Справа № 420/8272/20
01 вересня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу,-
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати пункти 1,2 та 3 наказу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України №213 від 16.07.2020 в частині наказу:
- командиру військової частини НОМЕР_1 наказано обліковувати встановленим порядком у книзі обліку нестач військової частини НОМЕР_1 шкоду на загальну суму 1 349 044,72 грн, завдану державі внаслідок посадки ака «Скадовськ» на мілину 18.07.2017 року в районі річки Дунай;
- командиру військової частини НОМЕР_2 забезпечити притягнення старшого мічмана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму 1 349 044,72грн за шкоду, завдану державі внаслідок посадки ака «Скадовськ» на мілину 18.07.2017 року в районі річки Дунай;
- начальнику адміністративного відділу штабу Командування Військово-Морських Сил
Збройних Сил України у термін до 17.07.2020 направити копію матеріалів службового розслідування до військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України.
Частиною1 ст.171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Позов не відповідає вказаним вимогам.
Згідно зі ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
П.19 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Проте позивач не наводить обґрунтувань порушення його прав такими положеннями оскаржуваного наказу яким наказано командиру військової частини НОМЕР_1 обліковувати встановленим порядком у книзі обліку нестач військової частини НОМЕР_1 шкоду на загальну суму 1 349 044,72 грн, завдану державі внаслідок посадки ака «Скадовськ» на мілину 18.07.2017 року в районі річки Дунай.
Між тим, механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку, зокрема, за військовими частинами, і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна регламентований Інструкцією з обліку військового майна у Збройних Силах України, якою передбачено ведення у фінансово-економічному органі військової частини - у книгу обліку нестач встановленої форми. Виявлена нестача військового майна записується у книгу на підставі наказу командира військової частини.
Тобто оскаржуваний наказ в цієї частині виданий на виконання Інструкції щодо обліку військового майна та його нестачі. Позивач не зазначає, яким чином вказані положення порушують його права, враховуючи, що сам факт події посадки ака «Скадовськ» на мілину 18.07.2017 року в районі річки Дунай та наявність у зв'язку з цим шкоди військовому майну позивач не заперечує.
Крім того, питання проведення службового розслідування регламентовані Порядком проведення службового розслідування, затвердженого наказом МОУ від 21.11.2017 року, якій визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів).
Відповідно до пунктів 1-3 розділу VІ (Прийняття рішення за результатами службового розслідування) за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.
Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Таким чином, вказані положення відрізняють доручення щодо підготовки наказу про притягнення до відповідальності та сам наказ про притягнення до відповідальності.
Наказ №213 від 16.07.2020 за результатами службового розслідування в частині, яка оскаржується позивачем виходячи з його змісту і є дорученням відповідним командирам військових частин на прийняття рішень, тобто вказаний наказ не відповідає вимогам акту індивідуальної дії, оскільки безпосередньо для позивача не містить обов'язкових приписів, а є передумовою для його видання.
У той же час згідно автоматизованої системи діловодства суду в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч. НОМЕР_3 від 17.07.2020 № 46, яким позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності та стягнуто 1 349 044,72 грн. (справа №420/7879/20, суддя Завальнюк І.В., провадження по справі відкрито ухвалою суду від 21.08.2020 року). Саме вказаний наказ є актом індивідуальної дії та містить для позивача обов'язкові приписи.
Також позивач не наводить мотивів з яких вважає, що доручення направити матеріали службового розслідування до військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України є дією для оскарження у розумінні КАС України..
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписоміз зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем не виконані вимоги ст.94 КАС України щодо письмових доказів наданих до позову
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, якій вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11. 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу,- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позову та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва