12 серпня 2020 року м. Київ
Справа № 760/2587/16-ц
Провадження: № 22-ц/824/9296/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.
секретар Гулієв М.Д.о
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мамедової Інги Русланівни в інтересах Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Арсенал Страхування"
на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року, ухвалене під головуванням судді Усатової І.А.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Арсенал Страхування", третя особа: Публічне акціонерне товариство "Кредобанк", про захист прав споживача страхових послуг, стягнення страхового відшкодування,
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.08.2013 року між ним та ПАТ Страхова компанія «Арсенал Страхування» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №372/13-Тз/О, яким було застраховано автомобіль марки HYUNDAI марки AZERA, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , рік випуску 2013, колір - чорний. Відповідно до умов укладеного договору до страхових ризиків відноситься викрадення - незаконне заволодіння ТЗ шляхом крадіжки, грабежу, розбою під час його знаходження в будь-якому місці в будь-який час. Також умовами договору передбачено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно розділу 27 договору. 09 липня 2014 року в м. Києві на вулиці Васильківський, 84, застрахований транспортний засіб було викрадено невстановленими особами. 09.07.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12014100010005585 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. Два комплекти ключів від ТЗ та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу були вилучені співробітниками поліції та приєднані до матеріалів кримінального провадження. Ним, позивачем, в порядку та на умовах визначених договором страхування транспортного засобу, було повідомлено відповідача про настання страхового випадку шляхом направлення відповідних заяв, однак страховик зволікав з наданням відповіді на такі звернення. Лише в лютому 2015 року він, ОСОБА_1 , отримав лист, яким відповідач, посилаючись на не надання ним двох комплектів ключів та оригіналу свідоцтва про державну реєстрацій транспортного засобу фактично відмовив йому у виплаті страхового відшкодування, не зважаючи на те, що ним було повідомлено страховика про вилучення та приєднання до матеріалів кримінальної справи двох ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Також у листі страховиком зазначено про те, що він, позивач, не з'явився особисто на вимогу страховика до головного офісу страхової компанії в м. Києві. Однак, він неодноразово особисто та через своїх представників повідомляв відповідача про те, що він працює моряком, та відповідно перебуває за межами України по декілька місяців поспіль. Вважав відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування необґрунтованою та безпідставною, та такою, що порушує право його на вчасне та повне отримання страхового відшкодування. Оскільки вигодонабувачем за договором є ПАТ «Кредобанк», якому належало право на отримання страхового відшкодування в сумі заборгованості страхувальника, і яке таким правом не скористалось, а фактично відмовилось від такого права, звернувшись з цивільним позовом не до страхової компанії, а безпосередньо до нього, ОСОБА_1 , просив суд стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 277 200,00 грн (за мінусом безумовної франшизи, яка відповідно до п. 12.1. договору становить 30 800,00 грн).
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з ПрАТ СК "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 277 200,00 грн.
Стягнуто з ПрАТ СК "Арсенал Страхування" на користь держави судовий збір у розмірі 2772,00 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, Мамедова І.Р. в інтересах ПАТ СК "Арсенал Страхування" подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в позові.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що за результатами проведеного страховиком розслідування було встановлено, що застрахований ТЗ в період дії договору страхування в порушення його умов передавався в прокат, що наділяє страховика правом відмовити у виплаті страхового відшкодування. Окрім того, позивачем на виконання умов договору не було надано страховику повного комплекту ключів та документів, які надають право на управління застрахованим ТЗ. На її думку, суд безпідставно не взяв до уваги лист Київської місцевої прокуратури № 1, наданий на запит Страховика щодо проведення перевірки матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014100010005585 від 09.07.2014, в якому повідомлено про те, що відповідно до пояснень ОСОБА_2 від 09.07.2014 в якості потерпілого від 09.07.2014, пояснень ОСОБА_3 від 09.07.2014, транспортний засіб марки Hyundai Azera, номер кузова НОМЕР_3 д. н. з. НОМЕР_1 передавався громадянином ОСОБА_2 громадянину ОСОБА_4 на