79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.08.2020 справа № 914/1524/20
м.Львів
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фелікс", м.Радивилів Рівненської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство", с.Ожидів Буського району Львівської області
про стягнення коштів. Ціна позову: 401229,17 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Кравець В.П.
Представники сторін:
від позивача: Гасяк Я.В. - адвокат;
від відповідача: не з'явився
Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фелікс", до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство" про стягнення коштів. Ціна позову: 401229,17 грн.
Ухвалою суду від 30.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 17.08.2020. Одночасно в ухвалі, з метою надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами повідомлено останніх про те, що: : учасники справи мають право доступу до матеріалів даної справи в електронному вигляді в системі "Електронний суд" після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, доцільно зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України. Детальнішу інформацію про переваги "Електронного суду" можна отримати на сторінці Господарського суду Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, а саме: https://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/; надіслання учасниками судового процесу заяв, клопотань, скарг, відзивів та інших документів до суду необхідно здійснювати в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційними методами зв'язку. Для забезпечення належного та своєчасного обміну процесуальними документами та іншими поданими учасниками справи клопотаннями та заявами, учасникам справи необхідно повідомити суду та іншим учасникам справи свої електронні адреси чи інші засоби зв'язку, передбачені ст. 120 ГПК України
Ухвала надсилалась судом на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві, яка також відповідає адресі, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як місцезнаходження відповідача: 80530, Львівська область, Буський район, с.Ожидів.
Господарським судом Львівської області надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство" (80530, Львівська область, Буський район, с.Ожидів, ідентифікаційний код 22342296), копію ухвали суду від 30.06.2020р. про відкриття провадження у справі (ідентифікатор поштового відправлення №7901413286797).
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта", поштове відправлення №7901413286797 23.07.2020р. вручене відповідачу.
14.08.2020, за вх.№24326/20, від позивача поступила заява про вирішення питання стягнення судових витрат (в порядку ч.8 ст.129 ГПК України).
17.08.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання від імені відповідача про відкладення розгляду справи .
В судове засідання 17.08.2020р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач явки представника в судове засідання 19.08.2020 не забезпечив.
Щодо клопотання від 19.08.2020, що надійшло на електронну пошту від імені відповідача, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.ч.1,2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
При цьому, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (частина 2 статті 170 ГПК України).
Судом встановлено, що клопотання від 19.08.2020 надіслано на електронну адресу Господарського суду Львівської області. Електронним цифровим підписом клопотання не підписано.
Згідно з частиною 8 статті 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Одночасно, частина 2 статті 96 ГПК України передбачає, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг " оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (стаття 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Згідно із статтею 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис (п.12). Підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис (п.32).
Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Як слідує із клопотання від 17.08.2020, останнє не підписано (не засвідчено) електронним цифровим підписом її автора, отже поданий документ не може вважатися оригіналом електронного документа.
Відтак, не вбачається можливості ідентифікувати підписувача, оскільки документ надісланий у вигляді файлу, який не скріплено електронним цифровим підписом. Оскільки оригінал документу в паперовій формі судом станом на дату ухвалення рішення не отримано, то надісланий електронною поштою без електронного цифрового підпису документ не може вважатися офіційним та братися судом до уваги.
Ухвалою суду від 30.06.2020 р., зокрема, було встановлено відповідачу для подання відзиву на позов, строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як встановлено ч.2 ст.252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Разом з тим стосовно процесуальних строків у даній справі суд вважає за необхідне пояснити наступне.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 р., що набрав чинності 17.07.2020 р., п.4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Також пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень останнього зі згаданих законів було визначено, що процесуальні строки, які були продовжені, в тому числі, відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
У зв'язку з набранням чинності 17.07.2020 р. Законом України від 18.06.2020 р., суд, починаючи з 17.07.2020 р., при здійсненні судочинства почав керуватись його нормами та зміненою цим Законом редакцією п.4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, яка не передбачає автоматичного продовження на строк дії карантину процесуальних строків, в тому числі і строку на подання відзиву, без подання особою відповідної заяви. Водночас пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18.06.2020р. встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені на час карантину Законом України від 30.03.2020 р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р., тобто через 20 днів після 17.07.2020 р. - 06.08.2020 р.
