19 серпня 2020 року Справа № 160/5392/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОзерянської С.І.
за участі секретаря судового засіданняЗакопай А.Р.
за участі:
позивача представника позивача представника відповідача Щербини В.Л. Захарова С.К. Перекорінського І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
11.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, у якій просить визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19.05.2016 року № Р-223/0/3-16 «Про перейменування топонімів у населених пунктах області» в частині пункту 35 Додатку 2 згідно якого перейменуванню підлягає вулиця Щербини в Індустріальному районі м. Дніпро на вул. М. Міхновського.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що згідно пункту 35 Додатку 2 до розпорядження Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19.05.2016 року № Р-223/0/3-16, прийнятим на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», перейменовано вул. Щербини у Індустріальному районі м. Дніпро на вул. М. Міхновського. Серед мешканців міста та безпосередньо мешканців житлового масиву Лівобережний-3 існує тверде переконання того, що вулиця Щербини названа на честь Героя Соціалістичної праці старшого вальцювальника сортопрокатного цеху заводу ім. Петровського М.Г. Щербини. У інституті національної пам'яті відсутні дані про ОСОБА_2 , який приймав участь у штурмі Зимового палацу. Таким чином, ОСОБА_2 не має жодного відношення до комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки, передбачених статтями 3 та 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Дані обставини щодо історичної постаті ОСОБА_2 , що приймав участь у штурмі Зимового палацу не є загальновідомими, а тому потребують додаткового доказування. Крім цього, жодних відомостей про перейменування вулиці Щербини мешканцям цієї вулиці відомо не було. На офіційному Інтернет-порталі Дніпропетровської обласної державної адміністрації відсутні будь-які відомості про проведення громадських слухань, а також про те, що думкою мешканців хтось цікавився. Розпорядження щодо перейменування вулиць не може не зачіпати інтереси громадян та інтереси позивача. Перед винесення оскаржуваного розпорядження, його зміст не підлягав правовій експертизі органу юстиції, що на думку позивача, є порушення порядку його прийняття.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 року позовну заяву було повернуто позивачу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем 06.03.2020 року надано відзив на позовну заяву.
Так, відповідач проти позову заперечує та зазначає, що розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.02.2016 року № Р-69/0/3-16 "Про робочу групу з питань контролю за станом виконання на території Дніпропетровської області Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" було утворено робочу групу з питань контролю за станом виконання на території Дніпропетровської області Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". В рамках робочої групи утворено історико-краєзнавчу та інформаційно-аналітичну секцію (протокол № 1), завданням якої був аналіз існуючих назв об'єктів топоніміки населених пунктів області, виявлення назв об'єктів топоніміки, що містили символіку комуністичного тоталітарного режиму, підготовка пропозицій щодо нових назв зазначених вище об'єктів топоніміки та винесення їх на розгляд робочої групи. За результатами проведеної роботи членами робочої групи було підготовлено та затверджено перелік об'єктів топоніміки населених пунктів області, які повинні були бути перейменовані розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. З урахуванням проведеної роботи, на виконання статті 7 Закону № 317- VIII, головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації, було прийнято розпорядження № Р-223/0/3-16 від 19.05.2016 року "Про перейменування топонімів у населених пунктах області", відповідно до пункту 35 Додатку 2 якого, перейменуванню підлягає вулиця Щербини в Індустріальному районі м. Дніпро на вул. М.Міхновського. Так, за інформацією управління організаційної роботи та взаємодії з громадськістю Дніпропетровської обласної державної адміністрації (лист від 28.02.2020 № 73/0/89-20), учасник штурму Зимового палацу та Герой соціалістичної праці старший вальцювальник сортопрокатного цеху заводу імені Петровського ОСОБА_2 є однією і тією же особою. Також, було встановлено, що ОСОБА_2 брав безпосередню участь у встановлені радянської влади: був комендором на крейсері "Аврора" і брав участь в арешті старого командування крейсера, штурмував Зимовий палац у Петрограді 25 жовтня 1917 року, зокрема, стріляв по палацу, був учасником Жовтневої революції та Громадянської війни, охороняв штаб Жовтневої революції - Смольний. Враховуючи зазначену інформацію, вулицю Щербини було включено секцією до переліку назв об'єктів топоніміки населених пунктів області, що містили символіку комуністичного тоталітарного режиму та підлягали перейменуванню. У подальшому даний перелік назв об'єктів топоніміки, включно з вулицею Щербини , був погоджений з Українським інститутом національної пам'яті (листи Українського інституту національної пам'яті № 01/1094 від 26.04.2016 та № 01/1225 від 16.05.2016). Слід також підкреслити, що архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради було надано копію рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 31.10.1986 року № 588 "О наименовании улиц в микрорайоне Левобережный-3", додаток до якого містить стислу біографічну довідку про ОСОБА_2 та підтверджує зазначену вище інформацію про його участь у революційних подіях 1917 - 1920 років та встановленні радянської влади. Таким чином, доводи позивача про найменування вулиці на честь Героя соціалістичної праці старшого вальцювальника сортопрокатного цеху заводу імені Петровського ОСОБА_2 є обґрунтованими, проте не відміняють факту участі даної особи у штурмі Зимового палацу, та вшанування його пам'яті шляхом найменування вулиці, саме через участь у штурмі Зимового палацу, що стало початком більшовицького (комуністичного) злочинного режиму, в тому числі й на теренах України.