Справа № 163/2360/20
Провадження № 3/163/1846/20
28 серпня 2020 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.
з участю секретаря Семенюк К.М.,
представника Волинської митниці Держмитслужби Крижановської О.В.,
особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 0618/20500/20 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку Республіки Польща, що проживає по АДРЕСА_1 , тимчасового проживає по вулиці , волонтера, закордонний паспорт ,
ОСОБА_1 , яка 02.04.2019 року через митний пост "Краковець" Львівської митниці ДФС увезла автомобіль "Ніссан", польський номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 02.04.2020 року, перевищила строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 15.07.2020 року на митному посту "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби, чим вчинила правопорушення, передбачене за ч.6 ст.481 МК України.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення повністю стверджена її зізнанням в суді та матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягами з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби, письмовими поясненнями порушниці, службовою запискою.
Щодо відповідальності ОСОБА_1 вбачаються підстави для такого висновку.
Вона вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил і щиро кається у вчиненому, про що свідчать визнавальні показання під час складання протоколу.
На утриманні вона має 2 неповнолітніх дітей, займається в Україні волонтерською діяльністю, спрямованою на допомогу неповносправним особам. Причиною порушення строку вивезення транспортного засобу, серед іншого, стало введення протиепідемічних заходів у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби Cоvid-19 та невеликий водійський стаж порушниці. В судовому засіданні ОСОБА_1 заявила про готовність вивезти транспортний засіб в будь-який час після судового розгляду.
Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
Аналіз доказів і встановлених фактичних обставин справи (причини вчиненого правопорушення; сукупність пом'якшуючих відповідальність обставин та відомості про особу порушниці) свідчать про те, що від дій ОСОБА_1 тяжкі шкідливі для держави наслідки не настали.
З огляду на зазначені обставини та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 000 або конфіскації транспортного засобу, що передбачено санкцією ч.6 ст.481 МК України як адміністративне стягнення, в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушниці і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".
Отже, вчинені ОСОБА_1 дії є малозначними, а накладення на неї стягнення не відповідатиме суспільній шкідливості вчиненого.
Згідно зі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, уповноважений розглядати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Таким чином, встановлено підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
При цьому слід зауважити, що таке звільнення не звільняє особу від обов'язку вивезення транспортного засобу за межі митної території України.
На підставі положень п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, звільнити на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю і обмежитись усним зауваженням.
Провадження в справі закрити.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.С.Чишій