31 серпня 2020 р. Справа №480/1218/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі - відповідач-1, ГУ ДКСУ у Сумській області), в якій просив:
1) визнати протиправною бездіяльність ГУ ДКСУ в Сумській області, яка полягає в затримці виплати ОСОБА_1 по виконавчому листу №1807/2а-10731/11 від 29.09.2011 Конотопського міськрайонного суду;
2) зобов'язати ГУ ДКСУ в Сумській області зробити виплату ОСОБА_1 по виконавчому листу №1807/2а-10731/11 від 29.09.2011, з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Свої вимоги мотивував тим, що станом на 03.02.2020 кошти у сумі 3360грн. за виконавчим листом №1807/2а-10731/11 від 29.09.2011, виданого Конотопським міськрайонним судом, відповідачем ОСОБА_1 не виплачені.
При цьому, позивач вказав, що листом від 03.12.2019 звертався до ГУ ДКСУ в Сумській області із проханням пояснити причину невиконання пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення засобів державного й місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 за виконавчим листом №1807/2а-10731/11 від 29.09.2011, у відповідь на яку йому листом від 13.12.2019 було повідомлено, що тільки після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше, казначейство зможе здійснити заходи щодо перерахування засобів на користь позивача по виконавчому листу №1807/2а-10731/11 від 29.09.2011.
З такою відповіддю ГУ ДКСУ в Сумській області позивач не погодився та зазначив, що така відповідь складена з порушенням вимог Закону України «Про інформацію» та порушує його конституційні права. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 26.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник ГУ ДКСУ в Сумській області, не погодившись з позовними вимогами, подав відзив на позовну заяву (а.с.16-21), в якому просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що на обліку за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» перебуває рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.09.2011 по справі № 2а-10731/2011 та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2012 по справі № 1807/2а-10731/11 про виплату на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 3360 грн. Відповідний пакет документів передано до ГУ ДКСУ в Сумській області управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на підставі акта приймання-передавання № 37 від 17.07.2017. Водночас, станом на момент звернення позивача з даним позовом вказані судові рішення виконано Державною казначейською службою України. Кошти в сумі 3360 грн. перераховано на банківський рахунок Позивача 17.02.2020.
Відмітив, що до повноважень ГУ ДКСУ в Сумській області як суб'єкта владних повноважень не належить безпосереднє виконання судових рішень за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою». ГУ ДКСУ в Сумській області виконало всі визначені законодавством дії щодо опрацювання та взяття Казначейством на облік відповідного судового рішення.
Ухвалою суду від 17.04.2020 до участі у розгляді справи було залучено до розгляду справи Державну казначейську службу України (далі - відповідач-2, ДКС України), який, не погодившись з позовними вимогами, подав до суду відзив (а.с.36-58), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, вказав, що станом на момент звернення позивача з даним позовом вказане судове рішення виконано Державною казначейською службою України. Кошти в сумі 3360,00 грн. перераховано на банківський рахунок позивача 17.02.2020.
Також зауважив, що враховуючи недостатність бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою для погашення заборгованості за поданими судовими рішеннями та наявність сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів, Казначейство позбавлене можливості виконувати судові рішення у найкоротший строк з об'єктивних причин, які не залежать від дій чи бездіяльності посадових осіб ДКС України.
Таким чином, перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається не через протиправні дії чи бездіяльність Казначейства, а виключно у зв'язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у Законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.
Крім того, ДКС України у відзиві було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, ухвалою суду від 09.06.2020 у задоволенні якого ухвалою суду від 09.06.2020 було відмовлено (а.с.62-63).
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи та додаткові пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області у справі №2а-10731/2011 від 29.09.2011 вирішено стягнути з Конотопського міського управління праці і соціального захисту населення на користь позивача суму недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2011 рік в розмірі 3360 грн.
Головне територіальне управління юстиції у Сумській області листом від 18.08.2017 №92/09-39/02, Д-42/02./09-38, Д-43/02.2/09-38 повідомило позивача, що Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області отримано заяви стосовно внесення рішень суду на користь позивача до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою. Крім того позивача повідомлено, що Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.09.2014 №440, на управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області покладено виключно обов'язок по обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області та Головним територіальним управлінням юстиції у Сумський області з питань державної виконавчої служби складений та підписаний акт приймання-передавання №37 від 14.07.2017, яким рішення по справі №2а-10731/2011 від 29.09.2011, винесене Конотопським міськрайонним судом Сумської області, передано до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (а.с.19-21).
Головне управління юстиції у Сумській області листом від 09.08.2017 №Д-37/02.2/09-38 повідомила позивача про те, що рішення по справі №2а-10731/2011 від 29.09.2011, винесене Конотопським міськрайонним судом Сумської області, згідно акту приймання-передавання №37, передано до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області.
Вказані обставини встановлені постановою Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №818/1654/17 та в силу ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються.
03.12.2019 ОСОБА_1 подав до ГУ ДКСУ у Сумській області звернення, в якому просив повідомити про підстави невиконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області рішення суду (а.с.18).
Листом від 13.12.2019 № 13-22-11/7183 ГУ ДКСУ у Сумській області повідомило позивача, що рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справах №2а-103/2011 та № 2а-10731/2011 щодо здійснення на користь позивача виплат передані до Головного управління Казначейства управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на підставі акта приймання-передавання №37 від 17.07.2017. Дані судові рішення знаходяться на виконанні за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» і будуть виконані в порядку черговості надходження Державною казначейською службою України (центральний рівень, м. Київ) виходячи із обсягів відповідних бюджетних призначень, після виконання судових рішень, що надійшли раніше рішень Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справах № 2а-103/2011 та № 2а-10731/2011, шляхом перерахування коштів за банківськими реквізитами позивача, що отримані Головним управлінням 25.11.2019 (а.с.7).
Також, судом встановлено, що 12.02.2020 року на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.09.2011 у справі №2а-10731/11 Державна казначейська служба України перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 3360, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 308981 (а.с.33).
Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Особливості виконання судових рішень та виконавчих документів про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів врегульовані Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон від 05.06.2012 №4901-VI), відповідно до ч. 1 ст. 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону від 05.06.2012 № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
За правилами ч. 4 ст. 3 Закону від 05.06.2012 № 4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).
Так, пунктом 3 Порядку №845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.
Згідно матеріалів справи встановлено, що відповідач здійснює процедуру виконання постанови Конотопського міськрайсуду у справі №2а-10731/2011 від 29.09.2011 щодо стягнення з Конотопського міського управління праці і соціального захисту населення на користь позивача недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2011 рік у сумі 3360 грн.
Як встановлено судом, згідно акту приймання-передавання №37 від 14.07.2017 відповідачу з Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби передано рішення по справі №2а-10731/2011 від 29.09.2011, винесене Конотопським міськрайонним судом Сумської області (а.с.19-21).
Виконання рішення здійснюється за процедурою, визначеною Законом від 05.06.2012 № 4901-VI. Після передачі до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області ДКС України прийнято до виконання судове рішення щодо стягнення коштів позивачу згідно вимог законодавства в порядку черговості.
Згідно з пунктом 3 розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом (1 січня 2013 року), подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних і соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
За приписами підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що виконання судового рішення має бути здійснено у порядку черговості, а відповідач, тим більше як територіальний орган ДКС України, позбавлений можливості за нормами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» здійснити виконання постанови Конотопського міськрайсуду у справі №2а-10731/2011 від 29.09.2011 позачергово, оскільки таке виконання буде здійснено з порушення вимог законодавства.
При цьому, відповідачем згідно вимог Закону від 05.06.2012 № 4901-VI вчинено усі дії в межах повноважень щодо виконання судового рішення, винесеного на користь позивача. Більше того, станом на момент розгляду справи, а саме 12.02.2020 на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.09.2011 у справі №2а-10731/11 Державною казначейською службою України вже було перерахувано на банківський рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 3360, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 308981 (а.с.33).
