Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua
01.09.2020
3/394/242/20
394/646/20
01 вересня 2020 року Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Запорожець О.М.
розглянувши матеріали, які надійшли від Новоархангельського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася, проживаючого АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
05.08.2020 року поліцейським СРПП Новоархангельського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130КУпАП відносно ОСОБА_1 , зокрема в протоколі зазначено, що останній 2020 року близько 01.05 год. на автошляху Новоархангельськ-Миргород керував мопедом «Альфа» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння запах алкоголю з ротової порожнини нестійка хода не виразна мова, від проходження огляджу на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 надав суду пояснення в яких зокрема зазначив, що в вечірній час близько 01.00 год. 05.08.2020 року, він зі своїм другом ОСОБА_2 на мопеді, який належить його батькові поїхали на автозаправну станцію «Рур Групп» для того, щоб залити пальне. За кермом мопеда був його друг ОСОБА_2 , оскільки він не міг керувати транспортним засобом, так як перед цим пошкодив руку та ногу. На зворотньому шляху, не доїжджаючи до с. Кальниболот, мопед заглох та потухло в ньому світлове освітлення. Після чого друг пішов шукати транспортний засіб, яким би можливо було б транспортувати мопед додому, а він залишився на узбіччі дороги біля мопеду. Через деякий час до нього під'їхали працівники поліції, які, не представившись, почали в нього вимагати документи, підтверджуючі власність на транспортний засіб, а саме на мопед Альфа та посвідчення водія. Потім почали з'ясовувати чи перебуває він в стані алкогольного сп'яніння, чи ні. Він пояснив їм, що алкогольних напоїв не вживав та не керував вказаним вище транспортним засобом. Працівники поліції почали пропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння з застосуванням приладу «Драгер», або в Новоархангельській ЦРЛ. Він не погодився, оскільки не перебував у стані алкогольного сп'яніння та взагалі не керував зазначеним транспортним засобом. Вважав, що претензії працівників поліції не мали правового підґрунтя. Йому не було роз'яснено прав та не запропоновано на правову допомогу з боку захисника. Він взагалі не зрозумів дій працівників поліції в зв'язку з чим і відмовився надавати письмові пояснення. Коли під'їхали працівники поліції були відсутні свідки. Свідків працівники поліції запросили набагато пізніше в часі. Також йому не було роз'яснення в чому полягає продуття алкотестеру «Драгер» і що ним встановлюється. Пізніше прийшов його друг ОСОБА_3 та працівники поліції віддали йому мопед. Протягом двох років він взагалі не вживає спиртних напоїв, навіть слабоалкогольних. Запевняв суд, що адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не вчиняв, просив визнати його не винним.
Працівник поліції ОСОБА_4 пояснив, що він працює поліцейським СРПП Новоархангельського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області. 05.08.2020 року перебував на чергуванні в наряді ГРПП. Близько 1 год. 40 хв. рухався патрульним автомобілем в напрямку с. Кальниболот Новоархангельського району. Помітив світло транспортного засобу, яке потім згасло. Під'їхавши, помітив мопед «Альфа», д.н.з. НОМЕР_2 , біля якого стояла особа чоловічої статі, яким виявився громадянин ОСОБА_1 , в якого були явні ознаки сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова. Після чого ним було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на місці продути алкотестер «Драгер», або пройти медичний огляд в Новоархангельській ЦРЛ, але ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Відеозапис здійснювався на бодікамеру, яка фіксує події у вбудований накопичувач, після чого з нього записується відеозапис на диск. Оригіналу даного запису не збереглося. Відео з реєстратора відсутнє.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що в вечірній час близько 01.00 год. 05.08.2020 року, він зі своїм другом ОСОБА_5 на мопеді, який належить його батькові поїхали на автозаправну станцію «Рур Групп» в смт Новоархангельськ для того, щоб залити пальне. За кермом мопеда був він, оскільки ОСОБА_6 не міг керувати транспортним засобом, так як перед цим пошкодив руку та ногу. На зворотному шляху, не доїжджаючи до с. Кальниболот, мопед заглох та потухло в ньому світлове освітлення. Після чого він пішов шукати транспортний засіб, яким би можливо було транспортувати мопед додому, а ОСОБА_1 залишився на узбіччі дороги біля мопеду. Коли він повернувся, то біля мопеда стояли працівники поліції. Після цього вони добралися додому в с. Кальниболот.
Заслухавши пояснення порушника, працівника поліції, свідка та дослідивши матеріали адміністративної справи суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку приходить до наступного висновку.
Ст. 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ч. 1 ст. 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах, і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ст. 245 КУпАП наголошує на тому, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
В ст. 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості.
Диспозиції сформульованих у ст. 130 КУпАП норм - є банкетні, тобто норми права, які не містять певних правил поведінки, зазначені правила встановлюються органами держави.
Зазначені в ній порушення (правила поведінки) регламентуються в Правилах дорожнього руху України.
В пункті 2.5 ПДР України наголошується, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Даний пункт ПДР інкримінуються в порушення ОСОБА_1 .
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо нашої ситуації, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП характеризується наявністю прямого умислу, тобто психічне ставлення особи до вчинюваних нею дій, а саме вжиття алкогольних та керування транспортним засобом.
Суб'єктом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є фізичні особи, які керують транспортними засобами, як при наявності водійського посвідчення так і при його відсутності.
Зокрема, ознаками знаходження особи у стані алкогольного сп'яніння можуть бути, запах алкоголю з рота, нестійкість ходи, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає виниклій обстановці або повідомлення осіб, про вжиття алкогольних напоїв правопорушником.
Згідно із положенням ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналізуючи вищезазначені норми матеріального та процесуального права, приходжу до наступного висновку, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчиняється виключно умисно, тобто особа усвідомлює характер вчинюваних нею протиправних дій.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В розрізі поняття ст. 1 Закону України «Про поліцію» Національна поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Завданнями поліції відповідно до ст. 2 Закону України «Про поліцію» є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої
Ст. 3 Закону України «Про поліцію» наголошує на тому, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
В п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху . В ч. 2 зазначеної статті наголошується, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Частинами 1 та 2 ст. 254 КУпАП визначено, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені особи органів поліції уповноважені складати протоколи за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ст. 256 КУпАП визначено зміст протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ і до нього висуваються певні вимоги, вказані у зазначеній нормі процесуального права. Зокрема, відповідно до змісту протоколу посадова особа повинна вказати інші відомості, необхідні для вирішення справи, зокрема ними є зазначення, що проводився відеозапис та на який (які) технічний засіб, зазначеного поліцейським не виконано. З матеріалів доданих до протоколу вбачається, що працівник поліції долучив диск - відео хоча на момент його складання зазначеного носія у нього не було, оскільки, як пояснив працівник поліції, відеозапис здійснювався на бодікамеру, які зокрема фіксують події у вбудований накопичувач.
Відповідно до розділу ІІ пунктів 1, 4, 5, 8, 9 п.п.7, 12 інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 р. за № 1496/27941 складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції. У разі вчинення адміністративного правопорушення особами, які досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, уповноважені на те посадові особи органів поліції складають протокол про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення , на якому проставлено відповідні серію та номер. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення). Протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.
Згідно ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Відповідно до розділу І пункту 2, розділу ІІ пункту 5, розділу ІІІ пунктів 1, 2, розділу VІІ інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року № 1026, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року за № 28/3299 застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото - і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції. За фактами втрати або пошкодження портативного відеореєстратора чи карти пам'яті, відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА складових стаціонарних та автомобільних систем, призначається та проводиться службове розслідування в установленому законодавством порядку.
Перегляд наданих суду відео файлів подій відбувався в присутності працівника поліції та правопорушника, при цьому останній вказав на те, що працівники поліції вибірково зафіксували події того дня, і не всі записи надали суду. Разом з тим працівник поліції вказав, що на даний час оригіналу запису не збереглися. Відео з реєстратора відсутнє.
З огляду на викладене, суд констатує наступне, що працівник поліції при складанні протоколу не дотримався положень інструкції та вимог ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу, зокрема суд вказує на те, що працівник поліції не вказав, що проводилось фіксування події відповідними технічними засобами (зокрема це не повідомлялось і правопорушнику), не вручив копію протоколу про адміністративне правопорушення правопорушнику.
З матеріалів адміністративної справи, щодо ОСОБА_1 слідує, що працівниками поліції відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення та опитано двох свідків, які вказували на те, що останній відмовився від продуття алкотестеру «Драгер» та проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у Новоархангельській ЦРЛ, крім того свідки зазначили що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомлення з останнім.
В пунктах 2, 3, 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженого спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
В пункті 8 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженого спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/278 визначено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Тобто з цього пункту слідує, що працівник поліції в разі відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів повинен скласти направлення відповідно до встановленої в інструкції форми, ознайомити з ним водія, або зафіксувати факт відмови від ознайомлення. Зазначений документ відсутній у матеріалах адміністративної справи.
В п. 1. 10 ПДР України дано поняття водія, зокрема ним є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
З даної норми випливає, що огляд на стан сп'яніння можливо проводити тільки щодо особи, яка керує транспортним засобом.
Примушування до проходження медичного огляду на стан сп'яніння не у визначений вказаними статтями спосіб є прямим втручанням в особисте життя особи (ст. 301 ЦК України).
З аналізу пояснень учасників, матеріалів адміністративної справи, переглянутих відеофалів - досліджених детально, обґрунтовано, виважено та у відповідності із зазначеними нормативно правовими актами, слідує що 05.08.2020 року на автошляху Новоархангельськ-Новомиргород працівники поліції під'їхали на службовому автомобілі до мопеду «Альфа», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , біля якого знаходився ОСОБА_1 та без повідомлення причин і підстав запропонували останньому пройти на місці огляд на стан сп'яніння. При цьому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки не керував зазначеним транспортним засобом. Після чого працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення та опитали двох свідків.
При цьому з відомостей, які наявні в матеріалах справи (а також переглянутих відео файлів), не вбачається, що порушнику роз'яснювались права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, зазначене є наслідком порушення його права на захист, що регламентованого у ст. 59 Конституції України. Зазначені дії працівників поліції, як зазначено вище не відповідали положенням закону та обґрунтовано в чому саме полягала невідповідність.
Ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд на виконання положень зазначеної статті всебічно, об'єктивно та неупереджено дослідив всі матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 .
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим суд відмічає, що доказ повинен бути відносним та допустимим. Відносний доказ - це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. Допустимим доказом є доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами.
Докази, отримані працівниками поліції відносно ОСОБА_1 не можуть визнаватись відносними, оскільки не відтворюють фактичні обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та допустимими, оскільки отримані з порушенням норм процесу та інструкцій та вичерпана можливість їх отримання.
В розрізі поняття ст. 251 КУпАП суд констатує, що працівники поліції діяли не в межах та не у спосіб визначений КУпАП та зазначеною вище інструкцією, зокрема на це вказує те, що ними не було складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не ознайомлено порушника с протоколом про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 256 КУпАП), не роз'яснено порушнику права (ст. 63 Конституції України, ч. 4 ст. 256, ст. 268 КУпАП), не вручено йому копії протоколу про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого (ч. 2 ст. 254 КУпАП) всі ці обставини вказують на те, що для притягнення особи в правовому полі повинно бути вчинено низку визначених законом дій.
Суд констатує, основний факт, що не складення працівником поліції направлення на проходження огляду на стан сп'яніння не може в подальшому утворювати склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 та вказувати про наявність факультативних ознак об'єктивної та суб'єктивної сторони.
Пояснення свідків з приводу знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не можуть вважатись доказом оскільки свідки не є уповноваженим на те законом особами, які визначають при візуальному контакті стан в якому перебуває особа, також вони не уповноваженими особами констатації факту відмови порушника від проходження медичного огляду, вони можуть підтвердити даний факт лише при наявності направлення складеного працівником поліції та засвідчити це своїми підписами в зазначеному документі.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130
КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння та відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння може бути, тільки як наслідок керування транспортним засобом та констатація цього факту після зупинки компетентними органами. Під керуванням транспортним засобом, на думку суду, потрібно розуміти вчинення певних послідовних дій з метою приведення транспортного засобу до руху (завод двигуна, включення передачі, початок руху) аж до його зупинки, тобто щоб керувати транспортним засобом потрібно на ньому рухатись (привести в дію) і тільки тоді починається виконуватись об'єктивна сторона адміністративного правопорушення визначеного ст. 130 КУпАП. В інших випадках (знаходження біля транспортного засобу, ремонтування транспортного засобу, сидіння на ньому, штовхання транспортного засобу тощо) виключається відповідальність за керування у стані алкогольного сп'яніння та за відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та його під час керування (або після) було зупинено працівниками поліції.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що матеріалами адміністративної справи не встановлено того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, отже на думку суду відсутні суб'єктивна та об'єктивна сторони зазначеного правопорушення, які є обов'язковими складовими будь-якого адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, на переконання суду, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підстава закриття в справі про адміністративне правопорушення у разі відсутності складу адміністративного правопорушення регламентована в п. 1 ст. 247 КУпАП.
У зв'язку із закриттям провадження у адміністративній справі судові витрати відносяться за рахунок держави.
Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 8, 19, 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про національну поліцію», інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 р. за № 1496/27941, інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року № 1026, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року за № 28/3299, інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 1, 7, 9, 10, 130 ч. 1, 245, 247 п. 1, 251, 254, 255, 256, 266, 276, 280, 283, 284 КУпАП,-
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти з дня її винесення.
Суддя: