Ухвала
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 279/830/20
провадження № 61-11785ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 березня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 07 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, його ділову репутацію інформацію, поширену відповідачкою 26 листопада 2019 року, 28 листопада 2019 року, 05 грудня 2019 року, 10 грудня 2019 року, 20 грудня 2019 року, 27 січня 2020 року в соціальній інтернет мережі фейсбук про те, що він присвоює чуже майно, рейдерським шляхом захватив нерухомість відповідачки, підписав дозволи для передачі у власність громадянину ОСОБА_4 земельної ділянки, в усній формі залякував та погрожував їй, причетний до незаконного відібрання земельних ділянок у селі Полісся разом із головою Ушомирської громади ОСОБА_5 та ОСОБА_6., надав неправдиве викопіювання та інформацію про відсутність нерухомого майна ОСОБА_3 на земельній ділянці, що передавалась у власність ОСОБА_4 ; зобов'язати відповідачку спростувати вказану інформацію протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішення суду, шляхом публікації у соціальній мережі фейсбук на сторінці ОСОБА_3 ; стягнути з відповідачки на його користь моральну шкоду в сумі 300 000,00 грн.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 березня 2020 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
06 серпня 2020 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до вимог частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії розгляду.
Предметом спору у даній справі є вимоги як немайнового характеру - захист честі, гідності, ділової репутації, так і майнового характеру - відшкодування моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн.
Вимоги майнового характеру станом на 01 січня 2020 року не перевищують двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням встановленого з 01 січня 2020 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» цього показника в 2 102,00 грн, складає 525 500,00 грн (250 х 2 102,00).
Верховний Суд визнає зазначену справу малозначною, оскільки вона є справою незначної складності, ціна позову в якій не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Верховним Судом не встановлено випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню,у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 , на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 березня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 07 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Журавель