27 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/95/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. - (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020
у справі № 911/95/20
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до приватного акціонерного товариства "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція"
про стягнення заборгованості,
15.07.2020 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) приватне акціонерне товариство "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" (далі - ПАТ "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 у справі № 911/95/20 про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2020 для розгляду справи № 911/95/20 визначено колегію суддів у складі: Колос І.Б. (головуючий), судді Булгакова І.В., Малашенкова Т.М.
Дослідивши матеріали справи № 911/95/20 та касаційної скарги ПАТ "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція", Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскаржуваною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020, зокрема: відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" на ухвалу господарського суду Київської області від 24.02.2020 у справі № 911/95/20 про відмову у задоволенні клопотання про об'єднання справ у одне провадження; матеріали апеляційної скарги ПАТ "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" на ухвалу господарського суду Київської області від 24.02.2020 у справі № 911/95/20 про відмову у задоволенні клопотання про об'єднання справ у одне провадження та додані до неї документи повернуто скаржнику.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний господарський суд, виходив з того, що ухвала про відмову у задоволенні клопотання про об'єднання справ у одне провадження не включено до переліку ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені у апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.
Згідно з частиною другою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У частині першій статті 255 ГПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.
Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 у справі № 911/95/20, оскільки правильне застосування Північним апеляційним господарським судом пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України при постановленні оскаржуваної ухвали є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд визнає касаційну скаргу ПАТ "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за цією скаргою на підставі частини другої статті 293 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 у справі № 911/95/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова