 місяців 27 днів із зменшенням оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% протиправним та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 із обчислення страхового стажу 37 років, 11 місяців, 12 днів і застосуванням оцінки одного року страхового стажу 1,35% в межах позовної давності.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем помилково було обчислено страховий стаж позивача - 36 років 6 місяців 27 днів. На думку позивача, перерахунок його пенсії повинен бути здійснений із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу -1,35%, оскільки застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1%, є обмеженням та зменшенням розміру пенсії, що призводить до звуження змісту та обсягу прав позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 25.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі без проведення судового засідання.
Відповідач проти позову заперечував, подав до суду письмовий відзив, де зазначив, що відповідно до законодавства за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Тому, відповідач вважає, що призначена позивачу пенсії з урахуванням коефіцієнта трудового стажу 1%, відбулось на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.
8 квітня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, вказавши на неправильність розрахунку відповідачем коефіцієнту страхового стажу. Відповідач надав відповідь датовану 15.04.2020 року, в якій наполягає на правильності обчислення страхового стажу - 36 років 6 місяців 27 днів, коефіцієнт стажу -0,36500.
ОСОБА_1 вважає, що з таким розрахунком відповідача погодитись неможливо, тому звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.
Згідно із записами трудової книжки та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 37 років, 11 місяців, 12 днів за наступним розрахунком:
1. Навчання ГПТУ-15 01.09.1969 р,-20.071970 р.
2. Завод вимірювальної апаратури «Буревісник» - 24.07.1970 р. - 15.05.1971 р.
3. Служба в Збройних Силах - 20.05.1971 р. - 18.05.1973 р.
4. Київський завод напівпровідникових приладів - 17.08.1973 р. - 29.07.1988 р.
5. Завод залізобітонних виробів № 4 тресту Буддеталь - 01.08.1988 р. - 31.07.199р.
6. Науково-виробниче об'єднання «Микропроцессор» завод «Квазар» - 20.08.1991 р. 30.04.1992 р.
7. Лепковський рибколгосп ім. 40 річчя Жовтня - 14.04.1992 р.- 01.04.1993 р.
8. Мале підприємство «Степ» - 02.04.1993 р. - 20.03.1995 р.
9. ТОВ «Торгтранс» -22.09.1995 р.-30.12.1996 р.
10. ТОВ «Мрія-І» -06.01.1997 р.-05.01.1998 р.
11. Загальноосвітня середня школа№ 301 в м. Києві -26.05.1998 р,- 15.10.2008 р.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд висновує, що розрахунок стажу позивача, виходячи із 36 років 6 місяців 27 днів, відповідачем зроблений помилково. Також, суд вважає неправомірним застосування відповідачем зменшення його коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням оцінки величини одного року з 1,35% до 1 % враховуючи наступне.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 наведеного Закону коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс)/(100 % х 12), де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.
Відповідно до абз.1 п.4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка набрала чинності з 11 жовтня 2017 року) пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно з абз.1 п.4-4 Прикінцевих положень наведеного Закону з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що п.4-3 Прикінцевих положень Закону врегульовано питання перерахунку призначених до 01 жовтня 2017 року пенсій за Законом, який здійснюється органами Пенсійного фонду України самостійно.
Водночас, приписами п.4-4 Прикінцевих положень Закону регламентовано питання застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, при призначенні пенсії у період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
В той же час, згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
За таких обставин, беручи до уваги, що внаслідок набрання чинності Законом України №2148-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відбулось зниження величини оцінки одного року страхового стажу, з урахуванням якого здійснюється розрахунок розміру пенсії позивача, що має наслідком звуження набутих ним соціальних гарантій, суд дійшов висновку, що застосовуючи при перерахунку пенсії позивача величину оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%, замість 1,35%, що була встановлена на момент призначення позивачу пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відбулось внаслідок порушення конституційного принципу дії норми в часі, закріпленого у ч. 1 ст.58 Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», якими внесено зміни в частині перерахування з 01 жовтня 2017 року пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% не визначено його зворотну дії в часі, у зв'язку з чим відповідачем протиправно зменшено оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1%.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій. Водночас, доводи відповідача, викладені у відзиві, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При звернені з даним позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., отже вказані витрати підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) по розрахунку пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) із обчисленням страхового стажу - 36 років 6 місяців 27 днів із зменшенням оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% протиправним.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) перерахувати пенсію ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) із обчислення страхового стажу 37 років, 11 місяців, 12 днів і застосуванням оцінки одного року страхового стажу 1,35%.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.