Відповідач протягом наданого йому Законом України від 18.06.2020 р. 20-денного строку не звернувся із заявою про продовження процесуальних строків на подання відзиву на позовну заяву. Відзиву на позовну заяву, у строки (до 07.08.2020 включно), встановлені судом в ухвалі про відкриття провадження у справі не подав.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач належним чином та своєчасно повідомлений про розгляд справи судом, і його явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання умов Договору поставки від 30.01.2020 №30/01/2020/1, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 642300,52 грн, однак у порушення умов зазначеного Договору у визначений строк проведено лише часткову оплату у розмірі 323200,26 грн., а борг у розмірі 319100,26 грн залишився непогашеним. Дані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 319100,26 грн суми основного боргу, 17233,86 грн. суми пені, 63820,05 грн. штрафу, 1075,00 грн. суми 3% річних.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів повної оплати заборгованості не подав.
Фактичні обставини справи встановлені судом:
30 січня 2020 року між ТзОВ "Агро Фелікс" (Постачальник) та ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" (Покупець) було укладено Договір поставки за № 30/01/2020/1.
Відповідно до п. 1.1. Договору поставки, ТзОВ "Агро Фелікс" зобов'язувалось передати (поставити) у власність ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" зернові та олійні культури, а ТзОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» зобов'язувалось прийняти та оплатити Товар у строки і на умовах, що передбачені договором та специфікаціями, що є додатками до договору та його невід'ємними частинами.
Згідно з п. 1.2. Договору поставки, якість, термін поставки, асортимент Товару, одиниця виміру, загальна кількість та вартість Товару узгоджуються Сторонами договору та зазначаються у специфікаціях, що є додатками до договору та його невід'ємними частинами.
На виконання умов Договору поставки, 03 квітня 2020 року між ТзОВ "Агро Фелікс" та ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" було укладено специфікацію, відповідно до умов якої Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар у строки та на умовах, передбачених Договором та цією специфікацією (кукурудза у кількості 130 тонн (+/- 10 тонн), ціна однієї тони - 4'166.67 грн. без ПДВ, загальна вартість товару - 650'000,52 грн. без ПДВ).
Відповідно до п.2.2 Договору, розмір партії (кількість Товару) визначається у метричних тонах, у специфікаціях на кожну партію Товару окремо. За відсутності окремої специфікації до Договору, видаткова накладна вважається специфікацією на відповідну партію Товару. Остаточна кількість Товару по кожній партії може відрізнятися від кількості, яка зазначена в специфікації та фіксується в момент поставки. Остаточна кількість Товару по кожній партії визначається у видатковій накладній, яка формується по факту поставки такої партії Товару.
Згідно п.2.3 Договору, загальна кількість Товару за Договором дорівнює загальній кількості Товару, яка зазначається у видаткових накладних, згідно яких зроблена поставка Товару протягом строку дії Договору.
Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.4 Договору, вартість однієї тони Товару на кожну конкретну партію Товару вказана в специфікаціях чи видаткових накладних. Сторони домовилися, що з моменту досягнення усіх домовленостей стосовно вартості Товару, вона не може змінюватися в бік зменшення. Точна вартість кожної партії Товару визначається у видатковій накладній по факту кожної поставки. Оплата Товару проводиться в українських гривнях, шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника. Можлива часткова або повна попередня оплата Товару. У специфікаціях Сторони можуть погодити інший порядок розрахунків. Покупець зобов'язується оплатити кожну партію Товару, передбачену або в специфікації або у видатковій накладній, в повному обсязі в термін, що зазначається в специфікації.
Відповідно до специфікації від 03.04.2020 (додаток до договору поставки №30/01/2020/1 від 30.01.2020), поставка цієї партії Товару мала бути здійснена у термін до 10 квітня 2020 року. При цьому, ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" було зобов'язане оплатити Товар в повному обсязі в термін до 30 квітня 2020 року.
З метою перевезення та доставки Товару за адресою ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство", 03 квітня 2020 року між ТзОВ "Агро Фелікс" та ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" було укладено договір про надання послуг за № 03/04-20, відповідно до умов якого ТзОВ "Агро Фелікс" зобов'язується за завданням ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" надати послуги по перевезенню вантажу (Товару).
