25 серпня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_5 поданого у порядку ст.ст. 537, 539 КПК України, -
Вироком Апеляційного суду міста Севастополя Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2001 року ОСОБА_5 засуджено за п.п. “а”, “і”, “ж”, “з” ст. 93 КК України 1960 року; ч. 4 ст. 187 КК України 2001 року; ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України 2001 року; ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 357 КК України 2001 року; ч. 1 ст. 263 КК України 2001 року та на підставі ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
До Апеляційного суду міста Києва (Київського апеляційного суду) звернувся засуджений ОСОБА_5 з клопотанням у порядку ст.ст. 537, 539 КПК України щодо скасування вироку Апеляційного суду міста Севастополя від 26 листопада 2001 року стосовно нього, яке втратило юридичну силу згідно встановленого факту втрати кримінальної справи, постановити нову ухвалу, якою звільнити його- ОСОБА_5 від безпідставного позбавлення волі.
Прокуратура Автономної Республіки Крим та ДУ “Городищенська виправна колонія “№ 96” про дату, час та місце розгляду клопотання засудженого ОСОБА_5 повідомлена належним чином.
Неприбуття сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, яке внесено в судове засідання колегії суддів у порядку ст. 34 КПК України та ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” з підстав визначення суду першої інстанції, яке повинно розглянути вказане клопотання.
Заслухавши доповідь головуючої судді, дослідивши клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як указують положення ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, також застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ст. 7 цього Кодексу, зокрема, гарантування кожному вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Такі ж засади щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом регламентовані і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що знаходить своє застосування в рішеннях Європейського суду з прав людини.
Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визначена як тимчасово окупована та на ній встановлено особливий правовий режим з визначенням заходів правового реагування.
Разом з тим, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, відповідно до положень ч. 1 ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам та покладено забезпечення їх розгляду одним із районних судів міста Києва, визначеним Апеляційним судом міста Києва.
Указом Президента України № 452/2017 від 29 грудня 2017 року “Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах” ліквідовано Апеляційний суд міста Києва та Апеляційний суд Київської області і утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
Приписами ч. 6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” регламентовано, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно- територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Згідно опублікованого в газеті “Голос України” № 185 (6940) повідомлення, Київський апеляційний суд розпочав свою роботу 03 жовтня 2018 року.
На виконання вимог Закону України “Про судоустрій і статус суддів” кримінальні провадження, які оскаржені в апеляційному порядку, зареєстровані в Київському апеляційному суді з проведенням їх автоматизованого розподілу між суддями цього суду.
На підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року, клопотання засудженого ОСОБА_5 передане на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів колегії - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Як убачається зі змісту поданого клопотання засудженого ОСОБА_5 , він у порядку ст.ст. 537, 539 КПК України просить скасувати вирок Апеляційного суду міста Севастополя від 26 листопада 2001 року стосовно нього, яке втратило юридичну силу згідно встановленого факту втрати кримінальної справи, постановити нову ухвалу, якою звільнити його- ОСОБА_5 від безпідставного позбавлення волі.
Оскільки, клопотання у порядку ст.ст. 537, 539 КПК України розглядаються судом першої інстанції, колегія суддів, керуючись ст. 34 КПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” визначає Оболонський районний суд м. Києва для розгляду клопотання засудженого ОСОБА_5 .
Керуючись ст. 34 КПК України та ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15 квітня 2014 року, колегія суддів, -
Направити клопотання засудженого ОСОБА_5 у порядку ст.ст. 537, 539 КПК України щодо скасування вироку Апеляційного суду міста Севастополя від 26 листопада 2001 року стосовно нього до Оболонського районного суду м. Києва
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3