Справа № 33/824/2985/2020 Суддя у І-й інст.: Валігура Д.М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
10 серпня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року, -
Постановою суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 19.05.2020 о 02 год.10 хв. в м.Києві по вул. Васильківська, 132 в м. Києві, повторно керував автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в порушення вимог п. 2.5 ПДР відмовився у присутності двох свідків, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує про порушення судом 1-ї інстанції свого права на захист, оскільки розгляд справи відбувся без його участі та зазначає, що відеозапис з місця зупинки його авто свідчить про те, що він взагалі не керував транспортним засобом, оскільки перебував на задньому пасажирському сидінні автомобіля таксі разом із ОСОБА_2 , яка є свідком події.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, є правильними і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 252265 від 19 травня 2020 року, в якому він від пояснень та підпису відмовився, поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому Законом порядку в лікаря-нарколога та за допомогою приладу «Драгер» для визначення стану сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не був за кермом автомобіля-таксі не беруться до уваги суду, оскільки спростовуються поясненнями самого ОСОБА_1 в суді апеляційного суду про те, що авто зупинили працівники поліції, які, зокрема, як вбачається з відеозапису нагрудної камери поліцейського, зробили йому зауваження за те, що він переліз на заднє пасажирське сидіння.
Також ОСОБА_1 не заперечує, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків, оскільки вважав себе особою, яка не керувала транспортним засобом. Однак пояснити, чому водій авто, який начебто вийшов до магазину (якого немає навкруги), і не повернувся, не зміг, а свідок ОСОБА_2 , якій таке питання поставили поліцейські, відповіла, що водій має приїхати.
При цьому на відеозаписі зробленому поліцейськими, добре видно як ОСОБА_1 після того, як вийшов з автомобіля, знову повертається до нього та вільно бере мобільний телефон з водійського місця, яким починає користуватись.
Отже, доводи апеляційної скарги в частині того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суддя апеляційного суду вважає надуманими і такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, чого ОСОБА_1 не зробив і даного факту не заперечує.
Порушень вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено.
Отже, суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідивши усі обставини справи у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
З урахуванням того, що будь-яких порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування рішення суду 1-ї інстанції не встановлено, постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 , як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_1 щодо її скасування - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Юденко