Провадження № 11-сс/803/1146/20 Справа № 202/4724/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 серпня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2020 року клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 задоволено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 жовтня 2020 року.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що сукупність доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою, відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, з метою здійснення подальшого розслідування
Вказує, що враховуючи наявну обґрунтовану підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у судовому засіданні та слідчий в клопотанні, враховуючи ступень тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також те, що дане кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту вчинене особою, яка взагалі не має національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, що є обставиною, яка обтяжує покарання, що спричинило смерть молодої особи - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дані про особу підозрюваного, той факт, що останній, усвідомлюючи покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні його клопотання. При розгляді даної апеляційної скарги дослідити матеріали, які характеризують особу підозрюваного
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у клопотанні слідчого відсутній виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, як відсутнє і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, а також у клопотанні не зазначене обґрунтування неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Вказує, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, не має судимостей, добровільно, без отримання повістки з'явився до слідчого судді для участі у розгляді клопотання на наступний день після того, як його було виписано з лікувального закладу, про підозру в іншому кримінальному правопорушенні не повідомлявся,розмір майнової шкоди не встановлений, цивільний позов не пред'являвся. Не відмовлявся давати пояснення, а поясним, що не пам'ятає обставин ДТП.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисники підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі та судовому засіданні щодо необґрунтованості ухвали суду, є безпідставними.
23 липня 2020 року прокурором повідомлено про підозру ОСОБА_7 про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із застосуванням погроз насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколом огляду місця ДТП, яке відбулося 23.07.2020 року, протоколами допитів свідків, протоколом огляду трупа ОСОБА_9 , протоколом допиту потерпілого, іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, пред'явлена ОСОБА_7 підозра у вчиненні даного злочину є обґрунтованою.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що вони є також обґрунтованими.
Підозрюваний ОСОБА_7 , зважаючи на ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється, а також те, що дане кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту вчинене особою, яка взагалі не має національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, що є обставиною, яка обтяжує покарання, що спричинило смерть молодої особи - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дані про особу підозрюваного, той факт, що останній, усвідомлюючи покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Будь-який більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належний розгляд провадження, а перебування ОСОБА_7 на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є беззаперечною підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що також спростовує доводи апеляційних скарг захисників в цій частині.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про те, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики встановлені в ухвалі суду та підтверджуються наданими судом першої інстанції матеріалами.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Водночас, апеляційний суд під час розгляду апеляційної скарги у відповідності до ст. 178 КПК України враховує також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 даного кримінального правопорушення, що є тяжким злочином, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, характеризуючі данні про його особу, конкретні обставини справи, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного.
Проте, позитивні характеристики підозрюваного не можуть бути визнані судом самостійною підставою для обрання йому більш м'якого запобіжного заходу та не спростовують наявність встановлених судом ризиків, що також спростовує доводи апеляційних скарг в цій частині.
Крім того, у справі “Москаленко проти України”, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Зазначені вище обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Оцінюючи всі обставини в сукупності, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційні скарги захисників слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4