03 квітня 2020 року ТзОВ "Агро Фелікс" поставило, а ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" прийняло Товар у кількості 64,64 тон, на загальну суму 323200,26 грн., що підтверджується наступними документами: заявкою № 03/04-1 від 03 квітня 2020 року про перевезення та доставку 30,90 тонн кукурудзи (автомобіль О АР, НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 ); товарно-транспортною накладною №03/04/2020/1 від 03 квітня 2020 року; заявкою № 03/04-2 від 03 квітня 2020 року про перевезення та доставку 33,74 тонн кукурудзи (автомобіль МАМ, НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_4 ); товарно-транспортною накладною №03/04/2020/2 від 03 квітня 2020 року; видатковою накладною № 211 від 03 квітня 2020 року; актом наданих послуг № 218 від 03 квітня 2020 року.
06 квітня 2020 року ТзОВ "Агро Фелікс" поставило, а ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" прийняло Товар у кількості 63,82 тон, на загальну суму 319400,26 грн., що підтверджується наступними документами: заявкою № 06/04-1 від 06 квітня 2020 року про перевезення та доставку 33,82 тонн кукурудзи (автомобіль ОАР, НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 ); товарно-транспортною накладною №06/04/2020/1 від 06 квітня 2020 року; заявкою № 06/04-2 від 06 квітня 2020 року про перевезення та доставку 30,00 тонн кукурудзи (автомобіль УОЬУО, НОМЕР_5 , причіп НОМЕР_6 ); товарно-транспортною накладною №06/04/2020/2 від 06 квітня 2020 року; видатковою накладною № 213 від 06 квітня 2020 року, актом наданих послуг № 219 від 06 квітня 2020 року.
Таким чином, ТзОВ "Агро Фелікс" поставило на користь ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" Товар на загальну суму 642300,52 грн. На виконання досягнутих домовленостей, ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" частково оплатило ТзОВ "Агро Фелікс" вартість Товару на загальну суму 323200,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 521 від 03 квітня 2020 року, № 526 від 06 квітня 2020 року.
Пунктом 6.4. Договору, поставки передбачено, що у випадку прострочення строку оплати поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення оплати. Пеня нараховується за весь період прострочення. Строк позовної давності щодо стягнення пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється у 3 роки.
Згідно з пунктом 6.5. Договору поставки, у випадку прострочення строку оплати поставленого Товару понад 15-ть банківських днів, постачальник має право вимагати повернення неоплаченого Товару, а також крім стягнення пені, передбаченої пунктом 6.4. цього Договору, додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 20% від суми заборгованості (простроченого платежу).
Відповідно до умов Специфікації від 03 квітня 2020 року, що є додатком до Договору поставки, ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" було зобов'язане оплатити ТзОВ "Агро Фелікс" вартість Товару в повному обсязі до 30 квітня 2020 року.
ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" порушило взяті на себе зобов'язання у встановлені специфікацією строки. Відтак, заборгованість ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" перед ТзОВ "Агро Фелікс" за Договором поставки становить 319100,26 грн.
14 травня 2020 року ТзОВ "Агро Фелікс" скерувало на адресу ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" вимогу про сплату боргу (штрихкодовий ідентифікатор №3550003970281), яка була отримана ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" 19 травня 2020 року. Проте, ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" заборгованості перед ТзОВ "Агро Фелікс" не погасило.
11 червня 2020 року ТзОВ "Агро Фелікс" скерувало на адресу ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" претензію № 01/11-06/20 від 11 червня 2020 року (штрихкодовий ідентифікатор № 3550003983936), яка була отримана ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" 16 червня 2020 року. Однак, ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" залишило претензію без відповіді..
Станом на день розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів оплати отриманого товару.
Відповідно до умов Договору та положень чинного законодавства, позивачем нараховано 17233,86 грн. суми пені, 63820,05 грн. штрафу, 1075,00 грн. суми 3% річних.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Водночас, згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами у справі 30.01.2020 укладено Договір поставки №30/01/2020/1.
На виконання зобов'язань за Договором, позивач здійснив поставку Товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявкою № 03/04-1 від 03 квітня 2020 року; товарно-транспортною накладною №03/04/2020/1 від 03 квітня 2020 року; заявкою № 03/04-2 від 03 квітня 2020 року; товарно-транспортною накладною №03/04/2020/2 від 03 квітня 2020 року; видатковою накладною № 211 від 03 квітня 2020 року; актом наданих послуг № 218 від 03 квітня 2020 року; заявкою № 06/04-1 від 06 квітня 2020 року; товарно-транспортною накладною №06/04/2020/1 від 06 квітня 2020 року; заявкою № 06/04-2 від 06 квітня 2020 року; товарно-транспортною накладною №06/04/2020/2 від 06 квітня 2020 року; видатковою накладною № 213 від 06 квітня 2020 року, актом наданих послуг № 219 від 06 квітня 2020 року на загальну суму 642300,52 грн. Відповідачем заборгованість погашено частково у розмірі 323200,26 грн (копії платіжних доручень № 521 від 03 квітня 2020 року, № 526 від 06 квітня 2020 року долучено до матеріалів справи)
Однак, у визначений відповідно до умов Договору строк, а саме до 30.04.2020 відповідач за отриманий Товар у повному обсязі не розрахувався.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 319100,26 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних та встановлено, що за період прострочення з 01.05.2020 по 11.06.2020 розмір 3% річних від суми боргу 319100,26 грн. становить 1098,54 грн.
Однак, у відповідності до ч.2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Таким чином, задоволенню підлягає нарахована позивачем сума 3% річних у розмірі 1075,00 грн.
Щодо стягнення пені та штрафу суд зазначає наступне.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі №904/5770/18).
У відповідності до ч.1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.
Пунктом 6.4. Договору, поставки передбачено, що у випадку прострочення строку оплати поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення оплати. Пеня нараховується за весь період прострочення. Строк позовної давності щодо стягнення пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється у 3 роки.
Згідно ч. 2 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми пені та встановлено, що за період прострочення з 01.05.2020 по 11.06.2020 розмір пені від суми боргу 319100,26 грн. становить 5858,89 грн.
Позивач в порядку ст.46 ГПК України заяв не подавав, вимог не змінював.
Із врахуванням вищенаведеного, заявлена позивачем вимога про стягнення пені підлягає до задоволення частково в сумі 5858,89 грн.
Згідно з пунктом 6.5. Договору поставки, у випадку прострочення строку оплати поставленого Товару понад 15-ть банківських днів, Постачальник має право вимагати повернення неоплаченого Товару, а також крім стягнення пені, передбаченої пунктом 6.4. цього Договору, додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 20% від суми заборгованості (простроченого платежу).
Відтак, штраф у розмірі 20% від суми заборгованості (простроченого платежу - 319100,26 грн.), згідно з вказаними вище положеннями, становить 63820,05 грн. Відтак вимога про стягнення штрафу у розмірі 63820,05 грн. підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково і до стягнення з відповідача на користь позивача належить 319100,26 грн. основного боргу, 5858,89 грн. суми пені, 63820,05 грн. штрафу, 1075,00 грн. 3% річних.
Судові витрати.
Позивач просить суд покласти судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Фелікс" у зв'язку із розглядом справи,на відповідача.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно наданого розрахунку Позивач поніс та очікує понести наступні витрати: судовий збір за подання позовної заяви до суду - 6018,44 грн.; витрати на професійну правничу допомогу - 20000, 00 грн..
В матеріалах справи наявне платіжне доручення №500 від 08.05.2020р. на сплату судового збору в сумі 6018,44 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Суд встановив, що 08.05.2020 між адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія «Прокопишин і партнери» в особі керуючого партнера Гринчук В.З. та ТзОВ «Агро Фелікс» укладено договір про надання професійної правової (правничої) допомоги, згідно п. 1.1 якого Адвокатська компанія бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту щодо консультування, правового супроводу, представництва та захисту інтересів Клієнта у спорі між ТзОВ «Агро Фелікс» та ТзОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» щодо виконання умов договору поставки №30/01/2020/1 від 30.01.2020 у зв'язку з розглядом та вирішенням спору про стягнення заборгованості Господарським судом Львівської області, а Клієнт бере на себе зобов'язання сплатити Адвокатській компанії гонорар за надання правової допомоги на умовах та в порядку, визначених цим договором.
