Справа №333/2501/20
Провадження №3/333/1063/20
Іменем України
13 серпня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжі, громадянина України, тимчасово не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №298195 від 15.05.2020 року, 14.05.2020 року в 21 год. 48 хв. у м. Запоріжжі по вул. Космічній, буд.140, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volvo S40», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, млява мова. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у медичному закладі у лікаря-нарколога, висновок №2514 від 15.05.2020 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України. Про повторність попереджений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП
До суду справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла 21.05.2020 року. Розгляд вказаної справи було призначено на 09.06.2020 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та пояснив, що дійсно 15.05.2020 року, приблизно о 21 год. 45 хв. він перебував за кермом транспортного засобу «Volvo S40», державний номерний знак НОМЕР_1 , проїжджав по вул. Космічній, 140 у м. Запоріжжі. Вказаний автомобіль належить його товаришу, який також разом і з ще з одним знайомим були в автомобілі. Саме він керував транспортним засобом, так як він був єдиним, хто не перебував у стані сп'яніння. На посту по вул. Космічній, 140 у м. Запоріжжі, їх автомобіль був зупинений працівником УПП, який повідомив, що у них не горить фара. У процесі спілкування працівник поліції висловив підозру, що він знаходиться у стані наркотичного сп'яніння, хоча жодним чином не перевіряв, чи дійсно він знаходиться у такому стані.
У подальшому, працівник поліції запропонував йому пройти медичний огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, на що він погодився. Коли вони приїхали до наркологічного диспансеру, йому лікар повідомив про те, що він повинен надати аналіз сечі. Але він знаходився у нервовому стані, тому не зміг здати ці аналізи. Після цього, лікар, приблизно о 02-00 год. 15.05.2020 року склав висновок про його відмову від проходження на стан сп'яніння, хоча він проти цього заперечує, так як він не відмовився, а не зміг здати аналізи сечі. Під час складання лікарем висновку, жодних свідків не було. У подальшому, працівники поліції з наркологічного диспансеру його відвезли на пост патрульної поліції (м. Запоріжжя, вул. Космічна, 140), де і склали протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Після того, як був складений вказаний документ, працівники поліції на посту зупинили якийсь автомобіль, з якого запросили чоловіка та жінку, щоб останні підписали протокол. Він не визнає вину, так як у стані наркотичного сп'яніння не перебував, млява мова через його стан здоров'я, він не відмовлявся від проходження на стан сп'яніння у медичному закладі та свідки не перебували під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а підписали документ вже після його складання.
ОСОБА_1 після надання своїх пояснень, заявив клопотання про отримання пояснень від свідків та працівника поліції під час судового розгляду. Вказане клопотання було задоволено та відкладено розгляд справи на 29.07.2020 року, враховуючи перебування судді у щорічній відпустці з 12.06.2020 року по 16.07.2020 року.
29.07.2020 року у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 15.05.2020 року, о 21 год. 48 хв. він, перебуваючи на службі, на посту, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 140 зупинив автомобіль «Volvo S40», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , так як у вказаному автомобілі не горіло ближнє світло фар, а вже була темна пора доби. Під час спілкування з водієм він запідозрив, що ОСОБА_1 знаходиться у стані наркотичного сп'яніння. На це вказувало неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, млява мова водія. Від запропонував останньому проїхати до медичного закладу з метою проходження огляду на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився. Коли вони приїхали до наркологічного диспансеру, ОСОБА_1 фактично не погодився здати аналізи сечі, тому лікар склав висновок про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Після цього, він разом із ОСОБА_1 повернулися на пост, де і був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при цьому були присутні свідки, які були внесені до протоколу та від останніх прийнято письмові пояснення.
Свідків, які були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення до суду не з'явилися, конверти з повістками на їх ім'я повернулися із помітками «адресат відсутній».
Враховуючи повідомлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дані, суддя, з метою перевірки пояснень вказаних осіб, поставив на обговорення питання, щодо виклику у судове засідання для надання пояснень лікаря КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ОСОБА_3 та витребування з медичного закладу акту медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , який наполягав на цьому. У зв'язку з проведення зазначених дій, суддя оголосив перерву у судовому засіданні.
13.08.2020 року до суду лікар КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ОСОБА_3 не з'явився, від заступника вказаного медичного закладу Ковальової І. надійшов лист, в якому остання вказує: «Відповідно до порядку організації надання психіатричної (наркологічної) допомоги не є можливим забезпечити явку до суду за справою відносно ОСОБА_1 зазначеного лікаря-нарколога. Висновок, складений за результатами медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ОСОБА_1 є остаточним, інших доповнень за винесеним висновком не буде. Просимо провести судове засідання без участі лікаря-нарколога ОСОБА_3 ».
Також, суду було надано копія акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2514 від 14.05.2020 року відносно ОСОБА_1 .
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , враховуючи пояснення останнього, інспектора УПП в Запорізькій області Жихарева О.В., дослідивши матеріали справи, суддя дійшов до такого.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Згідно п.п.9, 12 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.8 Порядку та п.6 Розділу ІХ Інструкції №1395 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
До суду працівниками УПП в Запорізькій області були надані наступні матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №298195 від 15.05.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП;
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БР №222138 від 14.05.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП (здійснення руху без ввімкнених фар ближнього світла);
- довідка про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 14.05.2020 року;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.05.2020 року відносно ОСОБА_1 ;
- письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;
- рапорт інспектора УПП в Запорізькій області Жихарева О.В.;
- диск з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №298195 від 15.05.2020 року ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Водночас, факт вказаної відмови ОСОБА_1 не підтверджується матеріалами справи та спростовується поясненнями останнього у судовому засіданні, даними відеозаписів та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, твердження ОСОБА_1 щодо відсутності його відмови від проходження огляду на стан сп'янінням підтверджується даними відеозапису (файл «20200515084811000021»), згідно яких останній не відмовлявся від проходження медичного огляду.
У висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.05.2020 року лікар-нарколог ОСОБА_3 вказав, що ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду. Тобто фактично, лікар не зазначив, що ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Факт частково проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом (файл «2020051508432000023»), згідно якого останній проходить медичний огляд: лікар перевіряє його рухову сферу, позу ОСОБА_6 , точність рухів.
Відсутність фізичної можливості надання ОСОБА_1 аналізів сечі у момент проходження огляду на стан сп'яніння, на думку судді, не є підставою стверджувати, що останній таким чином відмовився від проходження стану на виявлення наркотичного сп'яніння.
Отже, у судовому засіданні не встановлено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Крім того, вважаю, що працівником поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №298195 від 15.05.2020 року відносно ОСОБА_1 , були порушені вимоги п.8 Порядку та п.6 Розділу ІХ Інструкції №1395, згідно яких у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано дії ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду.
Крім того, фактично свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які зазначені у протоколі, не були присутні у медичному закладі і, відповідно не могли бачити чи чути відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. Вказаний факт підтверджується даними відеозаписів (файли «20200515084850000025» та «20200515084930000028») та фактично поясненнями інспектора УПП Жихарева О.В. Перевірити письмові пояснення свідків, що у їх присутності ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, судді не надалося можливим у зв'язку з тим, що вони не з'явилися у судове засідання.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,- визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
У даному випадку дані протоколу про адміністративне правопорушення суперечать даним, встановленим під час судового розгляду, а саме: що був факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. Інші, надані документи працівниками поліції, також не доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що у цій справі відсутні належні, достатні і допустимі докази, а також поза розумним сумнівом, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 .
Враховуючи, що докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому на думку суду, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі, зокрема, відсутності складу адміністративного правопорушення, тому, вважаю за необхідне провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суддя -
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод