ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 серпня 2020 року м. Київ № 640/3042/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Семеняці А.Р., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду та клопотання про поновлення строків звернення до суду в адміністративній справі
за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» (01001,
м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8-а)
до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська,
11г)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
зобов'язання вчинити дії, -
за участю:
представника позивача - не прибув,
представника відповідача - Демченко С.В.,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк» Хрещатик» з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС, у якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників №0000434303 від 20 травня 2016 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до адміністративного суду. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, а саме за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
На думку представника відповідача, ПАТ «КБ «Хрещатик» звернулося зі скаргою до ДФС України 30 травня 2016 року №44-11/3272, а рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 28 липня 2016 року №162201/6/99-99-99-11-01-02-28 податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2016 року №0000434303 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. При цьому, позивач звернувся до суду із позовом лише 10 лютого 2020 року, тобто з пропуском строку, визначеного пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.
Представник позивача подав до суду заперечення на клопотання представника податкового органу про залишення позовної заяви без розгляду, в яких зазначив, що з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3021/18, яке набрало законної сили 28 березня 2019 року, позбавлено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» процесуальної дієздатності на представлення інтересів ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегувати в цьому повноваження іншим особам. Тобто, в період з 19 січня 2017 року по 19 червня 2019 року у представників ПАТ «КБ «Хрещатик» були відсутні повноваження на оскарження податкового повідомлення-рішення.
Вирішуючи вказане клопотання представника відповідача, суд виходить з наступного.
При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 5619 статті 56 Податкового кодексу України визначено те, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Згідно з пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Аналізуючи викладені вище норми, суд дійшов до висновку про те, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальними строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками визначеними, зокрема, частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведені вище пункти 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України регулюють ті самі правовідносини, однак по різному унормовують ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному.
Суд вважає, що в даному випадку слід керуватися правилами пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, та застосовувати до даного спору більш тривалий строк для звернення до суду - 1095 днів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.02.19 у справі №813/4921/17.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (провадження №К/9901/16396/19), суд зазначає, що в межах розгляду зазначеної справи надано висновок застосування спеціальних строків звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням сум грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення. Зокрема, суд прийшов висновку, що положення Податкового кодексу України не поширюються на правовідносини щодо обрахунку строків звернення до суду з позовами про оскарження рішення контролюючого органу про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При оскарженні таких рішень податкового органу варто застосовувати правила статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Водночас, суд враховує доводи представника позивача про пропуск строку на звернення до адміністративного суду.
Керуючись положеннями ст.ст. 122, 123, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про залишення адміністративного позову без розгляду.
Поновити Публічному акціонерному товариству «Комерційний Банк «Хрещатик» строк на звернення до адміністративного суду як такий, що пропущений з поважних причин.
Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Б. Федорчук