Справа № 588/246/20
2/588/166/20
21.08.2020 року м.Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Семенішина С.С., з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,
ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Суми померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на все належне їй майно та права, зокрема, у вигляді права на земельну частку (пай) площею 5,66 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, яким вона володіла на підставі сертифікату серії СМ № 0273236, виданого ОСОБА_4 (помилково зазначено по батькові « ОСОБА_4 ») як члену Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» 20 листопада 2000 року.
Заповіти від імені ОСОБА_4 , як відомо позивачу, не складалися. Про інших спадкоємців за законом, які б прийняли спадщину, йому не відомо.
Відтак, позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті своєї тітки ОСОБА_4 . Інші спадкоємці відсутні.
У січні 2020 року він звернувся до Сумської міської державної нотаріальної контори з питання оформлення спадщини за законом після смерті своєї тітки ОСОБА_4 , але нотаріусом було повідомлено про неможливість оформлення спадкових прав, оскільки він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Позивач вважає, що для оформлення своїх спадкових прав він має право на визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 оскільки не знав про існування майна у ОСОБА_4 , допоки не з'ясував у Відділі у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про існування сертифікату серії СМ № 0273236, виданого ОСОБА_4 . З'ясувавши, що спадкове майно є і воно не оформлене, він почав займатися збором документів на підтвердження своїх прав на зазначене майно. Про необхідність подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця в шестимісячний строк йому нічого відомо не було. З правовими аспектами оформлення спадкових прав він також не обізнаний. Оскільки заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті своєї тітки він не подавав, тому, вважає, що визначення судом додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини після смерті своєї тітки не порушуватиме права, свободи чи інтереси інших осіб. Вважає, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин і суд має підстави визначити йому додатковий строк.
Крім того, позивач указав, що він є племінником померлої ОСОБА_4 однак документально належним чином підтвердити наявність родинних зв'язків між ним та спадкодавицею не представляється можливим. Із огляду на це, є необхідність у встановленні факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_4 у судовому порядку.
За указаних обставин, посилаючись на норми ст.ст.1221,1223,1268,1270,1272 ЦК України, позивач просить:
- визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріуса Тростянецького районного нотаріального округу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є тіткою ОСОБА_1 .
Первинні позовні вимоги були пред'явлені до Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області. Ухвалою суду від 15.05.2020 за клопотанням позивача суд замінив неналежного відповідача належним - спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після її смерті, ОСОБА_3 .
У відповідності до ст.178 ЦПК України відповідачкою був поданий відзив на позов, у якому остання указала, що позовна вимога ОСОБА_1 про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 тривалістю 3 місяці не підлягає задоволенню. Щодо заявленої вимоги про встановлення факту родинних відносин між померлою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відповідачка покладається на розсуд суду, якщо буде доведено доказами такий факт. Заперечення щодо позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини мотивовані тим, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_4 , є спадкоємицею 5 черги за законом. Спадщину після смерті сестри вона прийняла та частково її оформила на земельну частку (пай), що належала померлій. Приймати до складу спадкоємців ОСОБА_1 відмовляється, оскільки останній після смерті ОСОБА_4 спадщину у шестимісячний строк не прийняв. Зазначені позивачем причини пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини є неповажними, не є об'єктивними, непереборними та істотними труднощами і порушують її права (а.с.76-77).
У відповіді на відзив, представник позивача указав, що його довіритель є спадкоємцем п'ятої черги і як племінник померлої ОСОБА_4 належить до родичів третього ступеня споріднення із спадкодавицею. Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 24.01.2019 ОСОБА_3 був визначений додатковий строк 2 місяці для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . При прийнятті указаного рішення судом були враховані як поважні такі причини пропуску строку для прийняття спадщини: юридична необізнаність із особливостями спадкового права (порядком прийняття спадщини, оформленням прав на спадкове майно); похилий вік. На думку сторони позивача, указані нібито, поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_3 не є поважними, а їх визнання такими судовим рішенням на сьогоднішній день порушує право позивача на оформлення своїх спадкових прав після смерті тітки. При цьому, сторона позивача вважає, що відповідачка приховала від суду інформацію про наявність інших спадкоємців п'ятої черги в особі позивача ОСОБА_6 . Позивач та відповідачка є спадкоємцями п'ятої черги, а тому, із метою забезпечення дотримання принципу "пропорційності" та забезпечення прав та інтересів спадкоємців за законом у реалізації свого права на спадщину, заявлені позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають задоволенню (а.с.83-84).
У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали за указаних у позові та у відповіді на відзив обставин, просили задовольнити заявлені вимоги, заперечували проти обставин указаних відповідачкою у відзиві.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, у відзиві на позов просила розглядати справу у її відсутність, оскільки за станом здоров'я не має можливості прибути у судове засідання (а.с.76-77).
Суд, ураховуючи позицію відповідачки, викладену нею у відзиві на позов, визнав за можливе розглянути справу у її відсутність.
Заслухавши позицію позивача та його представника, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із таких мотивів.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Суми померла ОСОБА_4 (а.с.29).
