ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.08.2020Справа № 910/8681/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 15/2)
до за участю проКиївського міського територіального центру соціального обслуговування (03115, м. Київ, ВУЛИЦЯ М.КОТЕЛЬНИКОВА, будинок 32/11) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) стягнення страхового відшкодування в розмірі 42 861 грн. 94 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального центру соціального обслуговування (надалі також - «Відповідач») про стягнення страхового відшкодування в розмірі 42 861 грн. 94 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №208.18.2431630 від 05.11.2018 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплатило страхове відшкодування у розмірі 142861,94 грн. власнику автомобіля «RENAULT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, застрахована на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/40779723, у АТ «СК «Країна», яким здійснено Позивачеві виплату страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності у розмірі 100000,00 грн. платіжним дорученням № ЦО00104 від 08.01.2020. Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є Відповідач з яким особа, винна у вчиненні ДТП, перебувала у трудових відносинах. Таким чином, у зв'язку з тим, що вина у вчиненні ДТП особою, яка перебувала у трудових відносинах з Відповідачем, встановлена в судовому порядку, останній зобов'язаний відшкодувати завдану своїм працівником шкоду розмірі 42861,94 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 року відкрито провадження у справі № 910/8681/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_1 .
14.07.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
27.07.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надсилання позову з додатками на адресу Третьої особи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення Сторін та Третьої особи про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.06.2020 року була направлена на адреси Сторін та Третьої особи, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 30.06.2020 року уповноваженим особам Сторін та поверненням на адресу суду поштового конверту у зв'язку з відсутністю адресата, надісланого на адресу Третьої особи.
Як встановлено Судом, місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/8681/20 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Третя особа має доступ до судових рішень та мала можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
05.11.2018 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів «Програма «Комфорт» №208.18.2431630, предметом якого є страхування транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску. (а.с. 18-23)
Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2019 року на пл. Амурській, 1 у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський», та транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Київському міському територіальному центру соціального обслуговування, під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується Довідкою №3019315510602939 про дорожньо - транспортну пригоду. (а.с. 25)
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.01.2020 року у справі №752/23607/19 ОСОБА_1 , водія транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. (а.с. 26)
Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» виставлено рахунок - фактуру №СЧ-0000073 від 03.01.2020 року на ремонт транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 145 638 грн. 44 коп. (а.с.28)
Відповідно до Страхового акту №3.19.3143-1 від 08.01.2020 року (а.с. 29) Позивач здійснив виплату страхового відшкодування «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 142 861 грн. 94 коп., що підтверджується платіжним дорученням №ЦО00104 від 08.01.2020 року із зазначенням призначення платежу: «страхове відшкодування зг. дог. №208.18.2431630 від 05.11.2018р.» (а.с. 30)
Звітом про оцінку КТС №1345 від 23.01.2002 року, складеного Суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Укравтолізинг», визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент оцінки становить 147 209 грн. 70 коп. (а.с.31-55)
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4077972 цивільно-правова відповідальність власника транспортного «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 00 грн. (а.с. 56-57)
24.02.2020 року Позивач надіслав на адресу Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» заяву про відшкодування суми у розмірі 142 861 грн. 94 коп. (а.с.58)
31.03.2020 року Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» здійснило виплату страхового відшкодування Товариству з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» у розмірі 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №3395 від 31.03.2020 року. (а.с.59)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати 42 861 грн. 94 коп., оскільки водій транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , якого визнано винним у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди, перебував у трудових відносинах з Відповідачем.
Заперечуючи проти позову Відповідач зазначав, що наявні сумніви щодо спричинення внаслідок ДТП, яка сталась 05.11.2019 року, всіх технічних ушкоджень автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів «Програма «Комфорт» №208.18.2431630 від 05.11.2018 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, було відшкодовано на користь Страхувальника 142 861 грн. 94 коп.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток із залишком строку позовної давності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №910/12500/17.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.01.2020 року у справі №752/23607/19, якою ОСОБА_1 , водія транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. (а.с. 26)
Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").