Відповідно до п.1.3. Договору про надання професійної правової (правничої) допомоги, правову допомогу за цим Договором можуть надавати адвокати Адвокатської компанії, зокрема - адвокат Гасяк Ярослав Вікторович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЛВ №000378 від 21 квітня 2016).
Згідно п. 4.1 даного договору, за надання правової допомоги відповідно до предмету цього договору Клієнт сплачує Адвокатській компанії гонорар у сумі 20000,00 грн, що включає 17 годин надання професійної правової (правничої) допомоги адвокатами Адвокатськими компанії.
Згідно п.4.7 Договору на підтвердження надання правової допомоги за цим договором , сторони складають акт виконаних робіт (надання правової допомоги).
Сторонами Договору від 08.05.2020 про надання професійної правової (правничої) допомоги складено акт приймання виконаних робіт (надання правової допомоги) від 20.07.2020, зі змісту якого вбачається, що адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія «Прокопишин і партнери» було виконано для Клієнт (ТзОВ «Агро Фелікс») роботи (правову допомогу), а саме: надання усних консультацій та роз'яснень щодо правого алгоритму складення та надсилання на адресу ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" претензії з метою добровільної сплати боржником заборгованості за договором поставки за № 30/01/2020/1 від 30 січня 2020 року в позасудовому порядку - 30 хв.; складення вимоги ТзОВ «Агро Фелікс» за вих. № 12/05 від 12 травня 2020 року до ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" про сплату заборгованості за договором поставки за № 30/01/2020/1 від 30 Січня 2020 року - 45 хв.; надання усних консультацій та роз'яснень щодо наявності правових підстав для звернення до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" про стягнення заборгованості за договором поставки за № 30/01/2020/1 від 30 січня 2020 року за результатами вивчення та правового аналізу договору поставки за №30/01/2020/1 від 30 січня 2020 року та додатків до нього (специфікацій), договору про надання послуг за N9 03/04-20 від 03 квітня 2020 року, а також заявок, товарно-транспортних накладних; видаткових накладних та актів наданих послуг в розрізі предмету Договору - 2 год. 45 хв.; здійснення розрахунку стану заборгованості ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" перед ТзОВ "Агро Фелікс" (станом на 11 червня 2020 року) по договору поставки за № 30/01/2020/1 від 30 січня 2020 року з урахуванням суми основного боргу (заборгованості) за договором поставки, пені за період (з 01 травня 2020 року по 11 червня 2020 року), штрафу та 3% річних за порушення грошового зобов'язання - 1 год. 30 хв.; складення претензії ТзОВ "Агро Фелікс" за № 01/11-06/20 від 11 червня 2020 року до ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" про сплату заборгованості за договором поставки за № 30/01/2020/1 від 30 січня 2020 року, з урахуванням здійсненого розрахунку - 1 год. 00хв; складення позовної заяви ТзОВ 'Агро Фелікс" до ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" про стягнення заборгованості за договором поставки за № 30/01/2020/1 від 30 січня 2020 року - 4 год. 30 хв.
Згідно долученого позивачем до заяви до матеріалів заяви про вирішення питання стягнення судових витрат (ч.8 ст.129 ГПК України) опису наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 20.07.2020р. загальна вартість наданих послуг склала 12941,18 грн. Вказану суму було сплачено позивачем адвокатському об'єднанню "Адвокатська компанія «Прокопишин і партнери», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.
Надання адвокатом Гасяк Я.В. правової допомоги ТзОВ «Агро Фелікс» у Господарському суді Львівської області при розгляді справи підтверджується також ордером серії ВС №1033268 від 12.08.2020.
Докази понесення позивачем інших витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи відсутні.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у сумі 12941,18 грн. є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 12574,29 грн.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство", с.Ожидів Львівської області (80530, Львівська область, Буський район, с.Ожидів, ідентифікаційний код 22342296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фелікс" (35500, Рівненська область, м.Радивилів, вул.Кременецька, буд.52, ідентифікаційний код 41684989) 319100,26 грн. основного боргу, 5858,89 грн. пені, 1075,00 грн 3% річних, 63820,05 грн. штрафу, 5847,82 грн. судового збору та 12574,29 грн. витрат на правову професійну правничу допомогу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 25.08.2020.
Суддя С.Б. Кітаєва