Таким чином, вчинення відповідачем усіх передбачених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком № 845 дій щодо здійснення безспірного списання коштів за судовим рішенням на користь позивача свідчить про відсутність протиправності його дій по виконанню судового рішення.
Подібна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.06.2019 у справі №202/3243/16-а(2-а/202/110/2016) (адміністративне провадження №К/9901/11341/18).
Відтак, підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДКС України в Сумській області, яка полягає в затримці виплати ОСОБА_1 по виконавчому листу № 2а-103/2011 від 10.01.2011 Конотопського міськрайонного суду, відсутні, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні вимог у даній частині.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ДКС України в Сумській області здійснити виплату ОСОБА_1 по виконавчому листу №1807/2а-10731/11 від 29.09.2011 з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, суд зазначає наступне.
Як зазначалося вище, виконання рішення здійснюється за процедурою, визначеною Законом від 05.06.2012 № 4901-VI. При цьому, порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначається Порядком №845.
Так, відповідно до п. 2 Порядку №845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Згідно з п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників-у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до п.50 Порядку компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.
Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за черговістю надходження таких заяв стягувачів та після погашення заборгованості за рішеннями суду відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Згідно п. 51 Порядку у рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються: назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника; дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу; строк прострочення платежу; реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання; спосіб перерахування коштів стягувачу; сума нарахованої компенсації.
Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.
Так, судом встановлено, що згідно акту приймання-передавання №37 від 14.07.2017 до ГУ ДКСУ в Сумській області з Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби передано рішення по справі №2а-10731/2011 від 29.09.2011, винесене Конотопським міськрайонним судом Сумської області (а.с.19-21).
12.02.2020 року на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.09.2011 у справі №2а-10731/11 ДКС України перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 3360,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 308981 (а.с.33).
Отже, суд приходить висновку, що у строк передбачений ч. 1 ст. 5 Закону від 05.06.2012 №4901-VI не було перераховано позивачу кошти за рішенням суду, а тому ОСОБА_1 має право на отримання компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, однак, суду не було надано доказів про прийняття рішення про виплату позивачу зазначеної компенсації.
В той же час, вимоги позивача звернені до ГУ ДКСУ у Сумській області. При цьому, згідно із п.20 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 440 погашення заборгованості здійснюється Казначейством.
Відповідно до п.47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством ( в даному випадку відповідач-2) на підставі поданих органом Казначейства (в даному випадку відповідач-1) документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржниками.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду, ухвалене на користь ОСОБА_1 , перебувало на виконанні за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою», виконання такого рішення відповідно до наведених вище норм здійснювалось саме Державною казначейською службою України та було безпосередньо нею і виконано. Відтак, саме ДКС України повинна нарахувати та виплатити позивачу компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за порушення строку перерахування коштів згідно постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.09.2011 у справі №2а-10731/2011, у зв'язку з чим, суд, з урахуванням ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України вбачає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ДКС України нарахувати та виплатити позивачу зазначену компенсацію. У зв'язку з чим вимоги до ГУ ДКСУ у Сумській області про зобов'язання нарахувати та виплати компенсацію таку компенсацію задоволенню не підлягають.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення інфляційних витрат у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань за час прострочення виконання грошового зобов'язання, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі статтею 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи обставини справи та наведені правові норми, суд вбачає, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків між позивачем та відповідачем відсутні, а тому приходить до висновку що між позивачем та відповідачем не існують цивільні відносини, зокрема зобов'язального характеру.
Наведена правова позиція узгоджується із практикою Верховного Суду України, а саме постановою від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15.
За таких підстав норми Цивільного кодексу України, зокрема, ті, що регулюють наслідки порушення грошових зобов'язань, до спірних правовідносин, що виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, не застосовуються, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (40000, м.Суми, вул.Воскресенська, буд.7) Державної казначейської служби України (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, буд.6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за порушення строку перерахування коштів згідно постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.09.2011 у справі №2а-10731/2011.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 31.08.2020.
Суддя І.Г. Шевченко