підставі договору прокату легкового автомобіля № 05/07 від 05.07.2014. Листом Голосіївського УП ГУНП в м. Києві від 23.01.2018 повідомлено про те, що один комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу були передані разом із автомобілем ОСОБА_5 . Суд першої інстанції залишив поза увагою і те, що факт перебування в матеріалах кримінального провадження копії договору прокату свідчить про те, що викрадення застрахованого ТЗ, пов'язане з передачею його в прокат, та не повернення в обумовлений таким договором строк. Вказувала, що висновки суду першої інстанції про неможливість встановити, чи дійсно договір прокату № 05/07 від 05.07.2014 був укладений у відповідності до норм чинного законодавства є також безпідставними, адже цей договір не визнавався його сторонами недійсним чи неукладеним. Також зазначала, що з інформації, яка міститься у відкритих джерелах (портал Судова влада, ЄДРСР) страховику стало відомо, що ОСОБА_2 , який заявив про викрадення застрахованого ТЗ, та бере участь у судовому розгляді кримінальної справі № 12017250130000401 (ЄУН № 693/1067/18) у якості цивільного позивача, звертаючись до суду із клопотанням про скасування арешту майна (автомобіля) зазначав, що він є директором ТОВ «Сіті драйв», яке надає послуги з прокату автомобілів, при цьому адреса засновника ТОВ «Сіті Драйв» ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ) є ідентичною адресі позивача, що ще раз спростовує доводи позивача про недоведеність факту передачі в прокат застрахованого ТЗ.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 12 червня 2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні адвокат Мамедова І.Р. в інтересах ПАТ СК "Арсенал Страхування" підтримала подану апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, та просила її задовольнити.
Адвокат Павленко С.В. в інтересах ПАТ "Кредобанк" заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність.
Адвокат Іванов Д.Ф. в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ПрАТ СК "Арсенал Страхування" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №372/13-Тз/О, за умовами якого було застраховано належний ОСОБА_1 транспортний засіб HYUNDAI AZERA, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_4 , рік випуску 2013, колір - чорний (т. 1, а. с. 7-14).
Відповідно до п. 3 вказаного договору страхування вигодонабувачем визначено ПАТ «Кредобанк».
Згідно з п. 10.1. вказаного договору страхування страхова сума становить 308 000,00 грн.
Відповідно до п. 12.1. у разі викрадення та повної загибелі франшиза становить 30 800,00 грн. (що складає 10 % від страхової суми, вказаної у розділі 10 договору).
Пунктом 22.1 договору визначено, що страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, наведеними в пункті 22.2 договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості.
Відповідно до п. 22.2.1 договору страховим ризиком визнається викрадення, тобто, незаконне заволодіння транспортним засобом шляхом крадіжки, грабежу, розбою під час його знаходження в будь-якому місці в будь-який час.
Пунктом 25.1.3 договору встановлено, що в разі настання передбаченої у пункті 22.2 договору події, страхувальник зобов'язаний протягом 3-х робочих днів з моменту настання події письмово сповістити про це страховика шляхом надання повідомлення про страховий випадок встановленої страховиком форми. У випадку, коли виконання вказаних вимог було неможливим ,страхувальник повинен довести це документально.
Згідно з п.п. 25.1.11, 26.1.4 договору встановлений обов'язок страхувальника у випадку викрадення ТЗ передати представнику страховика основний та додатковий комплект ключів до замку запалювання транспортного засобу, ключі механічного протиугінного пристрою, пристрої дистанційного управління протиугінною системою, а також документи, які надають право на управління застрахованим транспортного засобу (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, довіреність, тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля ) або довідку про їх вилучення органами МВС. Для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків страхувальник у разі настання страхової події за ризиком «Викрадення» зобов'язаний надати страховику довідку Міністерства внутрішніх справ про викрадення транспортного засобу ( обов'язково повинні бути вказані прізвище, ім'я та по батькові власника (користувача) ТЗ , державний номер. Номери номерних агрегатів, місце та час викрадення ), постанову про порушення ( або відмову в порушенні ) кримінальної справи.
10 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» із заявою про настання страхової події та повідомив, що в м. Києві було виявлено зникнення автомобіля HYUNDAI AZERA, рік випуску: 2013, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_4 , та вказав, що необхідні документи та матеріали будуть надані в строк обумовлений договором ( т. 1, а. с. 21-22).