За змістом п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з підпунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Абзацом 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Разом з цим, спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4, 32.7 статті 32 Закону).
Таким чином, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» виставлено рахунок - фактуру №СЧ-0000073 від 03.01.2020 року на ремонт транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 145 638 грн. 44 коп. (а.с.28)
Звітом про оцінку КТС №1345 від 23.01.2002 року, складеного Суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Укравтолізинг», визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент оцінки становить 147 209 грн. 70 коп. (а.с.31-55)
Відповідно до Страхового акту №3.19.3143-1 від 08.01.2020 року (а.с. 29) Позивач здійснив виплату страхового відшкодування «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 142 861 грн. 94 коп., що підтверджується платіжним дорученням №ЦО00104 від 08.01.2020 року із зазначенням призначення платежу: «страхове відшкодування зг. дог. №208.18.2431630 від 05.11.2018р.» (а.с. 30)
Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.
Відповідно до п.7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається, що рік випуску автомобіля - 2018, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (05.11.2019 року) строк експлуатації означеного автомобіля не перевищував семи років.
Крім цього, п.7.39 зазначеної Методики визначено, що винятком, стосовно використання зазначених вище вимог є, зокрема, випадок якщо колісні транспортні засоби експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Суд зазначає, що доказів існування обставин, які є винятковими відповідно до п. 7.39 Методики, стосовно застрахованого Позивачем автомобіля матеріали справи не містять.
Отже, з наявних в матеріалах справи документів Судом не встановлено наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при визначенні розміру страхового відшкодування.
При визначенні розміру заподіяної шкоди у даному випадку Суд виходить із вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно із сумою, яка вказана у рахунку, виставленому станцією технічного обслуговування (Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський»).
Так, у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року у справі №922/4013/17 зроблено висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Норма ч.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно з п.1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до п.2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» №СЧ-0000073 від 03.01.2020 року, платіжне доручення №ЦО00104 від 08.01.2020 року визнаються Судом достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/004077972 цивільно-правова відповідальність власника транспортного «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент настання страхової події була застрахована у Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 00 грн. (а.с. 56-57)
Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення №3395 від 31.03.2020 року Акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» було відшкодовано Товариству з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн. 00 коп. (а.с.59)
При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просив суд стягнути з Київського міського територіального центру соціального обслуговування страхове відшкодування в розмірі 42 861 грн. 94 коп.
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Судом встановлено, що на підставі наказу №26-к від 02.03.2016 року ОСОБА_1 прийнято з 09.03.2016 року на посаду водія Київського міського територіального центру соціального обслуговування. (а.с.61)
Відповідно до наказу №245 від 28.12.2018 року за ОСОБА_1 з 02.01.2019 року закріплено транспортний засіб Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . (а.с.62)
Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , має нести Відповідач, як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника якого сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль Позивача зазнав технічних ушкоджень, в розмірі, що перевищує ліміт відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4077972.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, оскільки розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4077972, саме на Відповідача покладається обов'язок відшкодувати суму страхового відшкодування у розмірі 42 861 грн. 94 коп. (142 861 грн. 94 коп. виплачена сума страхового відшкодування - 100 000 грн. 00 коп. відшкодована Акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» сума)
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Позивача про стягнення з Київського міського територіального центру соціального обслуговування страхового відшкодування в розмірі 42 861 грн. 94 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Київського міського територіального центру соціального обслуговування (03115, м. Київ, ВУЛИЦЯ М.КОТЕЛЬНИКОВА, будинок 32/11, ідентифікаційний код юридичної особи 05395828) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 15/2, ідентифікаційний код юридичної особи 36086124) страхове відшкодування у розмірі 42 861 (сорок дві тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 94 (дев'яносто чотири) коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25 серпня 2020 року
Суддя О.В. Чинчин