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні 19.08.2020 року вимоги позовної заяви підтримали повністю та просили їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 19.08.2020 року проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги адміністративного позову і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.02.2016 року Головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження № Р-69/0/3-16 "Про робочу групу з питань контролю за станом виконання на території Дніпропетровської області Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" утворено робочу групу, затверджено її склад та план заходів.
Згідно листа Українського інституту національної пам'яті від 26.04.2016 року № 01/1094, з наданого Дніпропетровською обласною державною адміністрацією списку топонімів (лист від 26.04.2016 року № 26-1959/0/2-16), перейменуванню підлягає, зокрема, топонім Щербини.
28.04.2016 року на засіданні робочої групи з питань контролю за станом виконання на території Дніпропетровської області Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" прийняте рішення затвердити підготовлений історико-краєзнавчою та інформаційно-аналітичною секцією перелік об'єктів топоніміки населених пунктів області, що повинні бути перейменовані відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", а також пропозиції щодо нових назв зазначених вище об'єктів топоніміки. Крім того, прийняте рішення підготувати проект розпорядження голови облдержадміністрації «Про перейменування топонімів у населених пунктах області», враховуючи затверджений перелік об'єктів топоніміки населених пунктів області, що повинні бути перейменовані відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та пропаганди їх символіки», пропозиції щодо нових назв зазначених вище об'єктів топоніміки, а також рекомендації Українського інституту національної пам'яті.
Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19.05.2016 року № Р-223/0/3-16 "Про перейменування топонімів у населених пунктах області", перейменовано об'єкти топоніміки, зокрема й вулицю Щербини у Індустріальному районі м. Дніпро на вул. М.Міхновського.
Незгода позивача з перейменуванням вулиці Щербини в Індустріальному районі м. Дніпро стала підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
09 квітня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" , яким, зокрема, засуджено комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.
Строки та повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій щодо здійснення в установленому порядку перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, а також інших географічних об'єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму встановлено пунктом 6 статті 7 Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
Згідно з абзацом 1 пункту 6 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку здійснити демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», у разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
Абзацом 4 пункту 6 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» встановлено, що у разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
Відповідно до пункту 7 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку провести громадські слухання та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
Згідно із пунктом 8 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», Верховна Рада України у тримісячний строк, який обчислюється з дня закінчення строку, визначеного пунктом 7 цієї статті Закону, приймає рішення про перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, з урахуванням пропозицій, поданих Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті. У разі якщо протягом строку, встановленого пунктом 7 цієї статті Закону, пропозиції щодо перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, не були подані до Верховної Ради України, відповідне рішення про перейменування таких населених пунктів та районів приймається Верховною Радою України на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
При цьому, відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» розділ VII "Заключні положення" Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190) доповнити двома абзацами такого змісту:
"У разі якщо протягом строку, визначеного абзацами першим і другим пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", сільські, селищні, міські ради або сільські, селищні, міські голови населених пунктів на території відповідної області в установленому Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" порядку не здійснять перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
Отже, органи місцевого самоврядування повинні у шестимісячний строк з дня набрання чинності Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», тобто з 21.05.2015 року до 22.11.2015 року включно, в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
У разі якщо протягом зазначеного строку міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування таке рішення у формі розпорядження приймається міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, тобто до 23.02.2016 включно.
У разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим цього пункту, тобто до 24.05.2016 року включно.
Таким чином, у разі не перейменування сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму в строки, встановлені абзацом 2 пункту 6, таке перейменування зобовязаний здійснити голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у формі розпорядження.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19.05.2016 року № Р-223/0/3-16 «Про перейменування топонімів у населених пунктах області» було видано у межах строків, встановлених абзацом 4 пункту 6 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що відповідач в обґрунтування необхідності перейменування вулиці Щербини вказує, що з наступних джерел: ОСОБА_2 : (1896 г. - 1964 г.) // Шевченко С.Н. Трудовая слава Днепропетровщины / С.Н. Шевченко ; С. Н. Шевченко, Е. Д. Кучеров , С. В. Дорошев . - Днепропетровск : Лира, 2013. - С. 301-302 ; Уваров П. В . На ходовом мостике. - 2-е изд. - К.: Политиздат Украины , 1987. -266 с. (http://militera.lib.ru/memo/russian/uvarov_pv/20.html); було встановлено, що ОСОБА_2 брав безпосередню участь у встановленні радянської влади: був комендором на крейсері "Аврора" і брав участь в арешті старого командування крейсера, штурмував Зимовий палац у Петрограді 25 жовтня 1917 року, зокрема, стріляв по палацу, був учасником Жовтневої революції та Громадянської війни, охороняв штаб Жовтневої революції - Смольний.
Також, згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 31.10.1986 № 588 "О наименовании улиц в микрорайоне Левобережный-3” вул. Щербини названо на честь героя Соціалістичної праці, учасника штурму Зимового палацу ОСОБА_2 .
Крім цього, до вказаного рішення додана біографічна довідка ОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_2 напередодні жовтня був направлений на крейсер «Аврора». В пам'ятну ніч 25 жовтня революційні моряки штурмували Зимовий палац. В ту ніч ОСОБА_2 був поранений у ногу. Після виходу з госпіталя ніс службу по охороні штабу Жовтневої революції - Смольного.
Разом з тим, враховуючи вимоги Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» щодо обов'язкового перейменування вулиць, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, суд вважає, що назва вулиці Щербини містить символіку комуністичного тоталітарного режиму з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту "є" пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
Зазначені найменування не можуть присвоюватися об'єктам топоніміки, а по вже існуючих об'єктах - такі об'єкти мали бути перейменовані.
Враховуючи, що вул. Щербини була названа на честь особи, яка була активним учасником подій Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року та брала участь у встановлені радянської влади, на відповідача був покладений обов'язок перейменувати вказаний топонім.
Слід зазначити, що під час прийняття рішення було враховано наявність інформації Українського інституту національної пам'яті від 26.04.2016 року № 26-1959/0/2-16), рішення від 28.04.2016 року робочої групи з питань контролю за станом виконання на території Дніпропетровської області Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"
Щодо доводів позивача про відсутність громадських слухань, суд зазначає наступне.
Так, в судовому засіданні встановлено, що Дніпропетровською обласною державною адміністрацією не було проведено громадських обговорень щодо перейменування вул. Щербини.
При цьому, згідно із абзацом 4 пункту 6 статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», розпорядження голови обласної державної адміністрації про перейменування приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
В свою чергу, частина 5 статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» передбачено, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу. Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульований Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 989 (далі Порядок № 989).
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 року № 989, його дія поширюється на суб'єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» (далі - організатори громадського обговорення).
Таким суб'єктом подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" є сільський, селищний, міський голова.
Отже, аналіз положень Порядку № 989 свідчить, що організатором громадського обговорення щодо присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам є сільський, селищний, міський голова.
При цьому, приписами Порядку № 989 обумовлено, що голова обласної державної адміністрації не наділений повноваженнями організатора проведення таких громадських обговорень, а тому посилання позивача на непроведення саме Дніпропетровською ОДА громадських обговорень стосовно перейменування вулиць міста Дніпро є безпідставним і таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Аналогічна позиція була висловлена в постанові Верховного Суду від 20.12.2018 року в адміністративній справі №808/2963/16.
Щодо твердження позивача про те, що перед винесенням оскаржуваного розпорядження, його зміст не підлягав правовій експертизі органу юстиції, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено проведення правової експертизи розпоряджень голів обласних державних адміністрацій.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 28 серпня 2020 року.
Суддя С.І. Озерянська