17 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про виплату грошової суми в розмірі 249 576,00 грн. (т. 1, а. с. 55).
01 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою, в якій повідомив про направлення відповідачу заяви про настання страхової події, на яку відповіді не отримав, та повторно повідомив про викрадення застрахованого автомобіля, та про те, що Голосіївське РУ ГУМВС України в м. Києві було повідомлене 09 липня 2014 року про викрадення транспортного засобу ( т. 1, а. с. 23-25).
19 вересня 2014 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» листом вих. №190914-00592/к/у звернулося до ОСОБА_1 , в якому просило останнього у найкоротші терміни надати документи, передбачені договором страхування, та з'явитись до Департаменту врегулювання збитків ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» для надання пояснень з приводу настання страхового випадку (т. 1, а. с. 56).
06 листопада 2014 року ОСОБА_1 направив відповідачу довідку Голосіївского РУ від 02 жовтня 2014 року №1734-ОД та витяг з кримінальної справи №12014100010005585 ( т. 1, а. с. 26-27).
Як вбачається з листа ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» №170215-00285/к/у від 17 лютого 2015 року, відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 28.4.16 договору страхування, посилаючись на порушення ним обов'язку щодо надання страховику можливості провести розслідування обставин страхової події та ненадання страховику комплекту ключів з оригіналом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що стало наслідком створення перешкод у визначенні факту настання страхового випадку і його обставин ( т. 1, а. с. 28-29).
Згідно довідки №5585 від 12 червня 2015 року, виданої слідчим слідчого відділу Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві Задорожним Г.В., вбачається, що 09.07.2014 ОСОБА_1 звернувся з офіційною заявою до Голосіївського РУ ГУМВС України в місті Києві, та повідомив про те, що 09.07.2014 за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 84, невстановлені слідством особи незаконно заволоділи належним йому автомобілем марки «Хюндай Азера», чорного кольору, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Два комплекти ключів та талон про реєстрацію транспортного засобу вилучені та приєднані до матеріалів кримінального провадження. Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 214 КПК України внесено слідчим слідчого відділу Голосіївського РУ ГУМВС України в місті Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100010005585 від 09.07.2014. В діях невстановленої особи вбачаються протиправні дії, проте досудовим розслідуванням встановити особу, причетну до вчинення даного кримінального правопорушення, а також місцезнаходження транспортного засобу станом на 12.06.2015 не представилось можливим.
Станом на 27.11.2019 досудове розслідування по кримінальному провадженні №12014100010005585 від 09.07.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, триває, ведуться розшукові дії.
Відповідно до листа ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» №150216-20133/1/к від 15.02.2016, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з використанням застрахованого транспортного засобу в якості автомобіля, який надається в прокат. Відповідь обґрунтована тим, що відповідачем було отримано відповідь від КМП №1 на запит відповідача щодо проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014100010005585 від 09.07.2014, в якій повідомлено страховика, що застрахований автомобіль під час дії договору, за чотири дні до зникнення, передавався в прокат, а тому вказаний випадок не є страховим (т. 1, а. с. 58).
При цьому, в ході розгляду справи на вимогу суду, Голосіївським УП ГУНП у місті Києві було надано копію витребуваного договору прокату легкового автомобіля №05/07 від 05.07.2014, з якої вбачається, що останній був укладеним між ОСОБА_6 ( прокатчик ) та ОСОБА_5 ( клієнт ), предметом договору якого є автомобіль HYUNDAI AZERA, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_4 , зі строком повернення автомобіля клієнту 08.07.2014 ( т. 2, а. с. 14-17 ).
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнув з ПрАТ СК "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 277 200,00 грн.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до довідки СВ Голосіївського РУ ГУМВС №5585 від 12.06.2015 два комплекти ключів та талон про реєстрацію транспортного засобу вилучені та приєднані до матеріалів кримінального провадження. Отримана на запит суду від Голосіївського УП ГУНП у місті Києві копія договору прокату легкового автомобіля №05/07 від 05.07.2014, укладеного між ОСОБА_2 (прокатчик ) та ОСОБА_5 (клієнт), предметом договору якого є автомобіль HYUNDAI AZERA, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , не дає можливості суду встановити чи дійсно було укладено відповідний договір прокату у відповідності до норм чинного законодавства, та такий договір мав місце на момент викрадення застрахованого автомобіля. Позивач ОСОБА_1 будь-якого договору прокату не укладав.
Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільним страхуванням є страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Одним з видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту (крім залізничного).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно із ч. 2 статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
В ст. 26 Закону України «Про страхування» передбачені підстави для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування. Такими підставами є:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законом.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Аналогічні положення містяться у статті 991 ЦК України.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п .28.2.14 договору страхування не є страховим випадком, тобто, не покривається страховим захистом, збитки, що виникли під час використання застрахованого транспортного засобу в якості автомобіля, який надається в прокат.
Пунктом 28.4.19 договору страхування визначено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо застрахований транспортний засіб в період дії договору надавався в прокат.
При цьому відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. ст. 77, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Як було зазначено, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» слугувало те, що застрахований автомобіль передавався в прокат.
До матеріалів справи було долучено копію договору прокату легкового автомобіля №05/07 від 05.07.2014, укладеного між ОСОБА_2 , який є батьком позивача, та ОСОБА_5 , предметом договору якого є автомобіль HYUNDAI AZERA, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_2 .
На адвокатський запит представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» начальником слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві було надано відповідь разом з протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження по факту викрадення автомобіля, які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання.
З показань ОСОБА_2 та ОСОБА_5 встановлено, що дійсно автомобль HYUNDAI AZERA, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , фактично здавався в прокат. ОСОБА_5 підтвердив, що йому передавався автомобіль, ключі та техпаспорт.
Вказані документи є письмовими доказами, при цьому суд не надав їм оцінки.
В свою чергу позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин.
Представник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» також зазначав, що з інформації, яка міститься у відкритих джерелах (портал Судова влада, ЄДРСР) страховику стало відомо, що ОСОБА_2 , який заявив про викрадення застрахованого ТЗ та бере участь у судовому розгляді кримінальної справі № 12017250130000401 у якості цивільного позивача, звертаючись до суду із клопотанням про скасування арешту майна (автомобіля) зазначав, що він є директором ТОВ «Сіті драйв», яке надає послуги з прокату автомобілів,при цьому адреса засновника ТОВ «Сіті Драйв» (65114, Одеська обл., місто Одеса, Київський район, вул. Академіка Корольова, будинок 22, квартира 75) є ідентичною адресі позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд дійшов помилкового висновку про неправомірність відмови ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» у виплаті страхового відшкодування. Такі дії відповідача відповідають п. 28.4.19 договору страхування.
При цьому колегія суддів вважає безпідставними посилання суду на те, що з копії договору прокату легкового автомобіля №05/07 від 05.07.2014, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не можливо встановити чи дійсно було укладено відповідний договір прокату у відповідності до норм чинного законодавства, та такий договір мав місце на момент викрадення застрахованого автомобіля, а також на те, що особисто позивач ОСОБА_1 будь-якого договору прокату не укладав.
Відповідно до п. 28.4.19 договору страхування підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є передача авто в прокат за період дії договору взагалі, а не на момент його викрадення.
Та обставина, що особисто ОСОБА_1 не підписував договору прокатуне спростовує того, що автомобіль фактично передавався в прокат третім особам. ОСОБА_1 є власником автомобіля, а тому, є відповідальною особою, в тому числі за передачу автомобіля третім особам. В процесі розгляду справи ОСОБА_1 не пояснив на якій підставі автомобіль був переданий ОСОБА_2 , до правоохоронних органів з приводу самовільного заволодіння автомобілем ОСОБА_2 позивач не звертався.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 зазначив, що у відповідача відсутні підстави посилатися на матеріали кримінального провадження, оскільки він не є його учасником.
Разом з тим, такі посилання не ґрунтуються на законі. Копії матеріалів кримінального провадження є належними та допустимим доказами.
Враховуючи, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» правомірно відмовило у виплаті страхового відшкодування, у суду були відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .
Таким чином, рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 369, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Мамедової Інги Русланівни в інтересах Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Арсенал Страхування" задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 25 серпня 2020 року.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді А.А. Пікуль
Д.Р. Гаращенко