Справа № 824/1400/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
27 серпня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року (ухвалене у м. Чернівці 03.03.2020) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на загальну суму 139926,51 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податковий борг про стягнення якого подано даний позов виник у зв'язку із донарахуванням грошових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень від 11.02.2019 форми «Р» №0001601304, форми «ПС» №0001591304, форми «Р» №0001611304 прийнятих за висновками акту перевірки від 21.12.2018 №207/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 . Відповідач наголошує на тому, що він не отримував вказаних акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, та дізнався про такі рішення із позовної заяви у даній справі, у зв'язку із чим не мав можливості для їх оскарження. При цьому, 19.03.2020 ОСОБА_1 подано до Чернівецького окружного адміністративного суду позов про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №824/427/20 позов ОСОБА_1 задоволено та скасовано вказані податкові повідомлення-рішення. Відтак, відсутні підстави вважати податковим боргом кошти про стягнення яких подано даний позов, адже не є узгодженими грошові зобов'язання визначені згідно вказаних податкових повідомлень-рішень від 11.02.2019.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що у даному випадку предметом спору є стягнення податкового боргу. Станом на день подання позовної заяви та ухвалення рішення суду першої інстанції грошові зобов'язання про стягнення яких подано позов є податковим боргом, адже не погашені відповідачем та вважаються узгодженими з огляду на невжиття відповідачем заходів щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 11.02.2019 форми «Р» №0001601304, форми «ПС» №0001591304, форми «Р» №0001611304.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
За результатами перевірки складено акт від 21.12.2018 №207/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п.п. 179.1 ст. 179, п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, 168.1.3 п. 168.1 ст. 168, п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168, п.п. 1.2, 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України).
11.02.2019 на підставі вказаних висновків акта від 21.12.2018 №207/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 позивачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р» №0001601304, згідно якого ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою за результатним річного декларування, на суму 92861,33 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 23215,33 грн, сума грошового зобов'язання становить 116076,66 грн.
- форми «ПС» №0001591304, згідно якого до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою за результатним річного декларування, у сумі 170,00 грн;
- форми «Р» №0001611304, згідно якого ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичною особою за результатним річного декларування, на суму 7738,44 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1934,61 грн, разом сума грошового зобов'язання становить 9673,05 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані позивачу разом із супровідним листом від 11.02.2019 року №75/Б/24-13-1-04 засобами поштового зв'язку, а саме рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, поштове відправлення не було вручено з підстав «за закінченням терміну зберігання».
03.04.2019 Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області сформовано податкову вимогу №18096-56, якою від позивача вимагається сплатити борг у розмірі 139926,51 грн. Вказану вимогу направлено позивачу із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, згідно поштове відправлення не було вручено з причин «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку із тим, що станом на 17.09.2019 за ОСОБА_1 рахувався податковий борг у загальному розмірі 139926,51 грн, який відповідач у добровільному порядку не погашає, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення вказаного податкового боргу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час ухвалення рішення, за ОСОБА_1 рахувався податковий борг у загальному розмірі 139926,51 грн, вжиті позивачем заходи для самостійного погашення відповідачем вказаного боргу не принесли результату, у зв'язку із чим наявні підстави для стягнення податкового боргу у примусовому порядку.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Як визначено пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 54.5. статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як передбачено пунктом 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Встановлено, що податковий борг про стягнення якого подано даний позов виник у зв'язку із несплатою відповідачем грошових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 11.02.2019 форми «Р» №0001601304, форми «ПС» №0001591304, форми «Р» №0001611304.
Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані позивачу разом із супровідним листом від 11.02.2019 року №75/Б/24-13-1-04 засобами поштового зв'язку, а саме рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, поштове відправлення не було вручено з підстав «за закінченням терміну зберігання».
З урахуванням наведеного, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 11.02.2019 форми «Р» №0001601304, форми «ПС» №0001591304, форми «Р» №0001611304 вважаються врученими відповідачу.
Апеляційний суд враховує доводи відповідача про те, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №824/427/20 скасовані податкові повідомлення-рішення від 11.02.2019 форми «Р» №0001601304, форми «ПС» №0001591304, форми «Р» №0001611304.
При цьому, варто зауважити, що провадження у справі №824/427/20 відкрито за позовною заявою ОСОБА_1 від 19.03.2020, а матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем вказаних рішень станом на час подання позовної заяви та станом на час ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про узгодженість грошових зобов'язань, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 11.02.2019. Оскарження та скасування таких податкових повідомлень-рішень після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення у даній справі не може свідчити про незаконність чи необґрунтованість такого рішення, відповідно слугувати підставою для його скасування, адже таке рішення було законним та правомірним станом на дату його ухвалення.
Водночас, для дотримання та захисту прав відповідача у межах правовідносин, які виникли у зв'язку із нарахуванням грошових зобов'язань згідно вказаних рішень та ініціюванням контролюючим органом питання щодо стягнення податкового боргу зі сплати таких зобов'язань, апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу право на звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 за нововиявленими обставинами у порядку глави 3 розділу ІІІ КАС України.
З огляду на викладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що станом на час подання позовної заяви та станом на час ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі грошові зобов'язання визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 11.02.2019 форми «Р» №0001601304, форми «ПС» №0001591304, форми «Р» №0001611304, вважаються узгодженими, а відсутність доказів сплати таких зобов'язань свідчить про наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 139926,51 грн.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
03.04.2019 Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області сформовано податкову вимогу №18096-56, якою від позивача вимагається сплатити борг у розмірі 139926,51 грн. Вказану вимогу направлено позивачу із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, згідно поштове відправлення не було вручено з причин «за закінченням терміну зберігання». З урахуванням наведених положень пункту 58.3 статті 58 ПК України, наявні підстави вважати вказану вимогу врученою.
Враховуючи, що станом на час подання позовної заяви та станом на час ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі за відповідачем рахувався податковий борг на загальну суму 139926,51 грн, який самостійно не сплачено, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстави для стягнення даного боргу з відповідача.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.