Починаючи із 19 травня 2000 року ОСОБА_4 була зареєстрована як підопічна до комунальної установи Сумської обласної ради Сумський геріатричний пансіонат для ветеранів війни та праці і до дня своєї смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала за адресою пансіоната по АДРЕСА_1 (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на все належне їй майно та права, зокрема, у вигляді права на земельну частку (пай) площею 5,66 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, яким вона володіла на підставі сертифікату серії СМ № 0273236 від 20 листопада 2000 року (а.с.7).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Згідно ч.ч.1,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ст.1272 ЦК України.
Статтею 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно абз.6 п.24 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 позивач посилався на те, що він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті його тітки ОСОБА_4 , інші спадкоємці відсутні.
Натомість, як убачається із копії спадкової справи, заведеної Сумською міською державною нотаріальною конторою Сумської області після смерті ОСОБА_4 за №256/2019, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла двоюрідна сестра померлої - ОСОБА_3 шляхом подання до нотаріуса відповідної заяви та 05 серпня 2019 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) розміром 5,56 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки у натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності ТОВ "Вікторія" Тростянецького району Сумської області, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0273236 від 20 листопада 2000 року (а.с.48-60,78).
Крім того, із указаної спадкової справи також установлено, що за життя, 24 липня 1990 року, ОСОБА_4 склала заповіт, за яким жилий будинок із надвірними будовами, розташованими у с.Жигайлівка Тростянецького району Сумської області заповіла ОСОБА_1 (а.с.52).
Отже, судом установлено, що спадкове майно, а саме земельну частку (пай), на яке, згідно заявленого позову претендує позивач, успадкувала двоюрідна сестра померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_3 .
У той же час, маючи право за заповітом на спадкове майно - жилий будинок із надвірними будовами у с.Жигайлівка Тростянецького району, позивач, на обґрунтування заявленої ним вимоги не зазначає дане спадкове майно, як таке, на яке він має право і на яке претендує.
Розглядаючи зазначені стороною позивача поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, як то незнання позивачем про наявність такого спадкового майна, його не обізнаність із правовими аспектами оформлення спадкових прав, суд вважає, що указані позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є неповажними. Крім того, суд зауважує на те, що визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини порушують права, свободи та інтереси відповідачки. До того, відповідачка відмовляється прийняти позивача до складу спадкоємців, спадщину прийняла та оформила свої спадкові права після смерті ОСОБА_4 .
Таким чином, із урахуванням вищевказаних норм ЦК України, суд не визнає поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, так як ці обставини не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заявленої позивачем вимоги про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Вирішуючи заявлену позивачем вимогу про встановлення факту родинних відносин суд виходить із такого.
Так, судом установлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (рідна сестра спадкодавиці ОСОБА_4 ) (а.с.8).
Батьками спадкодавиці згідно запису акта про народження за №189 ЗАГС с.Жигайлівка за 1924 року записані « ОСОБА_9 ... та ОСОБА_10 ...» (а.с.9).
Згідно відомостей, наданими Державним архівом Сумської області у листах від 08.10.2019 № П-164 та від 04.11.2019 № П-199 відомості про народження матері позивача ОСОБА_11 ) в архіві відсутні (а.с.10,11).
Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя мати позивача ОСОБА_11 уклала шлюб з ОСОБА_7 і після укладення шлюбу присвоїла прізвище « ОСОБА_12 » (а.с.12).
Померла ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Боромля Тростянецького району Сумської області (а.с.13).
Батько спадкодавиці та матері позивача - ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Жигайлівка Тростянецького району Сумської області (а.с.96).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що вона сама родом із с.Жигайлівки Тростянецького району, із цього ж села також і ОСОБА_4 . Вона знає, що померла ОСОБА_4 була рідною сестрою матері позивача. Також у ОСОБА_4 є двоюрідна сестра ОСОБА_15 . Вона бачила, як ОСОБА_4 приїздила до батьків позивача. Знає, що позивач та його батьки їздили відвідувати ОСОБА_4 у будинок престарілих.
Свідок ОСОБА_16 показав, що він знає ОСОБА_4 , яка була сестрою матері позивача. Сестри відвідували одна одну. До будинку-інтернату ОСОБА_4 потрапила із с.Жигайлівка Тростянецького району як одинока особа. На той час він працював директором будинку-інтернату у с.Боромля Тростянецького району. Відвідували ОСОБА_4 батько та матір позивача. Проживала ОСОБА_4 у будинку-інтернаті до 2000 року, допоки інтернат не закрили. Потім ОСОБА_4 перевели до Обласного будинку престарілих.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.7, абз.1 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами і доповненнями, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Згідно пункту 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Таким чином, на підставі досліджених судом доказів, які фактично підтверджують факт родинних відносин між померлою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , зокрема і пояснення свідків, які підтвердили цей факт у судовому засіданні, суд вважає, що факт родинних відносин доведений і у суду немає підстав для сумніву щодо родинного зв'язку між померлою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як тітки та племінника.
За таких обставин, заявлена позивачем вимога про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10-13,259,264,265,315,319,354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнавши, що ОСОБА_4 є тіткою ОСОБА_1 .
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 28.08.2020.
Суддя О.С.Линник